Справа № 522/22170/21
1-кп/522/2761/21
25 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2021 року за №12021163510000735 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, із середньою освітою, без постійного місця реєстрації, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 22.02.2017 року Розділянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі. 27.03.2018 року звільнився від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 10.05.2018 року Розділянським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавленні волі. 12.06.2018 року звільнився від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 27.03.2017 року Розділянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. 27.03.2018 року звільнився від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 22.05.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 рокі 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 02.07.2021 року умовно-достроково,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2021 року за №12021163510000735 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення обвинувального акту до судового розгляду та заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під мотивуючи тим, що наявні ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно останнього покладається те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати та потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншім чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду та вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
При цьому, судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, останній обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, раніше неодноразово засуджений, вчинив новий злочин в період відбування покарання при застосуванні умовно-дострокового звільнення, місця реєстрації не має, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні дітей, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків, що дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та ОСОБА_3 за своїми моральними якостями, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних, корисних злочинів, обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, вчинив новий злочин в період відбування покарання при застосуванні умовно-дострокового звільнення, місця реєстрації не має, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні дітей, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 314-316, 376 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2021 року за №12021163510000735 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 годин 00 хвилин, 02.12.2021 року, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси, за участю учасників судового провадження.
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 23.01.2021 року включно.
Визначити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_7 : провадження по справі 1-кп/522/2761/21.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 25.11.2021 року.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
25.11.2021