П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14559/21
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙКОМ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙКОМ» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,
13 серпня 2021 року позивач, ТОВ «ФЛАЙКОМ», звернувся з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД228/366/НП/СПТД-ФС від 15.07.2021 року про накладення штрафу у розмірі 96 000,00 грн.
20 вересня 2021 року ТОВ «ФЛАЙКОМ» подало клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Одеській області №ОД228/366/НП/СПТД-ФС від 15.07.2021 року до набрання законної сили рішенням суду по справі №420/14559/21.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначав, що на адресу ТОВ «ФЛАЙКОМ» надійшла заява ГУ Держпраці в Одеській області від 19.08.2021 року №15/01-40-7288 на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД228/366/НП/СПТД-ФС від 15.07.2021 року. У відповідь на вказану заяву позивач 07.09.2021 року надіслав лист до Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області та Головного управління Держпраці в Одеській області, яким повідомляло та просило не здійснювати примусове виконання вказаної постанови до завершення розгляду справи №420/14559/21 Одеським окружним адміністративним судом, оскільки ТОВ «ФЛАЙКОМ» оскаржує постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД228/366/НП/СПТД-ФС від 15.07.2021 року. Згодом, на адресу позивача надійшов лист заступника начальника управління начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області №22029/10.04-08 від 15.09.2021 року, яким повідомлено про розгляд заяви ТОВ «ФЛАЙКОМ» від 07.09.2021 року та зазначено, що правові підстави для припинення вжиття заходів примусового виконання виконавчого документа на теперішній час відсутні. Позивач також зазначає, що ТОВ «ФЛАЙКОМ» стало відомо про винесення постанови державним виконавцем Біляївського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Гончаруком С.В. та відкрито виконавче провадження за № 66764819 від 15.09.2021 року щодо стягнення штрафу на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД228/366/НП/СПТД-ФС від 15.07.2021 року. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙКОМ» про забезпечення позову - відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, ТОВ «ФЛАЙКОМ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову про задоволення заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваної постанови може призвести до безпідставного стягнення з підприємства коштів, внаслідок чого може бути зупинено підприємницьку діяльність підприємства. Позивач вважає, що зупинення стягнення штрафу з ТОВ «ФЛАЙКОМ» надасть можливість суду всебічно і повно з'ясувати усі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінити докази, які мають значення для розгляду справи №420/14559/21, в іншому ж випадку, на думку заявника, поновлення порушених прав позивача буде вкрай складним.
Відповідач, Головне управління Держпраці в Одеській області, своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів ч.ч. 1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін.
З матеріалів справи вбачається, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова та вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання, на думку заявника, можуть призвести до перешкоджання праву позивача провадити господарську діяльність.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів заявника стосовно того, що не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, може істотно вплинути на ефективність захисту, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, перешкоджатиме веденню господарської діяльності позивача.
Слід зазначити, що якщо позивач вважає неправомірними постанови головного державного виконавця Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконавчому провадженню №66764819, то він вправі її оскаржити в судовому порядку, визначеному ст.287 КАС України, якою передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Таким чином, оскільки заявником не доведена очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які унеможливлюють захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову є законним і обґрунтованим.
Також колегія суддів враховує, що забезпечивши позов шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача, суд фактично ухвалить рішення у справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваній постанові.
Доводи апеляційної скарги щодо залишення судом поза увагою факту порушення оскаржуваною постановою прав позивача на здійснення господарської діяльності колегія суддів не приймає та зазначає, що перевірка правомірності постанов має вирішуватись під час розгляду справи по суті.
Інші ж доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо невжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙКОМ» - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙКОМ» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 25.11.2021 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.