Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1380/21
Провадження № 2/542/547/21
Іменем України
23 листопада 2021 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
25 серпня 2021 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (надалі також - позивач, АТ «Креді Агріколь Банк») звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за комплексним договором № 1/3121255 від 04.10.2017 в сумі 22972 грн 48 коп. у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язання.
01 вересня 2021 року суд отримав інформацію Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 1112/11-12 від 31.08.2021 (а.с. 41) про зареєстроване місце проживання відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 42).
Ухвалою від 29 вересня 2021 року Новосанжарським районний судом задоволено клопотання Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про витребування доказів у справі № 542/1380/21; зобов'язано Новосанжарську державну нотаріальну контору надати до суду спадкову справу № 195/2019, заведену після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 51-52).
На виконання вказаної ухвали 19 жовтня 2021 року Новосанжарською державною нотаріальною конторою до суду надана копія спадкової справи № 195/2019 від 22 серпня 201 року після померлої ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог АТ «Креді Агріколь Банк» посилалось на те, що за гр. ОСОБА_2 рахується непогашена заборгованість за комплексним договором № 1/3121255 від 04.10.2017. Так, позивачем зазначено, що на виконання умов вказаного договору АТ «Креді Агріколь Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 31730 грн 41 коп. Однак, позичальник свої зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав, не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник, ОСОБА_2 , померла, але заборгованість позичальника за кредитними зобов'язаннями в сумі 22972 грн 48 коп. залишилась непогашеною.
Після смерті на підставі претензії АТ «Креді Агріколь Банк» заведена спадкова справа.
Вважаючи, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , до складу спадщини якої входять і її кредитні зобов'язання за відповідним договором, посилаючись на положення частини 3 статті 1268 ЦК України, позивач звернувся до суду із цим позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 , як із спадкоємця боржника, який прийняв спадщину, вказану суму заборгованості, а також судові витрати у справі.
Ухвалою від 02 вересня 2021 року суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копія ухвали направлялась на адресу відповідача та 08.09.2021 вручена останньому (а.с. 44).
Правом подати відзив на позов у встановлений судом строк відповідач не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 84). Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, про причини неявки не повідомлено.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.85), про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 23 листопада 2021 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідача, отримана останнім 03.11.2021 (а.с. 85).
Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 04 жовтня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено комплексний договір № 1/3121255, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 31730 грн 41 коп. з 04.10.2017 по 03.10.2022 (а.с. 10-12).
АТ «Креді Агріколь Банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого розміру кредиту.
На підтвердження факту надання кредитних коштів ОСОБА_2 позивачем до матеріалів справи додані меморіальні ордери № 20142372-1 від 04 жовтня 2021 року на суму 30 335 грн (а.с. 13), та № 20142372-3 від 04 жовтня 2017 року на суму 1395 грн 41 коп. (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 березня 2019 року Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 60 (а.с. 23).
На час смерті позичальник зобов'язання за договором не виконала, в зв'язку з чим розмір заборгованості складає 22972 грн 48 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості перед АТ «Креді Агріколь Банк» по кредиту, наданому ОСОБА_2 (а.с. 9).
АТ «Креді Агріколь Банк» звернулось до Новосанжарської державної нотаріальної контори з претензією від 05.08.2019 вих. № 10451/2813, за змістом якої заявило вимогу до спадкоємців померлої ОСОБА_2 на суму боргу, а також просило після отримання претензії перевірити в Спадковому реєстрі наявність заведеної спадкової справи, у разі якщо спадкова справа не заведена - завести її; при заведенні спадкової справи іншим нотаріусом, просило передати претензію за належністю. Після проведення нотаріальних дій, просило повідомити банк, на підставі чого, коли та де заведено спадкову справу, її номер в реєстрі, а також чи звертались до нотаріальної контори спадкоємці померлої ОСОБА_2 з заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини (а.с. 24).
На вказану вимогу, Новосанжарська державна нотаріальна контора своїм листом від 03.09.2019 вих. № 1307/01-16 повідомила, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 195/2019 від 22.08.2019 на підставі кредиторської вимоги АТ «Креді Агріколь Банк». Вказано, що заяв від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходило (а.с. 25).
В подальшому, Новосанжарська державна нотаріальна контора своїми листами від 23.03.2020 вих. № 311/01-16 (а.с. 26), від 30.12.2020 вих. № 1323/01-16 (а.с. 27), від 30.12.2020 вих. № 1324/01-16 (а.с. 69) повідомляла позивача про те, що за видачею свідоцтв про право на спадщину спадкоємці ОСОБА_2 до Новосанжарської державної нотаріальної контори не звертались, спадкова справа № 195/2019 від 22.08.2019 заведена на підставі кредиторської вимоги АТ «Креді Агріколь Банк».
На адресу відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця позичальника, направлена вимога за вих. № 10451/1 від 25.02.2021 про необхідність погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 22 972 грн 48 коп. (а.с. 28).
