Провадження № 2/522/5224/21
Справа № 522/21037/20
22 листопада 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Бойко А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивач в особі представника ОСОБА_3 30.11.2020 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 11 852 грн. та судові витрати у розмірі 6840,80 грн..
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 20.06.2020 квартиру позивача було затоплено водою. 21.07.2020 року квартиру позивача вдруге затоплено водою та 03.08.2020 року квартиру затоплено втретє. Позивач неодноразово звертався до відповідачки щодо мирного врегулювання спору, втім відповідачка не бажає брати участь у вирішенні конфлікту.
Ухвалою суду від 02.12.2020 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 11.02.2021 року.
До суду 01.02.2021 року надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 , відповідно до яких просять відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що акти про залиття не відповідають вимогам Правил є допустимими доказами, а інших доказів залиття квартири позивача з квартири відповідача ОСОБА_1 не надав. Також вказує, що позивачем не додано доказів того, що він є власником квартири, тобто належним позивачем.
У письмових поясненнях вказано, що відповідачка просить провести розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника.
У судовому засіданні 11.02.2021 року було задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи до 22.03.2021 року з метою ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача (які є по суті відзивом) та наданням можливості подати відповідь на відзив.
У судове засідання 22.03.2021 року учасники справи не з'явилися, представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з заяво про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 20.05.2021 року.
У зв'язку з неявкою учасників справи та поданням представником позивача клопотання про відкладення судового засідання, розгляд справи у судовому засіданні 20.05.2021 року було відкладено на 23.06.2021 року.
У судовому засіданні 23.06.2021 року було задоволено клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків та долучено докази, подані разом з клопотанням від 20.05.2021 року, також задоволено клопотання про виклик свідків, розгляд справи відкладено до 28.07.2021 року з метою забезпечення явки свідків у судове засідання.
У судовому засіданні 28.07.2021 року відмовлено у задоволені клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків, клопотання про долучення доказів від 28.07.2021 року залишено без розгляду, з метою повторного виклику свідків, у засіданні оголошено перерву до 16.08.2021 року.
У судовому засіданні 16.08.2021 року було допитано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та вирішено питання про виклик свідка - ОСОБА_7 , розгляд справи відкладено до 06.09.2021 року.
У судовому засіданні 06.09.2021 року було заслухано пояснення свідка ОСОБА_7 , задоволено клопотання про виклик свідків від 28.07.2021 року та відкладено розгляд справи на 02.11.2021 року.
У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_8 , оголошено перерву до 22.11.2021 року.
У судове засідання 22.11.2021 року учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника позивача - адвоката Явнюк Д.М. 22.11.2021 року надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги просять задовольнити.
Як вказувалося вище представник відповідача ОСОБА_4 у письмових поясненнях просив провести розгляд справи за відсутності відповідача та її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності від 28.06.1993 року (а.с.4).
Посилання відповідача на те, що власність ОСОБА_1 не доказана, спростовується матеріалами справи, відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власність ОСОБА_1 не є доказом того, що позивач не власник квартири АДРЕСА_1 , тим більше, що представник відповідача здійснював пошук за параметром «РНОКПП» без зазначення прізвища імені та по батькові (а.с.34-35), запис про право власності може міститься без зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків власника.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 (а.с.7).
20.06.2020 року комісія в складі старшого майстра дільниці №8 Рудик А.О., майстра дільниці №8 ОСОБА_6 та майстра дільниці №8 ОСОБА_9 склали Акт про те, що за адрсеою: АДРЕСА_4 проведено дослідження на предмет заливу. Квартира АДРЕСА_5 розміщена на першому поверсі двоповерхого флігелю. На кухні виявлено при вході з права на стелі сліди залиття у вигляді мокрих плям площею 2,5 м.кв., також в місці заливу видно дрібні тріщини побілочний шар. Залиття здійснено з квартири АДРЕСА_2 по причині незадовільного стану квартирної розводки водовідведення (а.с.129).
21.07.2020 року комісія в складі старшого майстра дільниці №8 Рудик А.О., майстра дільниці №8 ОСОБА_6 та майстра дільниці №8 ОСОБА_9 склали Акт про те, що за адрсеою: АДРЕСА_4 проведено дослідження на предмет заливу. Виявлено на кухні при вході з права на стелі сліди залиття у вигляді мокрих плям площею 3,5 кв.м. і здуття побілочного шару. Також вказано причиною залиття: незадовільний стан квартирної розводки водовідведення в квартирі АДРЕСА_3 (а.с.130).
03.08.2020 року комісія в складі старшого майстра дільниці №8 Рудик А.О., майстра дільниці №8 ОСОБА_6 та майстра дільниці №8 ОСОБА_9 склали Акт про те, що за адрсеою: АДРЕСА_4 проведено дослідження на предмет заливу. Виявлено на кухні при вході з права на стелі сліди заливу, у вигляді мокрих плям, площею 3,8 м.кв., а також дрібні тріщини та взуття побілочного шару. Причина залиття: незадовільний стан квартирної розводки водовідведення в квартирі АДРЕСА_3 (а.с.131).
