П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9388/21
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ГУПФ України в Одеській області (далі - відповідач), Пенсійного фонду України (далі - відповідач/скаржник), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо перерахунку, відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розміру пенсії з 01 квітня 2019 року, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних в довідці №130 від 17 серпня 2020 року;
- зобов'язати ГУПФ України в Одеській області перерахувати, відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 квітня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум, відповідно довідки №130 від 17 серпня 2020 року;
- зобов'язати ГУПФ України в Одеській області провести виплату заборгованості ОСОБА_1 по перерахунку пенсії, відповідно рішень Одеського окружного адміністративного суду №319-4110315-1-2 (адміністративна справа №420/5394/20 від 24 липня 2020 року) та №319-4530921-1-2 (адміністративна справа №420/10339/20 від 29 січня 2021 року), згідно з розрахунками на доплату пенсії по першій судовій справі в сумі 51300 грн., та по другій судовій справі в сумі 61658,07 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 01 січня 1992 року №2262-XII (далі-Закон №2262-XII). Основний розмір призначеної пенсії складав 90% відповідних сум грошового забезпечення. При проведенні перерахунку пенсії у 2021 році позивачу зменшено її розмір з 90 % до 70 %, незважаючи на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі №420/5394/20 визнано право позивача на виплату пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках та переліку складових, з яких нараховувалась пенсія, яка діяла на момент призначення пенсії, відтак дії відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року, є протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку від 22 березня 2021 року.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23 липня 2014 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16 грудня 2020 року «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2021 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Пенсійний фонд України звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції неповно з'ясував обсяг повноважень Пенсійного фонду України щодо можливості фінансування пенсії безпосередньо позивачу, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Таким чином, на переконання скаржника, зобов'язання з фінансування виплати пенсії, покладене судом першої інстанції на Пенсійний фонд України, не узгоджується з чинним законодавством, застосоване без врахування розмежування компетенції Пенсійного фонду України та Головного управління, та без врахування можливості реального виконання такого зобов'язання Фондом.
Разом з тим, пенсійний орган вказав на пропуск позивачем строків звернення до суду з позовом. При цьому, скаржник послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а та від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 за якими, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 30 грудня 2008 року отримував пенсію за вислугу років у розмірі 90% сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.8).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, позивачу з 01 січня 2018 року перераховано пенсію, розмір якої обчислюється з розміру грошового забезпечення, яке становило: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років. Перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року здійснено, виходячи з розміру 70% відповідної суми грошового забезпечення.
Відповідно до перерахунку пенсії станом на 01 січня 2018 року, розмір грошового забезпечення позивача після проведеного у квітні 2020 року перерахунку пенсії на підставі Постанови №103, складав 70% грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі №420/5394/20 визнано протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі №420/5394/20 відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення (протокол перерахунку від 06 жовтня 2020 року)(а.с.23).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі №420/10339/20 визнано протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Управління Служби безпеки України в Одеській області від 17 серпня 2020 року №130 з 01 квітня 2019 року; зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно із довідкою Управління Служби безпеки України в Одеській області від 17 серпня 2020 року №130 з 01 квітня 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/10339/20 ГУПФ України в Одеській області позивачу проведено перерахунок пенсії та основний її розмір знову зменшено до 70 % відповідних сум грошового забезпечення (протокол перерахунку від 22 березня 2021 року)(а.с.36).
16 лютого 2021 року позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області із заявою, в якій просив повідомити про розмір сум заборгованості відповідно до судових рішень у справах №№420/5394/20, 420/10339/20 та розмір призначеної позивачу пенсії з 01 квітня 2019 року, враховуючи перерахунок пенсії відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №130 від 17 серпня 2020 року, виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року з урахуванням вже виплачених сум (а.с.9).
04 березня 2021 року (вих. №3001-2469/С-02/8-1500/21) ГУПФ України в Одеській області за результатами розгляду вищевказаної заяви повідомлено позивача, що перерахунок пенсії буде проведений після отримання відповідної довідки на запит, направлений до Управління Служби безпеки України в Одеській області (а.с.10).