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплатив суму за відповідним кредитним зобов'язанням, вважаючи його таким, що прийняв спадщину, до складу якої також входять й кредитні зобов'язання померлого позичальника, АТ «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості за комплексним договором № 1/3121255 від 04.10.2017 в сумі 22972 грн 48 коп., з вказаної особи, як зі спадкоємця позичальника.
Надаючи оцінку вказаним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами глав 47 - 49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України, передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно з частиною 4 статті 1231 ЦК України, майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Крім того, згідно з частинами 2, 4 статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якому зазначено, що з урахуванням приписів статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Висновки щодо правозастосування
З огляду на викладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 28.08.2019 року в справі № 61-24985св18 та від 21.08.2019 в справі № 61-19229св18.
Суд зазначає, що позивач вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_2 , на підтвердження такої обставини не надав жодних доказів.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Матеріали справи не містять інформації про те, ким доводиться відповідач ОСОБА_2 і у зв'язку з чим він може вважатись спадкоємцем першої черги.
З наданої до суду Новосанжарською державною нотаріальною контрою відповідно до ухвали про витребування доказів копії спадкової справи № 195/2019 від 22 серпня 2019 року вбачається, що заяв від спадкоємців, які претендують на спадщину або відмовляються від неї, до нотаріальної контори не надходило, свідоцтв про право на спадщину нікому не видавалось.
Зокрема, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 57311256 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметром запиту « ОСОБА_2 » вбачається, що станом на 22.08.2019 спадкових справ та свідоцтв про право на спадщину за вказаною особою, відповідно, не заводилось та не отримувалось (а.с. 64).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 57311261 (заповіти/спадкові договори) за параметром запиту « ОСОБА_2 » вбачається, що відомостей про складання саме позичальницею заповітів або спадкових договорів не має (а.с. 64 зі звороту - 65).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57311307 від 22.08.2019 (а.с. 65 - зі звороту) встановлено, що спадкова справа № 195/2019 заведена лише Новосанжарської державною нотаріальною контрою 22.08.2019.
Отже, заяв від спадкоємців, які претендують на спадщину або відмовляються від неї, до нотаріальної контори не надходило, свідоцтв про право на спадщину нікому не видавалось.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був зареєстрований за однією з позичальником адресою, позивач вважав, що відповідно до вимог частини 3 статті 1268 ЦК України, ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину, так як заяви про відмову від її прийняття він не подавав.
Суд зауважує наступне: та обставина, що місце реєстрації позичальника та ОСОБА_1 співпадає, не доводить факту постійного проживання спадкодавця разом із відповідачем на час відкриття спадщини.
У рішенні від 14.11.2001 у справі № 1-31/2001 (справа щодо прописки) Конституційний Суд України констатував, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (ст. 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (ст. 33 Конституції України).
Отже, реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв'язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.
Крім того, зі змісту підписаного позичальницею комплексного договору № 1/3121255 від 04.10.2017 вбачається, що хоч місцем її реєстрації і є - АДРЕСА_1 , але місцем її фактичного проживання є - АДРЕСА_2 , що навіть не співпадає з місцем реєстрації відповідача.
Таким чином, підстав вважати, що ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину згідно з частиною 3 статті 1268 УК України, оскільки постійно проживав із спадкодавцем - позичальником ОСОБА_2 , немає.
Доказів протилежного позивачем до суду не надано.
В матеріалах спадкової справи № 195/2019 від 22.08.2019, копія якої надана до суду Новосанжарською державною нотаріальної конторою, відсутні відомості про спадкоємців ОСОБА_2 . Крім іншого, судом встановлено, що до Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємці ОСОБА_2 не з'являлись, й, відповідно, свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Про наявність інших спадкоємців ані позивачем, ані відповідачем не повідомлено.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Досліджуючи наявність спадкового майна, яке відповідач, як спадкоємець, отримав у власність після померлої позичальниці ОСОБА_2 , а також вартість отриманого спадкоємцем майна, суд зазначає наступне.
Позивачем не надано до суду доказів належності спадкодавцю будь-якого рухомого майна чи нерухомого майна, а також доказів отримання відповідачем спадкового майна у власність, відомостей щодо його вартості.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач, розпорядившись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не надав суду доказів в порядку статтей 76 - 80, частини 1 статті 81 ЦПК України на підтвердження наявності обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, які мають значення для справи.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Підстави для збирання судом доказів в даній справі відсутні (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Відтак, беручи до уваги, що предметом спору є стягнення боргу кредитором спадкодавця з підстав, зазначених в позові, станом на день ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні відомості про правонаступників після смерті позичальника ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відсутні докази існування спадкового майна і його вартості, не встановлено отримання спадкового майна спадкоємцем ОСОБА_1 , не доведено, що відповідач, взагалі, є спадкоємцем позичальника, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної заяви АТ «Креді Агріколь Банк».
Отже, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 263-265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», код ЄДРПОУ 14361575, місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4;
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва