Справа № 761/39339/20
Провадження № 2/761/5289/2021
(заочне)
28 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Бондар О.Д.,
за участі:
представника позивача: Федірко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві №1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
01 грудня 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить:
визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником зазначеної квартири на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2014 року.
Як зазначає позивач, відповідач не є членом сім'ї позивача та був членом сім'ї колишнього власника квартири, а тому відповідно з дня набуття права власності на квартиру позивачем, відповідач не проживає в квартирі, його речі в ній не зберігаються та відповідно він втратив право користування квартирою.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не надійшов.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи.
А тому на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання та заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, враховуючи пояснення представника позивача, свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 28.12.2007 року по даний час, що підтверджується відповідною довідкою Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.11.2017 року та від 14.12.2020 року, листом від 12.10.2020 року.
В той же час, як встановлено в судовому засіданні, відповідач не проживає у зазначеній квартирі, будь-які речі або майно, що свідчили б про його перебування за вказаною адресою - відсутнє. Зазначене також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Окрім того, положеннями ст. 391 ЦК України регламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст. 391,396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з огляду на вказані положення закону, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що факт реєстрації відповідача порушує права позивача, як власника квартири, оскільки це створює відповідні перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні власником своїм майном, відповідач не є членом сім'ї позивача та втратив право користування квартирою, тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві №1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2021 року
Суддя: Н.Г.Притула