СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9251/21
пр. № 2-а/759/180/21
25 листопада 2021 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коваль О.А., розглянувши в приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Уварової Анни Олексіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Уварової Анни Олексіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивовано тим, що постановою серії ЕАН № 4138564 від 29.04.2021 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП за рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 17.1. ПДР України. Позивач вважає дану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 29.04.2021 близько 18-54 год. позивач рухався за кермом автомобіля Хонда, д.н.з. НОМЕР_1 , по пр. Перемоги в м. Києві у крайній правій смузі, коли перед ним раптово зупинився інший автомобіль, тому з метою уникнення зіткнення позивач різко загальмував і був вимушений здійснити його об'їзд з правої сторони по смузі для руху транспортних засобів. Після завершення об'їзду позивач невідкладно повернувся у крайню праву смугу для продовження руху. Після завершення маневру позивача зупинив капітан поліції Тереверко Є.О. , якому позивач надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але оскаржувану постанову відносно позивача склала інспектор поліції Уварова А.О. о 18-58 год., яка не здійснювала розгляд справи, а перебувала в автомобілі патрульної поліції, позивачу не представлялась, не роз'яснювала права та обов'язки, всі розмови позивача відбувались з капітаном поліції Тереверком Є.О . Ніхто з поліцейських не оголошував, що відбуватиметься розгляд справи про адміністративне правопорушення, не досліджували докази, не заслуховували пояснення позивача, капітан поліції Тереверко Є.О. відмовився дослідити відеозапис з нагрудної камери та камери в автомобілі патрульної поліції.
Згідно ухвали від 14.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача, викладені у позові є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтував тим, що саме відповідач, як передбачено ст. 252 КУпАП, як посадова особа за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази, а також врахував те, що він особисто бачив, що 29.04.2021 року о 18-54 год. за адресою: м. Київ, пр. Перемоги в напрямку м. Житомир водій довгостроково рухався в смузі для руху маршрутних транспортних засобів без наміру здійснити поворот праворуч. Після виявлення даного правопорушення відповідач встановив причини та умови вчинення позивачем адміністративного правопорушення та попередив позивача, що відносно нього буде розгляд адміністративної справи. Позивач з порушенням не погоджувався та надавав свої пояснення. Відтак підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.276 КУпАП здійснена відповідачем за місцем його перебування та виконання ним посадових обов'язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування управління патрульної поліції. Факт ненадання позивачу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення роз'ясень, передбачених положеннями статей КУпАП, не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення та не може бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова була складена у присутності позивача, роз'яснено всі його права та надано її на ознайомлення та підписання, про що свідчить підпис позивача у постанові. Розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Тобто оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та у спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданим доказам у їх сукупності й співставленні, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що 29.04.2021 року поліцейським ДПП була винесена постанова серії ЕАН № 4138564 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно цієї постанови 29.04.2021 року о 18-45 год. по пр. Перемоги, 64 водій ОСОБА_1 здійснював рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР. За вказане порушення притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 з накладенням штрафу в розмірі 680 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, відповідно до п. 17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до примітки до цієї статті суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Таким чином, відповідачем була складена постанова серії ЕАН № 4138564 від 29.04.2021 відносно ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.
Підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.276 КУпАП здійснена відповідачем за місцем його перебування та виконання ним посадових обов'язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування управління патрульної поліції.
Згідно ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, отже право на безпосередню участь в розгляді справи не було порушень.
Позивач в поданому позові стверджує, що діяв як учасник дорожнього руху в рамках встановлених правил дорожнього руху та здійснив саме вимушений з"їзд на смугу громадського тарнспортного засобу, тоді як жодного належного та допустимого доказу з цього приводу надано суду не було, натомість згідно відзиву відповідача зазначено, що працівник патрульної поліції особисто бачив що вказаний водій довгостроково рухався в смузі для руху маршрутних транспорних засобів без наміру здійснити поворот праворуч, що оцінюється судом відповідним чином.
Окремо слід зазначити, що правопорушення у сфері дорожнього руху є вчиненими в динаміці, тому в суду є підстави вважати, що уповноважені особи стали безпосередніми свідками зазначеної події, які надали поведінці позивача належну оцінку і кваліфікацію.
Факт ненадання позивачу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення роз'ясень, передбачених положеннями статей КУпАП, не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення та не може бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що дії відповідача про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого не в автоматичному режимі, є законними та такими, що були вчинені із дотриманням встановлених правил.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки вона була складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи та не були спростовані, суд вважає позов безпідставним, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 122, 251, 258, 268, 283, 284, 287-289 КУпАП, Правилами дорожнього руху, ст.ст. 2, 7-9, 72-78, 241-246, 250, 286, 293 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Уварової Анни Олексіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Коваль О.А.