Справа № 523/16395/21
Номер провадження 3/523/8286/21
"24" листопада 2021 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , громадянство України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП,-
26 серпня 2021 року о 23 год. 55 хв., гр. ОСОБА_1 , рухаючись на перехресті вул. От. Головатого/площа Ярмарочна, керуючи транспортним засобом марки «Volvo fh12», державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Trailor», державний номер НОМЕР_3 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі транспортному засобу марки «Chevrolet tracker», державний номер НОМЕР_4 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.п. 16.11 ПДР.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з'явилася, причини неявки суду невідомі, повідомлялась належним чином, про що розписався в протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того про розгляд справи обізнаний належним чином, оскільки надавав клопотання про відкладення розгляду справи на судові засідання, котрі були призначені на 27.09.21 на 22.10.21 рр. Окрім того приймав участь у судовому засіданні від 27.09.21 р.
Окрім того командиром військової частини НОМЕР_5 майором ОСОБА_2 за час розгляду справи надавались клопотання про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди та в останньому з них (11.11.2021р.) заявник просив стягнути з ОСОБА_1 суму майнової шкоди у розмірі 185160 гривень 73 копійок. Як зазначено в вищезазначених клопотанням, згідно паспорту формуляра МОУ номер НОМЕР_6 транспортний засіб марки «Chevrolet tracker», державний номер НОМЕР_4 , належить військовій частині НОМЕР_5 .
Статтею 6 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Це право включає в себе доступ до правосуддя за Конституцією України.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Проте зловживаючи своїми правами особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та з'явитись до суду для розгляду складеного протоколу про адміністративне правопорушення по суті.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП, при розгляді даної категорії справ присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
З огляду на вище викладене та з метою не допуску затягування строків розгляду адміністративної справи та можливості уникнення особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП, судом прийнято рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення та винність особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, згідно статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 підтверджується зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2021 р. серії ДПР18 № 037961, письмовими поясненнями другого учасника ДТП ОСОБА_3 , схемою місця ДТП, та ін.
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила дорожнього руху, а саме: пункту 16.11 ПДР України - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до частин 1, 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
З огляду на зазначене суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення та відомості про особу ОСОБА_1 прийшов до висновку, що достатнім для виправлення останнього та запобігання вчинення ним нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 гривень 00 копійок, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Вирішуючи питання про відшкодування шкоди заподіяної адміністративним правопорушенням, суд виходить з такого.
За змістом статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Відшкодування шкоди відбувається в порядку, передбаченому главою 82 Цивільного кодексу України.
Відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочинства вирішується за правилами статті 22 ЦК України, відповідно до яких особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В даному випадку розмір майнової шкоди має доводитися з дотриманням принципів цивільного судочинства, які КУпАП не містить, а тому відповідно до частини 3 статті 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, а також того, що вирішення питання про відшкодування винним майнової шкоди є правом суду, а не обов'язком, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо вирішення питання про відшкодування шкоди заподіяної Військовій частині НОМЕР_5 в межах розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, суд при розгляді даної справи не вбачає підстав вирішення питання про матеріальні збитки та роз'яснює право Військовій частині НОМЕР_5 , в разі їх наявності звернення з відповідною заявою в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.) грн. судового збору на користь держави.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 25, 27, 33, 36, 40-1, 124, 283, 284, 287 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд,-
За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.
Постанову може бути звернено до викання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.
Суддя