Справа № 522/25292/15-ц
Провадження № 2/522/3293/21
25 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави,
В провадженні суду з 17.12.2015 року знаходиться матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави.
29 січня 2019 року справа надійшла в провадження судді Чернявської Л.М.
Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено проведення судового засідання.
Судові засідання неодноразово відкладались з причин неявки представників сторін.
Сторони в судове засідання призначене на 12 жовтня 2021 року не з'явилися. Представник позивача адвокат Крайнюков М.М. був сповіщений належним чином, що підтверджується розпискою та рекомендованим повідомленням про вручення за адресою вказаною в позовній заяві. Розгляд справи відкладено на 25 листопада 2021 року.
25 листопада 2021 року в судове засідання позивач та представник позивача не з'явились. Представник відповідача адвокат Черненко М.О. просив залишити без розгляду позовну заяву, у зв'язку з тим, що належним чином повідомлений представник позивача повторно не з'явився в судові засідання.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Крайнюкова М.М. 25 листопада 2021 року через канцелярію суду була подана заява про відкладення розгляду справи, з підстав перебування представника в іншому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені на 12 жовтня 2021 року та 25 листопада 2021 року.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому заявник не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.
Слід зазначити, що суд не приймає до уваги заяву представника ОСОБА_1 адвоката Крайнюкова М.М. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, залишає позовну заяву без розгляду.
На думку суду, залишення позову без розгляду, буде дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Заяв про розгляд справи за відсутності позивача/представника позивача до суду не надходило.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) та у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.
Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивача в судові засідання не було, а посилання представника позивача про перебування в іншому судовому процесі, суд не визнає поважними, оскільки участь в тій чи іншій справі є правом представника, проте не обов'язком суду, визнання такої неявки в судове засідання поважною.
Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщені належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем/представником позивача своїми процесуальними правами, що є недопустимим.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з грудня 2015 року, а в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л.М. з лютого 2019 року.
Слід зазначити, що Позивач жодного разу в судове засідання не з'являвся, відкладення розгляду справи відбувалось виключно за неодноразовими заявами представника позивача, що на думку суду є зловживанням процесуальними правами представника позивача, а відтак і самого позивача.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, призначені на 12 жовтня 2021 року та 25 листопада 2021 року зважаючи також на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як заявник звернуючись до суду мав намір захистити свої права.
Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення заявником своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились систематичному не з'являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.
Крім того, слід зауважити, що сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості вирішити справу в розумні строки та постановити рішення по суті заявлених вимог.
За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Чернявська