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Як вірно вказує представник відповідача, вищевказані акти обстеження від 20.06.2020, 21.07.2020 та 03.08.2020 не відповідають вимогам вказаних Правил, адже не містять відомостей про обсяги необхідного ремонту, про вартість пошкоджень, спричинених залиттям. Також акт не містить відомостей про осіб, які були присутні під час обстеження та інформацію про огляд квартири відповідачки.
З огляду на невідповідність актів обстеження вимогам чинного законодавства вони не приймається судом до уваги.
Згідно ч.ч.2,3 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мешканці будинку АДРЕСА_6 склали заяву, якою підтвердили, що в квартирі позивача постійно мешкає ОСОБА_10 та влітку 2020 принаймні три рази в квартирі АДРЕСА_1 сталося затоплення з квартири АДРЕСА_3 (а.с.11).
З показань свідка ОСОБА_5 встановлено, що в квартирі позивача він був неодноразово та складали з комісією акти залиття квартири, були плями по стелі, адже каналізація на другому поверсі періодично забивалася. На другом поверсі проживають квартиранти. В квартиру на другому поверсі комісія попала пізніше, де сантехнік ремонтував каналізацію на прохання власниці квартири.
В свою чергу, свідок ОСОБА_6 підтвердила, що вона була у квартирі позивача, де були виявлені сліди залиття, а саме мокрі плями, дрібні тріщинки на стелі. В квартирі на другому поверсі вона була, там сантехнік разом з комісією встановлювали причину залиття.
Свідок ОСОБА_11 також підтвердив складення актів по факту залиття квартири позивача, у зв'язку з несправністю каналізацією в квартирі відповідача.
Судом також встановлено, з показань свідка ОСОБА_8 , котрий проживає разом з мамою позивача в квартирі АДРЕСА_5 близько 13 років, що їх квартиру постійно затоплює з квартири АДРЕСА_2 , у зв'язку з проблемами з каналізацією, з водопроводом. Перше затоплення було ще в кінці травня, але на вихідних ЖЕК не працював, а сусід зверху був у від'їзді, через декілька днів, коли повернувся сусід вони піднялися в квартиру на другому поверсі, де побачили протікання. Через деякий час в червні вже сталося знову залиття квартири. В подальшому було залиття в липні та серпні.
Тож, крім актів, які не приймаються судом до уваги, інші докази по справі в їх сукупності, зокрема і показання свідків, підтверджують факт залиття квартири позивача з квартири, яка належить відповідачу.
14.01.2021 року судовим експертом Сікорською Оленою Анатоліївною складено висновок експерта №150/20, відповідно до якого розмір матеріальної (майнової) шкоди, яка завдана власнику квартири АДРЕСА_1 , складає 11 852 грн. (а.с.46-51).
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Керуючись ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 4 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що власник зобов'язаний власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку.
Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Враховуючи викладене, можна дійти до висновку, що обов'язок з утримання санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що розміщені у квартирі) у належному стані покладено саме на власника квартири.
Це підтверджується і практикою Верховного Суду, який у постанові від 03.10.2018 в справі № 344/3303/16-ц підкреслив, що суди попередніх інстанцій, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди майну позивача і взявши до уваги те, що ОСОБА_3 як власник квартири, з якої відбувся витік води, не довів, що його вини в заподіянні шкоди немає, дійшли обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1192 якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, ОСОБА_1 була завдана майнова шкода у розмірі 11 852 грн., яка повинна бути відшкодована у повному обсязі.
Відповідно до ст. 76-81 ЦПК України, сторони на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення повинні надати належні, достовірні, достатні та допустимі докази.
За таких обставин, суд доходить висновку, що матеріальна шкода, яка спричинена зазначеним заливом має бути відшкодована позивачеві відповідачем.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
ОСОБА_1 21.10.2020 року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Явнюк Денисом Миколайовичем (а.с.14).
В додатковій угоді №1 до договору про надання правової допомоги від 21.10.2020 року встановлено вартість послуг за збір доказів, підготовку позову та представництво інтересів в суді у загальному розмірі 6000 грн. (а.с.15).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, на думку суду, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідачем не спростована співмірність послуг адвоката зі складністю проведеної ним роботи.
При звернені до суду з позовом ОСОБА_1 оплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 17.11.2020 року (а.с.3).
Позовні вимоги підлягають задоволенні, тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 15, 1166, 1167, 1187, 1190, 1196, 1200, 1201 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) шкоду завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 11 852 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) судові витрати у розмірі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25.11.2021 року.
Суддя: В.Я. Бондар