П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6924/21
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року по справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,-
В квітні 2021 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі ДП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі ПМУ), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі ДВС), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження від 18.03.2021 року ВП № 64887290.
Рішенням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову повністю.
З огляду на неприбуття у судове засідання 24 листопада 2021 року сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 25 листопада 2021 року було складено повне судове рішення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 вересня 2020 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62930646 з виконання виконавчого листа №420/219/19, виданого 03.08.2020 року Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ДП в особі Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надати ОСОБА_1 лист талонів на пільговий проїзд по території країн-членів СНД на право одержання проїзних документів (квитків) згідно посвідчення інваліда війни II групи міжнародного зразка за формою, що діяла станом на 01 січня 1992 року, серія НОМЕР_1 , згідно ст.2 Угоди “Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них”, підписаною 12.03.1993 року (а.с.103-104).
03 вересня 2020 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. в межах виконавчого провадження №62930645 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн. (а.с.106-111).
11 листопада 2020 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. винесено постанову про накладення штрафу ВП №62930645, якою за невиконання рішення суду, відповідно до ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження», на ДП накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Копія постанови про накладення штрафу ВП №62930645 від 11.11.2020 року була отримана ДП 25.11.2020 року.
18 березня 2021 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №64887290 з метою реалізації процедури примусового стягнення вказаного штрафу за не виконання рішення суду.
Винесення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що старший державний виконавець ДВС Коваленко В.О., приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №64887290 від 18 березня 2021 року, діяв на підставі Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, тобто у межах своїх повноважень.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Положеннями статті 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа №420/219/19 за позовом ОСОБА_1 до ДП, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по вказаній справі позов було задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо ненадання замовлення до Міністерства фінансів України на виготовлення бланків листів талонів на пільговий проїзд по території країн-членів СНД на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості; зобов'язано Міністерство соціальної політики України здійснити замовлення до Міністерства фінансів України на виготовлення бланків листів талонів на пільговий проїзд по території країн-членів СНД на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року по справі №420/219/19 апеляційні скарги Міністерства соціальної політики України та ОСОБА_1 були задоволені частково: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії ДП в особі Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, що полягають у порушенні вимог статті 19 Закону України “Про звернення громадян” при розгляді звернення (заяви) ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року вх.№13-44/6484; визнано протиправними дії ДП в особі Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 листа талонів на пільговий проїзд по території країн-членів СНД на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно із 50-відсотковою знижкою їх вартості; зобов'язано ДП в особі Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надати ОСОБА_1 лист талонів на пільговий проїзд по території країн-членів СНД на право одержання проїзних документів (квитків) згідно посвідчення інваліда війни II групи міжнародного зразка за формою, що діяла станом на 01 січня 1992 року, серія НОМЕР_1 , згідно ст.2 Угоди “Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них”, підписаною 12.03.1993 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено: постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі №420/219/19 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП, Міністерства у справах ветеранів України, яке є правонаступником Міністерства соціальної політики, про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії і в цій частині залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 у цій справі. В іншій частині постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 року залишено без змін.
03 вересня 2020 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62930646 з виконання виконавчого листа №420/219/19, виданого 03.08.2020 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання ДП в особі Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надати ОСОБА_1 лист талонів на пільговий проїзд по території країн-членів СНД на право одержання проїзних документів (квитків) згідно посвідчення інваліда війни II групи міжнародного зразка за формою, що діяла станом на 01 січня 1992 року, серія НОМЕР_1 , згідно ст.2 Угоди “Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них”, підписаною 12.03.1993 року (а.с. 103-104).
03 вересня 2020 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. в межах виконавчого провадження №62930645 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сум 269,00 грн. (а.с. 106-111).
11 листопада 2020 року старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. винесено постанову про накладення штрафу ВП №62930645, якою за невиконання рішення суду, відповідно до ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження», на ДП накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що оскільки вказана постанова про накладення штрафу ВП №62930645 згідно Закону є виконавчим документом, та з огляду на відсутність доказів її скасування в судовому або адміністративному порядку, то відповідна постанова, винесена старшим державним виконавцем ДВС Коваленком В.О. 18 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження №64887290 з метою реалізації процедури примусового стягнення штрафу за не виконання рішення суду є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.