Постанова від 25.11.2021 по справі 420/6363/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВАПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 р. м. ОдесаСправа № 420/6363/21

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/6363/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 17.11.2020 року № 2144642/42289205 про відмову в реєстрації податкової накладної № 181 від 29.10.2020 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» від 29.10.2020 року № 181 на суму 10471 грн. (в т.ч. ПДВ 1745,17 грн.) датою подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 17.11.2020 року № 2144642/42289205 про відмову в реєстрації податкової накладної № 181 від 29.10.2020 року. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» від 29.10.2020 року № 181 на суму 10471 грн. (в т.ч. ПДВ 1745,17 грн.) датою подання. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року залишено без змін.

05.11.2021 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просить стягнути на його користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, у розмірі 2634 грн. згідно акту прийму-передачі наданої правничої допомоги від 18.10.2021 року (заява направлена засобами поштового зв'язку 18.10.2021 року). При цьому, заявник вказує, що у відзиві на апеляційну скаргу ним зазначався орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області.

Матеріали справи отримані суддею-доповідачем 17.11.2021 року.

Розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 252 КАС України, враховуючи, що постанова апеляційного суду за результатами розгляду справи була ухвалена в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву про розподіл судових витрат, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п. «в» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу наведених положень КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з цим, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат має враховувати, що надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, що прямо передбачено ч. 9 ст. 139 КАС України.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспівмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За правилами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи предмет позову, зміст та обсяг робіт проведених адвокатом, пов'язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, оскільки в суді апеляційної інстанції щодо розгляду справи представник позивача не приймав участь в судовому засіданні, розгляд справи здійснено в письмовому провадженні, представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області підлягають обмеженню сумою 1000 грн., яка є співмірною з урахуванням наведених критеріїв.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови у даній справі та часткового задоволення поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 250, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/6363/21 - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову у справі № 420/6363/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» (код ЄДРПОУ 42289205) судові витрати у сумі 1000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 25.11.2021 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька

Попередній документ
101366977
Наступний документ
101366979
Інформація про рішення:
№ рішення: 101366978
№ справи: 420/6363/21
Дата рішення: 25.11.2021
Дата публікації: 29.11.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.11.2021)
Дата надходження: 19.04.2021
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування рішення
Учасники справи:
головуючий суддя:
БИВШЕВА Л І
ШЕМЕТЕНКО Л П
суддя-доповідач:
БИВШЕВА Л І
МАРИН П П
ШЕМЕТЕНКО Л П
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби в Одеській області
Головне управління ДПС в Одеській області
Державна податкова служба України
заявник:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬЛАЙН"
заявник апеляційної інстанції:
Державна податкова служба України
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬЛАЙН"
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби в Одеській області
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬЛАЙН"
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬЛАЙН"
представник позивача:
Адвокатське об'єднання "Мітрас"
адвокат Гудков Сергій Олексійович
адвокат Мхітарян Олександр Сергійович
суддя-учасник колегії:
СТАС Л В
ТУРЕЦЬКА І О
ХАНОВА Р Ф
ХОХУЛЯК В В