Справа № 758/10955/18
Категорія 26
26 березня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., секретаря судового засідання Жванко О.Є., представника позивача Пищенка В.І., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
До Подільського районного суду м. Києва з позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 25.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладений договір №2357066 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. Позивач зобов'язання за договором виконав, водночас, відповідачем свої зобов'язання перед позивачем за договором виконуються неналежним чином. Станом на 15.05.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 7560,14 грн., яка складається з: 4891,91 грн. - загальна сума заборгованості; 1455,22 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 24 грн. - загальна сума заборгованості за РКО; 813,09 грн. - загальна сума нарахованої пені; 225,03 грн. - сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту; 61,44 грн. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів; 70,36 грн. - розмір 3% річних на суму простроченого кредиту; 19,09 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів. Враховуючи вищевикладене позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7560,14 грн. та судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Присутній у судовому засіданні відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що 25.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладений договір №2357066 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (а.с. 16-17).
Станом на 15.05.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 7560,14 грн., яка складається з: 4891,91 грн. - загальна сума заборгованості; 1455,22 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 24 грн. - загальна сума заборгованості за РКО; 813,09 грн. - загальна сума нарахованої пені; 225,03 грн. - сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту; 61,44 грн. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів; 70,36 грн. - розмір 3% річних на суму простроченого кредиту; 19,09 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів (а.с.13-15).
На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд доходить висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ненадання відповідачем доказів в спростування заявлених позовних вимог, надало суду підстави обмежитися доказами, наданими позивачем.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором. Такі дії відповідача є неправомірними, а тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 7560,14 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 7560 (сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 14 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні;
Повне найменування сторін:
позивач - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, код ЄДРПОУ 09322277);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Гребенюк