Березівський районний суд Одеської області
25.11.2021
Справа № 494/1472/21
Провадження № 1-кс/494/811/21
25.11.2021 м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 05.10.2017 року-
16.11.2021 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 05.10.2017 року.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана справа надійшла в провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 18.11.2021 року відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання на 23.11.2021 року.
Заявник скаргу обґрунтував тим, що в провадженні ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12017160290000401 від 03.10.2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст 291 КК України. 05.10.2017 року вищезазначене кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Однак, вказану постанову вважає незаконною та передчасною у зв'язку з тим, що не виконаний необхідний комплекс слідчих дій за даним кримінальним провадженням та не в повній мірі слідчим проведено досудове розслідування та не досліджено обставини правопорушення, не надано оцінки показам та документам у їх сукупності. Також скаржник зазначає те, що тривалий час їй та її представнику не було відомо на якій стадії знаходиться кримінальне провадження. Крім того, а ні слідчий, а ні процесуальний керівник не повідомляли про закриття кримінального провадження. Відтак оскаржувана постанова була отримана тільки на адвокатський запит №2 від 23.09.2021 року, у зв'язку з цим просить поновити строк на оскарження цієї постанови та скасувати її, а матеріали направити для проведення належного досудового розслідування.
У судовому засіданні 23.11.2021 р представник скаржника підтримав подану скаргу та просив задовольнити її з підстав зазначених у ній.
Прокурор та слідчий у судове засідання 23.11.2021 року не з'явились, хоча належним чином повідомленні про час, день та місце розгляду скарги. Будь-яких клопотань та заяв на адресу суду не надсилали та розглядом справи не цікавились.
На підставі цього, слухання справи відкладено на 25.11.2021 рік та витребувано з Березівського РВП матеріали кримінального провадження №12017160290000401 від 03.10.2021 р та повідомлено про наступну дату слухання справи.
25.11.2021 року сторони по справі у судове засідання знову не з'явилися. Від представника заявника надійшла заява про слухання справи у його відсутності, на задоволенні скарги наполягає. Прокурор та слідчий причини неявки суду не повідомили, а також витребувані матеріали КП слідчому судді не надані.
Слідчий суддя вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Відповідно до ч.3 ст.306 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК України) відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому розгляд справи відбувався за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з оскаржуваною постановою, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що заявник не отримував копію постанови про закриття кримінального провадження, даних щодо отримання ОСОБА_4 постанови про закриття кримінального провадження не надано слідчим, прокурором, а тому слідчий суддя вбачає підстави для поновлення строку подання скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, що не суперечить вимог частини першої статті 304 КПК України.
Пунктом 1 частиною першою статті 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурор а: …рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником…».
Судом встановлено, що 03.10.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження №12017160290000401 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України .
Вказане кримінальне провадження- закрито на підставі постанови слідчого від 05.10.2017 року, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Аналіз наданих суду матеріалів, дозволяє слідчому судді дійти висновку, що оскаржувана заявником постанова є передчасною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень
. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст.2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Однак, постанова про закриття кримінального провадження від 05.10.2017 року не вбачає виконання слідчим усіх процесуальних, слідчих дій.
Водночас, у постанові про закриття кримінального правопорушення не вказані, які слідчі дії ними проведені та чим це підтверджується.
Відповідно до пункту 195 у рішенні по справі «Ранцев проти Кіпру і Росії» заява №25965/04 від 07.01.2010 року встановлено: «Судом мають ураховуватися такі фактори як характер заявлених скарг, наявність у заяві питань, аналогічних питанням, які вже вирішені Судом у попередніх справах, характер і масштаб заходів, вжитих Урядом-відповідачем у контексті виконання рішень, винесених Судом у будь-якій з таких попередніх справ, а також наслідки цих заходів для даної справи…».
Пунктом 143 рішення Європейського суду з прав людини по справі « JANOWIEC І ІНШІ ПРОТИ РОСІЇ » (Заяви №№ 55508/07 і 29520/09) передбачено: «Суд також вважає, що посилання на “процесуальні дії” слід розуміти у значенні, притаманному процесуальному змісту Конвенції, а саме, дій, вжитих у рамках кримінального, цивільного, адміністративного або дисциплінарного провадження, здатного призвести до встановлення і покарання винних осіб або до присудження компенсації потерпілій стороні...».
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зміст оскаржуваної постанови, - свідчать про недотримання органом досудового розслідування вищевказаних вимог закону щодо всебічного та повного дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Як зазначено у ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст.93 КПК України Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом..
Разом з тим, слідчим в порушення наведених процесуальних норм не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, неупередженого і об'єктивного дослідження усіх обставин справи. Доказів зворотного слідчим суддею не здобуто, а прокурором, слідчим вищевказане не спростовано.
Таким чином, враховуючи, що в ході досудового розслідування допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих та процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, а зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст.110 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про необхідність скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі і в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи і доводів заявника.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження - є передчасною та необґрунтованою, в зв'язку з чим, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ними постанова про закриття кримінального провадження - скасуванню з вказаних вище підстав.
Керуючись ст.ст. 306, 307, 309, 376 КПК України , слідчий суддя, -
Поновити строк на оскарження постанови від 05.10.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12017160290000401 від 03.10.2017 р.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 05.10.2017 року - задовольнити.
Скасувати постанову від 05.10.2017 року про закриття кримінального провадження №12017160290000401 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 291 КК України та продовжити подальше досудове розсілдування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1