Справа № 495/6868/21
Номер провадження 2/495/2505/2021
06 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Анісімової Н.Д.,
із участю секретаря судового засідання Красовської А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, -
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з позовом з якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 1854 грн. 00 коп..
1.Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як отримувач пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітню дитину з 05.09.2011 року. 05.09.2011 року на підставі заяви відповідача в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки годувальник отримував пенсію по інвалідності II груп захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, то пенсію по втраті годувальник призначено по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Під час проведення перевірки пенсійної справи було виявлено відсутність в матеріалах справи висновку МСЕК, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби. Відповідачем висновок про обставини загибелі чи смерті не надано. Наявна в матеріалах справи виписка із акта огляду МСЕК від 06.05.2011 року, підтверджує встановлену групу, причини і строки інвалідності, однак, не є документом, що свідчить про причинний зв'язок захворювання та смерті. У зв'язку з цим, в липні місяці поточного року проведено перерахунок пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки право на отримання пенсії в разі втрати годувальника по нормам Закону №2262 відсутнє. Таким чином, після приведення пенсійної справи у відповідність, розмір пенсії з 01.07.2021 року склав 1854,00 грн. та за період з 01.07.2021 року по 31.07.2021 рік утворилась переплата пенсії в сумі 1854,00 грн.. На підставі Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління ПФУ 21.03.2003 року №4 (у редакції від 25.11.2014 року №25-3), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року №374/7695, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 26.07.2021 року №713 за період з 01.07.2021 року по 31.07.2021 рік в сумі 1854,00 грн.. В даному випадку наявна рахункова помилка Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка допущена під час зведення певних дій, а саме: при розрахунку пенсії помилково застосовано норми Закону №2262, що призвело до неправильного обчислення розміру пенсії. Отже, кошти в сумі 1854,00 грн., на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, підлягають умовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.07.2021 року №1500-0404-8/94767 відповідача повідомлено про виникнення переплати пенсії та запропоновано сплатити її в добровільному порядку. Однак, станом на 19.08.2021 рік переплата пенсії в сумі 1854,00 грн. не погашена, заява щодо добровільної згоди на утримання переплати пенсії в розмірі 20 % від суми пенсії до повного погашення боргу не надана.
2. Рух справи у суді.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.08.2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання з розгляду справи не з'явилась, повідомлялась належним чином, шляхом розміщенням оголошення на офіційному сайті суду, причини неявки суду невідомі, відзиву чи клопотань до суду не надала.
Відповідно до частини першої та другої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Як визначено частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув на виклики у судові засідання, про причини неявки суду не повідомив; правом подачі відзиву не скористався; позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
3. Фактичні обставини справи та норми права, які застосував суд.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як отримувач пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітню дитину з 05.09.2011 року.
05.09.2011 року на підставі заяви відповідача в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки годувальник отримував пенсію по інвалідності II груп захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, то пенсію по втраті годувальник призначено по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.1 Закону №2262 члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право н пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію разі втрати годувальника.
Згідно ст.29 Закону №2262 пенсії в разі втрати годувальника сімям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Відповідно до ст.30 Закону №2262 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на песію за цим Законом, які перебувають на їх утриманні (ст.31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається непрацездатним дітям. Непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, які не досягай 18 років.
Згідно п.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 для призначення пенсії в разі втрати годувальника подається висновок про обставин загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходжень служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби).
Під час проведення перевірки пенсійної справи було виявлено відсутність в матеріалах справи висновку МСЕК, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби. Відповідачем висновок про обставини загибелі чи смерті не надано.
Наявна в матеріалах справи виписка із акта огляду МСЕК від 06.05.2011 року, підтверджує встановлену групу, причини і строки інвалідності, однак, не є документом, що свідчить про причинний зв'язок захворювання та смерті.
У зв'язку з цим, в липні місяці поточного року проведено перерахунок пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки право на отримання пенсії в разі втрати годувальника по нормам Закону №2262 відсутнє.
Відповідно до ст.37 Закону №2262 пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст.37 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 % пенсії за віком померлого годувальника. При цьому, відповідно до ст.28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, після приведення пенсійної справи у відповідність, розмір пенсії з 01.07.2021 року склав 1854,00 грн. та за період з 01.07.2021 року по 31.07.2021 рік утворилась переплата пенсії в сумі 1854,00 грн..
На підставі Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління ПФУ 21.03.2003 року №4 (у редакції від 25.11.2014 року №25-3), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року №374/7695, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 26.07.2021 року №713 за період з 01.07.2021 року по 31.07.2021 рік в сумі 1854,00 грн..
Відповідно до ст.50 Закону №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. З пенсії може бути відраховано не більше як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
З приписів ч.2 ст.1214 ЦК України, глави 13 ЦК України (зокрема ст.ст.179, 181, 190, 192 ЦК раїни) випливає, що норми ст.1212 ЦК України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.
Відповідно до ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
В даному випадку наявна рахункова помилка Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка допущена під час зведення певних дій, а саме: при розрахунку пенсії помилково застосовано норми Закону №2262, що призвело до неправильного обчислення розміру пенсії. Отже, кошти в сумі 1854,00 грн., на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, підлягають умовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.07.2021 року №1500-0404-8/94767 відповідача повідомлено про виникнення переплати пенсії та запропоновано сплатити її в добровільному порядку. Однак, станом на 19.08.2021 рік переплата пенсії в сумі 1854,00 грн. не погашена, заява щодо добровільної згоди на утримання переплати пенсії в розмірі 20 % від суми пенсії до повного погашення боргу не надана.
4. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.4, 10-13, 43, 76-81, 259, 263-265, 280-289, 354, суд
ухвалив:
позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 1854 грн. 00 коп..
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Н.Д. Анісімова