П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3644/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року, прийняте у складі суду судді Хом'якової В.В. в місті Херсон по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової щорічної допомоги,-
У листопаді 2020 року адвоката Паламарчук Василь Васильович звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, код ЄДРПОУ 05392743, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти пенсій за віком;
- зобов' язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, код ЄДРПОУ 05392743, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 05392743) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 05392743) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано обставини в адміністративній справі, не надано оцінки доводам відповідача та не витребувано необхідні докази, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат грошова допомога до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась. Апелянт наголошує, що до Центру для подальшого нарахування допомоги не надходило рішення стосовно призначення позивачу такої допомоги від жодного уповноваженого на її призначення органу - структурного підрозділу (управління) з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій, міських, районних у місті рад, діючих на території Херсонської області. За таких обставин, на думку апелянта, суд безпідставно дійшов висновку щодо здійснення позивачу виплати та нарахування допомоги саме відповідачем, а суд при прийнятті рішення не врахував, що Центр є неналежним відповідачем по даній адміністративній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 15.12.2015 року серії НОМЕР_2 .
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не доведені правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1390,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом № 3551-ХІІ.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом спірних правовідносин у межах даної справи є питання виплати щорічної разової допомоги учасникам бойових дій до 05 травня 2020 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Статтею 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Отже, положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, втратили чинність саме з 27.02.2020р., при цьому необхідно враховувати, що Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Таким чином, з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб - учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивач стверджує, що у 2020 році йому було виплачено відповідачем одноразову грошову допомогу у розмірі 1390,00 грн., водночас жодних доказів наведених обставин матеріали справи не містять.
Відповідач в свою чергу стверджує, що Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат грошова допомога до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась. На підтвердження вказаних тверджень та на виконання ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року відповідачем було надано довідку, в якій зазначено що список-рішення на виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік від Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації та жодного іншого структурного підрозділу соціального захисту населення Херсонської області не надходив (а.с. 111-112).
Згідно положень ч.1, 2 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Колегія суддів звертає увагу, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивачем не було доведено факту отримання щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік саме у Херсонському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги.
Згідно із підпунктом 41 п. 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-ХІІ.
Відповідно до абзаців 1 та 2 п.1 постанови №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23.03.2020 районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Відповідно до висновків Верховного Суду у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 відповідачем в аналогічних типових справах є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
У постанові від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 Верховний Суд зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів, що спірна разова щорічна грошова допомога позивачем була отримана у Херсонському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а також враховуючи надання відповідачем відповідних доказів, що відповідачем така допомога не виплачувалась, суд першої інстанції, з метою дотримання встановленого КАС України принципу офіційного з'ясування обставин справи, повинен був визначити, який орган соціального захисту є належним відповідачем у межах даної справи, проте вказане питання судом першої інстанції вирішено не було.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Водночас, згідно імперативних положень ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості виправити допущене судом першої інстанції порушення та залучити належного відповідача до участі у справі після ухвалення рішення судом першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2019 року (справа №344/19007/18), відповідно до яких заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача як другого відповідача справа має розглядатися спочатку.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити, оскільки заміна неналежного відповідача може проводитися виключно судом першої інстанції . Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що для захисту свого порушеного права він може звернутись з позовом до належного відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року - задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової щорічної допомоги - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О. О. Кравець
Суддя: Л. Є. Зуєва