Справа № 523/17113/21
Провадження №2/523/5228/21
"19" листопада 2021 р.
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря судових засідань - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9, в м.Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту майна,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з 1/3 частини нерухомого майна, накладеного на підставі постанови б/н Ленінського РВ ДВС управління юстиції в м.Одесі від 19.06.2001р., архівний номер 3485516ODESSA1 архівна дата:27.06.2001, дата виникнення: 27.06.2001р., № реєстра:1112-2001, внутр. №8А01583С27F22B302F4F, зареєстрований 12.11.2008 15:09:17 за №8181157 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження:8181157.
Позов обгрунтовано тим, що позивач після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 звернулась з заявою про прийняття спадщини, однак 10.08.2021р. отримала інформацію від приватного нотаріуса про наявність постанови б/н Ленінського РВ ДВС управління юстиції в м.Одесі від 19.06.2001р про накладення арешту на майно матері. Листом Другого Суворовського відділу ДВС м.Одеси від 25.08.2021р. повідомлено, що відсутні підстави для скасування арешту, оскільки виконавчі провадження знищено. Оскільки позивачу органами ДВС було відмовлено у скасуванні арешту, а наявність вказаних арештів порушує її права як власника майна на розпорядження власністю, а тому позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позивач та її адвокат в судове засідання не з'явилися. Представник направила клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений .
Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За письмовою згодою представника повивача, неповажної неявки відповідача та відсутності відзиву на позовну заяву, розгляд справи проведений в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 20.02.1993р., виданого згідно з розпорядженням від 20.02.1998р. №112150, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на правах спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках кожній(а.с.7).
За інформацію з Дежавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна зареєстровані запис про обтяження нерухомого майна, зокрема: 12.11.2008р. Першою одеською державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н Ленінського РВ ДВС управління юстиції в м.Одесі від 19.06.2001р., зареєстровано арешт (архівний запис), об'єкт обтяження: 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , додаткові дані: архівний номер 3485516ODESSA1 архівна дата:27.06.2001, дата виникнення 27.06.2001р., № реєстра:1112-2001, внутр. №8А01583С27F22B302F4F.
Згідно листа старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС у м.Одесі Бурлаки В.Р. : посилаючись на конфіденційність інформації, надати копію постанови від 19.06.2001р. про арешт майна боржника ОСОБА_2 відмовлено. Крім того, додатково зазначено, що відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. №2274/5, знищено виконавче провадження у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Постановою Пленуму ВССУ від 03.06.2016р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).
У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються (пункт 8 частини першої статті 214 ЦПК).За таких обставин даний спір про право цивільне, пов'язаний з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України, повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, оскільки однією зі сторін відповідного спору є фізична особа - ОСОБА_1 .
Отже, встановлені в судовому засіданні фактичні обставини вказують на те, що накладений арешт порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як правонаступника власника нерухомого та рухомого майна, яке підлягає судовому захисту, шляхом зняття арештів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 07.08.2007р. Першим відділом реєстрації актіфв цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеса зроблено відповідний актовий запис за №6963 (а.с.8). Після її смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Михайлової О.В. від 10.08.2021 р. №68/02-14, 05.08.2021р. заведена спадкова справа №11/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Заявленим спадковим майно є 1/3 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з наявністю обтяження-арешту від 19.06.2001р. нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину (а.с.11).
За нормами ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З боку відповідача суду не надано жодного доказу, який би спростовував пред'явлені позовні вимоги.
Проаналізувавши вказані норми та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, оскільки наявний арешт і заборона на відчуження майна порушує право спадкування, тому спірне майно підлягає звільненню з-під арешту та заборони на відчуження.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,258-259,263-265,268,273,280-284,354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зняти арешт з 1/3 частини нерухомого майна, накладеного на підставі постанови б/н Ленінського РВ ДВС управління юстиції в м.Одесі від 19.06.2001р., архівний номер 3485516ODESSA1 архівна дата:27.06.2001, дата виникнення 27.06.2001р., № реєстра:1112-2001, внутр. №8А01583С27F22B302F4F, зареєстрований 12.11.2008 15:09:17 за №8181157 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження:8181157.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.
Рішення складено 19.11.2021 р..
Суддя