Справа № 515/969/21
Провадження № 2/515/1405/21
Татарбунарський районний суд Одеської області
19 листопада 2021 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.
позивача ОСОБА_1
відповідача 1 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2
про позбавлення права користування приватним житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визна- ти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняти їх з реєстрації, посилаючись на наступні обставини.
Їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно належить квартира АДРЕСА_1 . З 2002 року крім неї у цій квартирі зареєстровані та проживають її діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останніх 5 років відповідачі зловживають алкого- льними напоями та наркотичним засобами, крім того, систематично порушують правила співжит- тя, вчиняють над нею, як їх матір'ю, домашнє насилля, а тому вона не може вільно користувати- ся житлом, що робить неможливим їх спільне проживання у квартирі. З приводу вчинення дома- шнього насилля нею неодноразово реєструвалися звернення до поліції, матеріали були передані до суду. Також відповідачі не приймають участі в утримання кватири, проведенні ремонтних робіт. Постійний галас, бійки, щоденне перебування їх у нетверезому стані та під дією наркотичних засо- бів, погрози життя з боку відповідачів призводять до того, що вона змушена шукати притулок у су сідів. Вказані обставини обмежують її у права розпоряджатись майном, що є порушенням прав вла сника, тому вона змушена звернутися до суду.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила справу розгляну- ти у її відсутності, позовні вимоги підтримала (а.с.24).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечуючи проти задоволення позовних вимог (а.с.25).
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.26), причина неявки суду не відома.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за від- сутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального техні- чного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 (а.с.5-6), позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Галупо- ве Ширяївського району Одеської області.
Копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.9) підтверджується, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії домової книги (а.с.11-13) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані до теперішнього часу за адресою: АДРЕСА_2 .
З повідомлення відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області (а.с.14, 21) видно, що матеріли про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_3 за ст.173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення домашнього насильства) направлені до Татарбунарського районного суду Одеської області для ви рішення питання по суті.
Копіями постанов Татарбунарського районного суду Одеської області (а.с.30-37) підтверджує- ться, відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неодноразово притягувалися до адміністративної від- повідальності за вчиненя правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173 Кодексу України про адмі- ністративні правопорушення (вчинення домашнього насилля відносно своєї матері ОСОБА_1 ).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і роз- поряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; пра- во приватної власності є непорушним.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постано- ві від 13.10.2020 р. у справі № 447/455/17, припинення права користування житловим приміщен- ням колишнього члена сім'ї власника житлового будинку може бути підтверджено у судовому по- рядку, якщо це право пов'язане із захистом права власності відповідно до ст.391 КЦ України, за змістом якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права корис- тування та розпоряджання своїм майном.
Виходячи з вимог ст.157 ЖК України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України. Виселення провадиться у судово- му порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ч.1 ст.116 ЖК УРСР, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають ра- зом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять немож- ливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном шля хом виселення колишніх членів сім'ї та інших громадян із належного йому на праві власності жи- лого приміщення, але за наявності умов, які передбачені ч.1 ст.116 ЖК України.
За змістом ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійс- нює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджен- ня своїм майном.
В силу ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно по- збавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про забо- рону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як передбачено ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у зді йсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.8 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживан- ня в Україні”, зняття реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі, в тому числі, остаточного рішення суду - про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або помер- лою.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідачі постійно порушують правила співжиття з позивачкою, вчиняють систематично відносно неї фізичне та пси- хологічне насилля, ведуть антисоціальне життя, внаслідок чого вона змушена звертатись за захис- том свої прав до органів поліції, суду. Вжиті даними органами заходи (встановлення обмежуваль- ного припису, притягнення до адміністративної відповідальності) не дали своїх результатів, відпо- відачі своєї поведінки не змінили. Вищевказані незаконні дії відповідачів перешкоджають пози- вачці у належному здійсненні нею своїх прав власності на дану квартиру, оскільки створюють не- безпечні та нестерпні умови для її проживання цій квартирі.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне усунути позивачу перешкоди у здійсненні нею права користування, володіння та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 - бунари шляхом позбавлення відповідачів права користування зазначеною квартирою.
Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (ст. 11) передбачено, що реєстрація місця проживання та місця перебування осіб, а також зняття з ре- єстрації місця проживання здійснюється органами реєстрації.
Тобто вирішення зазначених питань відносяться виключно до компетенції органів реєстрації.
А оскільки суди не наділені повноваженнями реєстрації і зняття з реєстрації, то позовні вимоги в частині зняття з реєстрації відповідача задоволенню не підлягають.
Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщен- ням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Крім того, з відповідачів підлягають солідарному стягненню судові витрати, понесені позива- чем в сумі 908 грн., відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК Укра- їни, ст.ст.71,72 ЖК України, ст.ст.316, 317, 321, 391 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про позбавлення права користування приватним житловим приміщенням та зняття з реєстра- ції задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Галупове Ширя- ївського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 , у здійснені права власності житлом шля- хом позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зняття з реєстрації відповідачів залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тимошенко С.В.