Справа № 183/7702/21
№ 1-кс/183/1499/21
17 листопада 2021 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського районний відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12021041350000702 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська, громадянину України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6
встановив :
ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в тому, що 27 березня 2021 року приблизно о 22 год. особа, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . В цей момент до нього на автомобілі марки «ВАЗ 2103» державний номерний знак « НОМЕР_1 » приїхав його знайомий ОСОБА_4 , який попросив проїхатися з ним. Особа відносно якої матеріали виділені у окреме провадження погодився та вони разом з ОСОБА_4 поїхали в сторону смт. Меліоративного Новомосковського району, Дніпропетровської області, де під час розмови ОСОБА_4 запропонував особа 1 скоїти крадіжку майна зі складу за адресою: АДРЕСА_4 . На запропоновану пропозицію особа 1 погодився, тим самим вступивши з ОСОБА_4 у злочинну змову та у останніх виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна зі складу за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свій спільний прямий умисел, 27 березня 2021 року, приблизно о 23 год. ОСОБА_4 та особа відносно якої матеріали виділені у окреме провадження, під'їхали на автомобілі марки «ВАЗ 2103» державний номерний знак « НОМЕР_1 » до складу за адресою: АДРЕСА_4 та залишили вказаний автомобіль на трасі на відстані приблизно 50 метрів від воріт навпроти складу. Далі ОСОБА_4 та особа відносно якої матеріали виділені у окреме провадження впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшли до воріт вищевказаного складу, після чого ОСОБА_4 переліз через ворота, відкрутив проволоку, яка зачиняла ворота з середини, відчинив їх та впустив особа 1, тим самим вони незаконно потрапили на огороджену територію за адресою: АДРЕСА_4 де знаходиться склад, що належить ОСОБА_7 . Продовжуючи реалізовувати свій спільний прямий умисел ОСОБА_4 та особа відносно якої матеріали виділені у окреме провадження підійшли до складського приміщення, яке знаходиться на вказаній території, після чого через незачинені ворота потрапили до середини складу, звідки винесли по черзі сім пластикових ємностей для нехарчових рідин - єврокуби, об'ємом по 1000 л. кожен та перенесли їх до траси, де вони попередньо залишили автомобіль, тим самим викрали сім єврокубів. З викраденим майном ОСОБА_4 та особа 1 з місця скоєння злочину втекли, в подальшому розпорядившись ними на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5145 гривень.
Слідчий в клопотання зазначає, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на його думку наявні ризики передбачені п. 1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 винним себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення не визнав, дві-три неділі назад отримував повідки про виклик до слідчого, та до слідчого не з'являвся, оскільки були складні сімейні обставини, просить обрати домашній арешт, буде з'являтися до слідчого.
Захисник ОСОБА_6 висказався проти застосування запобіжного заходу тримання під вартою, вказавши, що у ОСОБА_4 є дитина, треба доглядати за батьком, який має інвалідність, не судимий, тому можливо застосувати запобіжний захід домашній арешт, буде з'являтися до слідчого.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, підозрюваного, захисника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризики є доведеними, які і дають підстави для задоволення клопотання.
