Справа № 522/4763/21
Провадження № 2а/522/190/21
24 листопада 2021 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Рогульчика Святослава Володимировича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
22.03.2021 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, по якому просив суд:
- Скасувати постанову серії ЕАН № 3889193 від 09.03.2021 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп.
- Провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП- закрити за відсутністю складу правопорушення.
Позивач мотивує вимоги тим, що він рухався на автомобілі марки BMW державний номерний знак НОМЕР_1 в по проспекту перемоги 61/1в м. Києві та здійснював поворот на прилеглу вулицю із увімкненим сигналом покажчика повороту відповідного напрямку. В цей момент позивача було зупинено працівником поліції, який склав постанову про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 здійснив поворот без увімкненого сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, хоча насправді позивач здійснив поворот із увімкненим покажчиком повороту.
Інспектором - старшим лейтенантом поліції Рогульчиком С.В. було винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в сумі 425 гривень. Позивач вважає, що складання протоколу та винесення постанови відносно ОСОБА_1 є безпідставним посилаючись на що звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 24.03.2021 року по справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи та витребувано з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції належним чином завірені копії матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та винесення постанови серії ЕАН № 3889193 від 09.03.2021 року.
21.04.2021 року до суду надійшов відзив в якому зазначено, що відповідач вважає викладені в позові твердження хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Також зазначив, що відеозапис вчиненого правопорушення до матеріалів справи долучити не має можливості, оскільки термін його зберігання складає 30 днів, який сплив.
Сторони по справі до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку на підставі встановлених обставин справи та наявних у справі доказів.
ОСОБА_1 , 09.03.2021 року рухався на автомобілі марки BMW держ. знак НОМЕР_1 в по проспекту перемоги 61/1в м. Києві та здійснював поворот на прилеглу вулицю.
Позивача було зупинено інспектором - старшим лейтенантом поліції Рогульчиком С.В. та винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) та накладено штраф в сумі 425 гривень.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до положеньст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушенняправил дорожнього руху(частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В порядку ст.ст. 245, 280КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно зіст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Дана правова позиція закріплена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якій зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем в порушення вимогст.77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
З огляду на вищенаведене, факти, викладені у оскаржуваній постанові, не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, суд вважає, що розгляд даної справи носив формальний характер, переконання про винуватість позивача у скоєнні даного правопорушення була висловлена без належним чином задокументованих та не доведених належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України в зазначений у постанові час та місці.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.3ст.2 КАС України), суд константує, що працівником Департаменту патрульної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушеньправил дорожнього руху.
Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно ст.62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є не доведеним.
Такого же правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в аналогічній справі №463/1352/16-а постановою від 08 липня 2020 року.
Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.122КУпАПє недоведеним.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.5,9,20,77,243-246,250,255,286,297 КАС України, ст.ст.122,222, 245, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Рогульчика Святослава Володимировича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН № 3889193 від 09.03.2021 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП- закрити за відсутністю складу правопорушення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 24 листопада 2021 року.
Суддя Р.Д. Абухін
24.11.21