Рішення від 21.06.2010 по справі 2-41/2010

Справа № 2-41/2010р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 21 червня 2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Казначеєв Е.Г., при секретарі Бараненко Л.Є., за участю позивача-відповідіча ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, та позивача-відповідача ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину;

ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадщину.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача - ОСОБА_7, який заповіту не залишав. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 у Петровському районі м. Донецька. Спадщину фактично прийняла лише їх мати - ОСОБА_8, яка була співвласником вказаної квартири та проживала в ній. ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати, не залишивши заповіту, померла. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді вказаної квартири та грошових внесків. Позивач, ОСОБА_1, є єдиним спадкоємцем, спадщину прийняла фактично, оскільки у спадковій квартирі зареєстрована, у неї є правовстановлюючі документи на цю квартиру. Просить визнати частки в спірній квартирі по ? частки за кожним з батьків, встановити факт прийняття ОСОБА_8 спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право власності на грошові внески №№ КВК НОМЕР_1 та КВК НОМЕР_2 у філії Петровського відділення № 5405\111 ВАТ «Державний ощадний банк України» та вказану квартиру.

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину.

В зв'язку зі смертю позивача-відповідача ОСОБА_6 до участі у справі в якості відповідача за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 судом залучено правонаступника ОСОБА_6 - ОСОБА_3, який в свою чергу вступив у справу в якості позивача за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_6 та ОСОБА_1 - ОСОБА_7, який заповіту не залишав. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді грошових внесків та частки квартири АДРЕСА_1 у Петровському районі м. Донецька. Спадщину фактично прийняли дружина померлого - ОСОБА_8 та син - ОСОБА_6, оскільки вони проживали у вказаній квартирі та вступили у володіння спадковим майном. ОСОБА_1 спадщину не прийняла, оскільки фактично спадщину не прийняла і до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталась. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8, не залишивши заповіту, померла. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді вказаної квартири та грошових внесків. Після смерті ОСОБА_8, спадщину прийняв тільки його батько ОСОБА_6, оскільки на момент її смерті, проживав з нею та залишився проживати у вказаній квартирі. ОСОБА_1 спадщину ніяким чином спадщину не прийняла, до нотаріальної контори заявою про прийняття спадщини не зверталась. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько - ОСОБА_6, не залишивши заповіту. Оскільки він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_6 та у встановлений строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, просить суд визнати за ним право власності на грошові внески та вказану спірну квартиру, оскільки вважає тільки себе спадкоємцем який прийняв спадщину.

У судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 суду пояснила, що спірна квартира в рівних частках, належить на праві спільної сумісної власності її батькам ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Після смерті батька вона до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, фактично спадщину після його смерті не прийняла, оскільки ніякого майна належного спадкодавцеві не забирала. Після смерті матері, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_2, вона також до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, але вважає, що оскільки вона зареєстрована у спірній квартирі та після смерті матері у 2007року забрала належне матері майно, то вважає, що спадщину після свої батьків прийняла. На момент смерті спадкодавців разом з ними не мешкала, оскільки її брат ОСОБА_6 мешкав у спірній квартирі разом з батьками і зловживав спиртними напоями та не бажала «сидіти на шиї» у батьків.

Предстваник позивача-відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, наполягає на задоволенні її позову. Вважає, що ОСОБА_1 спадщину прийняла шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_8.

У судовому засіданні 24 червня 2009року ОСОБА_6, пояснив, що після смерті батька та матері спадщину фактично прийняв тільки він, оскільки з 1999 року постійно проживав разом з спадкодавцями у спадковій квартирі. ОСОБА_1, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, ніяким чином спадщину фактично не приймала. Він заперечує її право на спадщину. Просив тільки за ним визнати право власності на квартиру та грошові внески, які залишилися після смерті батьків. ОСОБА_1, знаючи про тяжкий матеріальний стан та стан здоров'я матері, декілька років зовсім не надавала їй матеріальної допомоги, не доглядала за нею, навіть на похорони не прийшла.

У судовому засіданні позивач - відповідач ОСОБА_3 суду пояснив, що померлий ОСОБА_6 є йому батьком. ОСОБА_6 у спірній квартирі разом з спадкодавцями бабусею ОСОБА_8 та дідусем ОСОБА_7, мешкав з 1999року без реєстрації, оскільки ОСОБА_1 не давала своєї згоди на його реєстрацію і у нього були проблеми з документами, був загублений паспорт. ОСОБА_9 мешкаючи зі своїми батьками - спадкодавцями, допомагав їм, давав гроші. ОСОБА_1 хоча і була зареєстрована у спірній квартирі з спадкодавцями не мешкала, оскільки мала інше житло, вона навіть не доглядала за своєю матір'ю - спадкодавцем по справі , коли остання хворіла . За її матір'ю доглядала