09 вересня 2021 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
16 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, крім того, 30.05.2021 року ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження вручено повістку про виклик до слідчого відділу Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, для вручення йому повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Вказану повістку ОСОБА_4 отримав особисто та розписався в її корінці. Однак у вказані в повістці дату та час ОСОБА_4 не з'явився та на дзвінки слідчого не відповідав. Під час неодноразової перевірки за місцем мешкання ОСОБА_4 виявлено не було, що свідчить про його переховування від органів досудового розслідування. Під час подальшого досудового розслідування 09.09.2021 року працівниками сектору кримінальної поліції Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було встановлено місцезнаходження ОСОБА_4 та того ж дня йому було вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 12021041350000154 за ч. 3 ст. 185 КК України. Після повідомлення про підозру ОСОБА_4 09.09.2021 р. знову було вручено повістку про виклик до слідчого відділу Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для проведення з ним слідчих дій. Повістку про виклик ОСОБА_4 отримав особисто та розписався в її корінці. Однак у вказані у повістці дату та час ОСОБА_4 не з'явився та на дзвінки слідчого не відповідав. Під час неодноразової перевірки за місцем мешкання ОСОБА_4 виявлено не було, що свідчить про його переховування від органів досудового розслідування. 22.10.2021 року працівниками сектору кримінальної поліції Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 був встановлений за місцем свого мешкання та йому було вручено повістку про виклик, яку він отримав особисто через вікно, відмовившись відчиняти двері працівникам поліції. У вказану у повістці дату та час ОСОБА_4 до слідчого відділу Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області не з'явився та на дзвінки слідчого не відповідав. Під час перевірки останнього місця мешкання ОСОБА_4 було встановлено, що він відсутній вже декілька днів. У зв'язку з переховуванням ОСОБА_4 від органів досудового розслідування 26.10.2021 року прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області матеріали відносно ОСОБА_4 виділені в окреме кримінальне провадження № 12021041350000702 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та того ж дня підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
Наявність підозри свідчить про наміри та реальні дії підозрюваного переховується від органів досудового розслідування, тому слідчий суддя вважає, що застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою буде належним запобіганням спробам ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що під час проведення досудового розслідування допитано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дав свідчення та впізнав за фотознімками двох осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які скоювали крадіжку зі складу за адресою: АДРЕСА_4 . Під час подальшого досудового розслідування ОСОБА_8 був додатково допитаний в якості свідка та повідомив, що приблизно два тижні тому він зустрів одного з чоловіків, яких він впізнав як тих, що скоювали крадіжку, а саме ОСОБА_4 , який погрожував йому фізичною розправою у разі, якщо ОСОБА_8 і в подальшому буде свідчити проти нього, та ОСОБА_8 почав реально боятися за своє життя та здоров'я. Крім того 11.10.2021 року була допитана в якості свідка мати підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка повідомила, що приблизно в липня місяці 2021 року до ОСОБА_9 приїздив ОСОБА_4 , який вимагав від нього взяти всю вину за скоєння крадіжки на себе та погрожував ОСОБА_9 фізичною розправою, якщо той не виконає його вказівки. Також ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_4 має на її сина ОСОБА_9 постійний моральний, та психологічний вплив, а також фізичний тиск у зв'язку з чим ОСОБА_9 боїться ОСОБА_4 та виконує всі його вказівки. 22 жовтня 2021 року додатково допитаний підозрюваний ОСОБА_9 , який повідомив, що приблизно через три тижні після вручення йому та ОСОБА_4 повідомлення про підозру, до нього додому приходив ОСОБА_4 та вимагав, щоб ОСОБА_9 змінив свої свідчення та сказав слідчому, що крадіжку скоїв він сам, при цьому ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_9 фізичною розправою, якщо він так не зробить. Після візиту та погроз ОСОБА_4 ОСОБА_9 почав реально переживати та боятися за своє життя та здоров'я, а також за життя та здоров'я своїх рідних. Отже вищевикладене свідчить про те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 матиме реальну можливість незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 у цьому ж кримінальному провадженні, а також незаконно впливати на іншого підозрюваного ОСОБА_9 .
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв для її визначення. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що перебування на волі ОСОБА_4 , буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя встановив, що ці ж самі підстави, враховані при обранні запобіжного заходу тримання під вартою є і відсутністю підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя встановив, що прокурор довів, що жоден із запобіжних заходів, крім тримання під вартою не може запобігти ризику ОСОБА_11 продовжити вчиняти інші злочини.
У рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 р. ЄСПЛ зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає виправданим тримання підозрюваного під вартою.
Слідчий суддя вважає, що незастосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою до ОСОБА_4 , за вчинення крадіжки, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4 , може викликати негативну реакцію у суспільстві. Наявність фактичних даних щодо запобігання ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, дані особистості підозрюваного, унеможливлюють застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує, тяжкість кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також і те, що розмір застави передбачений у межах встановлених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, тому слідчий суддя вважає за можливе призначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає на сьогодні 190320 грн. (80х2379 грн.), що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи такий розмір застави слідчий суддя виходить з матеріального стану обвинуваченого, яка не маючи офіційної роботи займається діяльністю, про яку суд не повідомив, на отримання доходу від якої він утримує себе, а також те, що встановлення меншої суми застави не забезпечить належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків з урахуванням особи підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою до 30 листопада 2021 року.
Встановити розмір застави ОСОБА_4 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (80 х 2379 грн.) 190320грн.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави зобов'язати : прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із свого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4)
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1