СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/4209/21
ун. № 761/29751/20
25 листопада 2021 року
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., за участі секретаря Скиданенко Г.В., без участі сторін, розглянувши позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №761/29751/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з'явилась, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Від представника третьої особи Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шевченківської РДА в м. Києві надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою у судове засідання позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Незважаючи на те, що позивач була ініціатором судового процесу, вважаючи, що її права були порушені, в подальшому свідомо нехтувала своїми процесуальними правами та обов'язками, не з'являючись у судові засідання. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа №310/12817/13 провадження №61-36375св18) суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. З огляду на зазначене, вбачається що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань повторно не з'явився в судове засідання та не надавав суду клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки позивача щодо виконання нею свого обов'язку щодо явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач повідомлялась належним чином про дату та час судового засідання, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази поважної причини неявки у судове засідання.
Дана обставина є підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав-слід залишити без розгляду.
Керуючись ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав-залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 25.11.2021р.
Суддя Н.О. Горбенко