справа № 570/847/21
провадження № 2-др/570/8/21
02 листопада 2021 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ заяву представника позивача адвоката Павлюка М.Г. про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
покликаючись на отримання позивачем правової допомоги від адвокатського об'єднання "Скорпіон" у зв'язку із забезпеченням реалізації його прав і обов'язків під час здійснення цивільного судочинства у даній цивільній справі, представник позивача адвокат Павлюк М.Г. у поданій 27 жовтня 2021 року заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати особисті пояснення сторін з приводу даної заяви, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду заяви, дійшов висновку про можливість розглянути заяву без виклику сторін у судове засідання та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористались правовою допомогою.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основну заборгованість в розмірі 5 600 (п'ять тисяч шістсот) доларів США 00 центів та 3% річних в розмірі 332 (триста тридцять два) долари США 78 центів, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 655 (одна тисяча шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 10 коп.
27 жовтня 2021 року представник позивача адвокат Павлюк М.Г. подав до суду заяву про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у вказаному розмірі до заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2021 року, рахунок № 1 від 21 жовтня 2021 року та акт передачі-прийняття наданої правничої допомоги № 1 від 21 жовтня 2021 року до договору про надання правової допомоги.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ч.1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 вказаної статті Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в ч.4 ст.62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (ст.134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України)
3) розподіл судових витрат між сторонами (ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 та 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
Ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Судом встановлено, що правничу допомогу позивачу у цій справі надавали адвокат Дяденчук А.І. та адвокат Павлюк М.Г. за договором про надання правової допомоги від 12 лютого 2021 року.
Відповідно до п.3 договору розмір гонорару за цим договором визначається сторонами виходячи з принципів розумності та врахуванням витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги за цим договором та становить 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
Актом передачі-прийняття наданої правничої допомоги № 1 від 21 жовтня 2021 року підтверджено надання адвокатом правової допомоги клієнту та визначено, що гонорар за надану правову допомогу становить 5 000 грн. 00 коп., який має бути оплачений клієнтом у строк до 25 грудня 2021 року.
Сума платежу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. зазначена у копії рахунку № 1 від 21 жовтня 2021 року, в якому зазначені реквізити позивача та адвокатського об'єднання "Скорпіон".
Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатами послуг, керуючись принципами справедливості та розумності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.137, 263-265, 270 ЦПК України, суд
задоволити заяву представника позивача адвоката Павлюка М.Г. про стягнення понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом
30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Кушнір Н.В.