П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/926/21
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Місце та час укладення судового рішення « 16:36», м. Одеса.
Повний текст судового рішення складений 17.06.2021р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлева О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.05.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2014р. по 28.02.2018р.; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014р. по 28.02.2018р., з врахуванням базового місяця, - січень 2008 року, з врахуванням проведеної виплати індексації за період до 01.01.2016р., на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. у справі № 1540/5127/18 у період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. у справі № 1540/5127/18 у червні 2019р. відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця - серпень 2015р, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2021р. позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018р. відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 р., з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008р., з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, ОСОБА_1 та військова частини НОМЕР_1 подали апеляційні скарги в яких просять: позивач - рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі; відповідач - рішення суду скасувати та закрити провадження у справі. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 , перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом Міністра оборони України №376 від 23.06.2018р. (по особовому складу), відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог ч.8 цієї ж статті, звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) полковника ОСОБА_1 начальника служби безпеки дорожнього руху Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України. /а.с.13/
Наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №148 від 03.08.2018 р. (по стройовій частині) полковнику ОСОБА_1 - начальнику служби безпеки дорожнього руху Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №376 від 23.06.2018 р. з військової служби у запас за пунктом «б» ч.6 (за станом здоров'я) ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплачено премію за період з 01 серпня по 03 серпня 2018 року у розмірі 22% від посадового окладу, надбавку у розмірі 100% від посадового окладу за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01 серпня по 03 серпня 2018 року, грошову допомогу при звільненні з військової служби у запас у розмірі 50% місячного грошового забезпечення пропорційно прослуженого часу в Збройних Силах за 28 календарних років відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, грошової компенсації за неотримане речове майно» належна грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, складає 71739,90грн. /а.с.14/
Листом військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2018 р. №1747 повідомлено позивача про те, що відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016р. №248/3/9/1/2, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження, а отже, за вказаний період, індексація грошового забезпечення не нараховувалась, та зазначена довідка не може бути надана. /а.с.16/
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. у справі №1540/5127/18 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. у справі №1540/5127/18 у червні 2019р. відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця, - серпень 2015р.
21.12.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014р. по 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця січень 2008р., оскільки з січня 2008р. по 01.03.2018р. не відбувалась зміна основних складових грошового забезпечення військовослужбовців. /а.с.15/
Листом військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2021р. №19 повідомлено позивача про те, що в даному випадку останнє підвищення грошового забезпечення відбулось у серпні 2015р., тому індексації виплачена за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахуванням базового місяця серпень 2015р. /а.с.16-17/
Не погоджуючись з протиправними діями військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2014р. по 28.02.2018р, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991р. (надалі - Закон України №1282-ХІІ).
Положеннями ст.2 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до ст.4 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.
За правилами ст.5 Закону України №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. (надалі - Порядок №1078)
Згідно з п.1-1 цього Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п.6 зазначеного Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У справі «Кечко проти України» (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23). Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні ст.1 Першого протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №1540/5127/18 від 03.12.2018р. у червні 2019р. здійснено розрахунок та виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням у вказаний період базового місяця серпень 2015р.
Однак, відповідно до п.5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018р.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки у період проходження служби в Збройних Силах України підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р., та березні 2018р., тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком за період з 01.01.2008р., та відповідно з 01.03.2018р.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що при індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2014р. по 28.02.2018р. необхідно застосовувати місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - січень 2008р.
При цьому, в даному випадку виключно до компетенції відповідача відноситься розрахунок суми індексації, що підлягає виплаті позивачу, а тому у суду відсутні підстави для визначення розміру індексації.
Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позивних вимог в частині виплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації січня 2008р., виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, листом військової частини НОМЕР_1 №1641 від 09.06.2021р. повідомлено Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про те, що військова частина НОМЕР_1 має власний особовий рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби України з 01.01.2015р., тому за період до 01.01.2015р. інформація стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення відсутня. Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України до березня 2014р. перебувало на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 (м. Севастополь), в зв'язку з чим розрахунково-платіжні відомості, реєстри на виплату, які підтверджують факт нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відсутні. З березня 2014р. по грудень 2014р. Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України перебувало на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_4 (м. Одеса). /а.с.123/
Листом військової частини НОМЕР_4 від 07.06.2021р. повідомлено Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, що на теперішній час військова частина не володіє інформацією та документами щодо перебування військової частини НОМЕР_2 у 2014р. на фінансовому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_4 , знаходження на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 ОСОБА_1 та виплати йому військовою частиною НОМЕР_4 індексації грошового забезпечення у 2014р., оскільки у зв'язку з закінченням граничних строків зберігання військова частина НОМЕР_4 передала відповідні документи до Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони. /а.с.124-126/
Як вбачається з матеріалів справи, довідку про нараховане грошове забезпечення та одноразові виплати за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. позивачем до суду не надано, тобто, суд не має можливості встановити факт виплати чи не виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивачем в обґрунтування позову не надано до суду належних доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог позивачем надана до суду апеляційної інстанції довідка в/ч НОМЕР_1 від 30.06.2021р. №318 про нарахування та виплату позивачу індексації за період з січня 2015р. по лютий 2018р., з застосуванням базового місяця 2014 рік та 2015 рік. /а.с.173-174/
Отже позивачу виплачувалася в/ч НОМЕР_1 індексація заробітної плати у зазначений період з порушенням норм законодавства, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.
Щодо посилань військової частини НОМЕР_1 на наявність підстав для закриття провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. у справі №1540/5127/18 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018 р.; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.
Отже предметом розгляду у справі 1540/5127/18 не було зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 р., тобто, він не є тотожним предмету розгляду у даній справі, що свідчить про відсутність у суду правових підстав для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скарги військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. в повному обсязі та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. з врахуванням базового місяця, - січень 2008р.
Ухвалити у цій частині постанову, якою визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. в рахуванням базового місяця, - січень 2008р.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. з врахуванням базового місяця, - січень 2008р., з урахуванням виплачених сум індексації.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.