сусідка бабусі ОСОБА_10, а він приносив продукти. Після смерті його дідуся ОСОБА_7 у спірній квартирі залишились мешкати його бабуся ОСОБА_8 та батько ОСОБА_6, Після смерті бабусі з ІНФОРМАЦІЯ_2 він разом з батьком та своєю сім'єю мешкав у спірній квартирі. Він сплатив заборгованість по квартирі. Після смерті батька який помер в ІНФОРМАЦІЯ_3 він залишився мешкати у спірній квартирі, але ОСОБА_1 його вигнала. Оскільки він є правонаступник після смерті свого батька та своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, просить суд визнати за ним право власності на спірну квартиру та грошові внески, які залишились після його бабусі, дідуся та батька, оскільки ОСОБА_1 ніяким чином не прийняла спадщину.

Представник позивача - відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги свого довірителя, вважає, що спадщину у вигляді спірної квартири та грошових внесків прийняв ОСОБА_3, оскільки він своєчасно звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини. ОСОБА_1 спадщину не прийняла оскільки не здійснила ніяких дій яки б свідчили про прийняття нею спадщини, а сам факт реєстрації її у спірній квартирі не є підставою, яка б свідчила про прийняття нею спадщини, оскільки це не передбачено нормами діючого законодавства. Та обставина, що нібито ОСОБА_6 перешкоджав у мешканні в спірній квартирі ОСОБА_1 нічим не підтверджена, вона сама не бажала мешкати у спірній квартирі бо мала інше житло.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 суду пояснив, що спірна квартира належала його бабусі та дідусеві ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Його батько ОСОБА_6 з 1999року постійно мешкав разом з ними. ОСОБА_1 у спірній квартирі не мешкала, тому що мала інше житло. Після смерті свого батька ОСОБА_6 він з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався і ніяким чином спадщину не приймав, на спадщину яка залишилась після смерті батька та смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він не претендує, вважає що спадщину прийняв ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що спірна квартира належала ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Після смерті ОСОБА_7 в квартирі залишилась мешкати ОСОБА_8 разом зі своїм сином ОСОБА_6, який їй допомагав. ОСОБА_6 пив спиртні напої, але ніяких сварок вона не бачила, він працював періодично та допомагав матері грошами. ОСОБА_8 померла в 2005році, на момент її смерті разом з нею мешкав син. ОСОБА_1 у спірній квартирі на момент смерті своїх батьків не жила, чи брала вона якісь речі їй не відомо. Вона не доглядала за своїми батьками. Коли у її матері був перелом стегна у 2005році вона прийшла тільки один раз, з якимось чоловіком після того як її вона неодноразово кликала, а коли прийшла разом зі свої спів мешканцем напилась спиртних напоїв. Її навіть не було на похоронах батьків. ОСОБА_8 бажала залишити спірну квартиру своєму синові ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона у 2000р. разом з ОСОБА_6 та власниками квартири ОСОБА_8 та ОСОБА_7 мешкала у спірній квартирі. Коли помер ОСОБА_7 у 2000р. в квартирі залишились мешкати ОСОБА_8 та її син ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1 приходила у спірну квартиру, але ніяких речей які належали ОСОБА_7 не забирала. На момент смерті ОСОБА_8 ОСОБА_1 у спірній квартирі не мешкала. ОСОБА_1 на похоронах батьків не була.

Заслухавши в судовому засідання пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді вказаної справи суд керується нормами ЦК 1963 року, оскільки спадкодавець ОСОБА_7 помер у листопаді 2000 року, спадкові права сторін на спадщину, яка залишилася після його смерті, регулювалися нормами вказаного кодексу та керується нормами ЦК 2004року, оскільки спадкодавець ОСОБА_8 померла у липні 2005 року, а спадкодавець ОСОБА_6 помер у ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкові права сторін на спадщину, яка залишилася після її смерті, регулюються нормами цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира на підставі свідоцтва про право власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8(а.с.10). Крім того ОСОБА_8 належать грошові внески які знаходяться на рахунках №№ КВК НОМЕР_1 та КВК НОМЕР_2 у філії Петровського відділення №5405 м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України (а.с.13-22).

Співвласник спірної квартири ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), не залишивши заповіту.

У відповідності зі ст.ст. 529, 548, 549, 553 ЦК (1963) при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги у рівних частках є діти, чоловік, дружина та батьки. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він надав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути виконані протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що спадкоємець відмовився від спадщини, якщо не вчинив жодної вказаної дії.

В судовому засідання встановлено, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги на належну йому частину спірної квартири у відповідності зі ст. 529 ЦК (1963р.) є його дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_6 і ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_7 спадщину фактично прийняли дружина спадкодавця ОСОБА_8 та син спадкодавця - ОСОБА_6, оскільки вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, постійно проживаючи разом у спадковій квартирі. Дочка спадкодавця - ОСОБА_1 вважається такою, що відмовилася від спадщини, оскільки вона протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично не вступила в управління або володіння спадковим майном та до державної нотаріальної контори не подала заяву про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер співвласник спірної квартири ОСОБА_8 (а.с.9), не залишивши заповіту.

У відповідності зі ст.ст. 1261, 1268 ч.3, 1269 ч.1, 1270 ч.1 ЦК (2004) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, той з подружжя, який його пережив, та батьки; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Після її смерті спадкоємцями першої черги є її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняв син спадкодавця - ОСОБА_6, оскільки хоча він до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, але на момент смерті спадкодавця, постійно проживав разом ним у спадковій квартирі і з заявою про відмову від спадщини не звертався. Дочка спадкодавця - ОСОБА_1 не проживала постійно разом з спадкодавцем на час її смерті, протягом шести місяців з дня

відкриття спадщини до державної нотаріальної контори не подала заяву про прийняття спадщини, що свідчить про те, що вона не виконала вимог діючого законодавства які б вказували на те, що вона прийняла спадщину, тому суд вважає її такою, що не прийняла спадщину.

Дослідженні у судовому засіданні докази, а саме поясненнями свідків, пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, яка не заперечувала ту обставину, що разом з спадкодавцями на момент їх смерті мешкав її брат ОСОБА_6, а вона ніяким чином не прийняла спадщину після смерті обох спадкодавців вказують на те, що тільки ОСОБА_6 належним чином прийняв спадщину після своїх батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді спірної квартири та вказаних грошових внесків у установі банку, але не оформив своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 не залишивши заповіту.

Після його смерті спадкоємцями першої черги у відповідності зі ст. 1261 ЦК є його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадщину у вигляді спірної квартири та грошових внесків у відповідності зі ст. 1269 ЦК України прийняв його син ОСОБА_3, який у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.131-133). Спадкоємець першої черги ОСОБА_5 на момент смерті спадкодавця разом з ним не проживав, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався і на спадщину не претендує.

Вище викладене є підставою для визнання права власності за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом на спірну квартиру та грошові внески після смерті ОСОБА_6

Суд не може прийняти до уваги ствердження позивача-відповідача ОСОБА_1 що вона має право на спадщину лише на тих підставах, що вона зареєстрована у спірній квартирі, оскільки вищевказаними нормами закону (ЦК 1963 р. та ЦК 2004 р) передбачено обов'язкові дії спадкодавця для отримання права на спадщину. Ні одного із вказаний дій ОСОБА_1 не вчинила, про що свідчать її послідовні свідчення та свідчення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у судовому засіданні. Крім того суд не приймає до уваги ствердження ОСОБА_1 про те, що вона не могла мешкати разом з спадкодавцями у спірній квартирі, тому що ОСОБА_6 перешкоджав їй в мешканні у вказаній квартирі, оскільки ця обставина не доведена в судовому засіданні. Крім того ствердження ОСОБА_1 про те що ОСОБА_6 перешкоджав їй мешкати у спірній квартирі спростовується її ж поясненнями, які вона надала суду 12 лютого 2009року і звукозапис яких досліджений у судовому засіданні де вказувала на те, що вона ніяким чином не прийняла спадщину після смерті спадкодавців ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме у спірній квартирі на момент їх смерті вона не мешкала тому, що мала інше житло і не хотіла бути для них обузою і що в спірній квартирі мешкав разом з батьками з 1999року її брат ОСОБА_6. Вона мала можливість прийняти спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою, але такою можливістю не скористалась. Суд критично відноситься та не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_12,ОСОБА_13,ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про ту обставину, що ОСОБА_16 у спірній квартирі постійно мешкала з 2003року, оскільки їх покази непослідовні, плутані і спростовуються, як поясненнями самої ОСОБА_1 які вона надавала на раніше проведених судових засіданнях так і дослідженими у судовому засіданні доказами.

При цьому суд виходить з того, що у відповідності до вимог ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 529, 548, 549, 553 ЦК України (1963); ст.ст. 1261, 1268 ч.3, 1269 ч.1, 1270 ч.1 ЦК (2004); ст. ст. 60 ч.1, 4, 213-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та на грошові внески на ім'я ОСОБА_8 у філії Петровського відділення № 5405/111 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №№ НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; КВК НОМЕР_1 та КВК НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Е.Г. Казначеєв

Попередній документ
10137034
Наступний документ
10137036
Інформація про рішення:
№ рішення: 10137035
№ справи: 2-41/2010
Дата рішення: 21.06.2010
Дата публікації: 17.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Петровський районний суд м. Донецька
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.01.2010)
Дата надходження: 14.12.2009
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Розклад засідань:
01.02.2022 08:30 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області