29 квітня 2021 року позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області із заявою, в якій просив надати розпорядження про проведення йому перерахунку та виплати йому пенсії відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №130 від 17 серпня 2020 року, виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, а також виплати заборгованості ОСОБА_1 по перерахунку пенсії, відповідно рішень Одеського окружного адміністративного суду №319-4110315-1-2 (адміністративна справа №420/5394/20 від 24 липня 2020 року) та №319-4530921-1-2 (адміністративна справа №420/10339/20 від 29 січня 2021 року), згідно з розрахунками на доплату пенсії по першій судовій справі в сумі 51300 грн. та по другій судовій справі в сумі 61658,07 грн. (а.с.11).
24 травня 2021 року (вих. № 8241-7525/С-02/8-1500/21) ГУПФ України в Одеській області за результатами розгляду вищевказаної заяви повідомлено, що 02 березня 2021 року набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року по справі №420/10339/20, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення згідно із довідкою Управління Служби безпеки України в Одеській області №573 від 13 квітня 2018 року за рішенням суду по справі №420/5394/20, то перерахунок пенсії проведено з 01 квітня 2019 року у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від 17 серпня 2020 року №130. Інформація про виконання рішення по справах №420/5394/20 та №420/10339/20 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень. При цьому зазначено, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на ГУПФ України в Одеській області. Виплата нарахованої доплати пенсії по справі №420/5394/20 за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в сумі 51300 грн. та по справі №420/10339/20 за період з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2021 року в сумі 61658,07 грн. буде здійснена Пенсійним фондом України після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (а.с.12-13).
Не погоджуючись з викладеним, позивач звернувся до суду з позовом.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ, а в подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VIІ зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Пенсійного фонду України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23 липня 2014 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16 грудня 2020 року «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже проведених виплат.
При цьому суд вважав безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання ГУПФ України в Одеській області провести виплату заборгованості ОСОБА_1 по перерахунку пенсії, відповідно рішень Одеського окружного адміністративного суду в адміністративних справах №420/5394/20 від 24 липня 2020 року та №420/10339/20 від 29 січня 2021 року, вказавши, що у разі невиконання рішення суду у вказаному спорі, позивач не позбавлений можливості, зокрема, звернутись до суду з відповідною заявою в порядку, передбаченому ст.383 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині висновків про наявність підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Пенсійного фонду України, тобто в частині покладення судом обов'язку здійснювати з 01 квітня 2019 року фінансування виплати перерахованої пенсії позивача на Пенсійний фонд України та доводів щодо строку звернення до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції у відповідній частині колегія суддів виходить з наступного.
Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується учасниками справи.
Так, відповідно до частин 1 та 2 ст.52 Закону №2262-ХІІ, пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Таким чином, пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплачується органом Пенсійного Фонду України.
Постановою КМУ №1596 від 30 серпня 1999 року затверджений Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках (надалі Порядок №1596).
Так, відповідно до пункту 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках (в редакції Постанови КМУ №1279 від 16 грудня 2020 року), цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Таким чином, вказаний Порядок визначає механізм виплати пенсій головними управліннями Пенсійного фонду України шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках.
Постановою КМУ №1279 від 16 грудня 2020 року був затверджений Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку (надалі Порядок №1279).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1279, цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку №1279 (в редакції чинній до 01 квітня 2021 року) у цьому порядку терміни вживаються у такому значені, зокрема, уповноважений орган - Пенсійний фонд України, головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
З 01 квітня 2021 року, з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ №277 від 29 березня 2021 року, уповноважений орган це Головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №1279, виплатний об'єкт - відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо) уповноваженої організації, який надає послуги із безпосередньої виплати і доставки пенсій та грошової допомоги їх одержувачам за місцем фактичного проживання в межах України;
За змістом Порядку №1279, цей Порядок визначає механізми виплати пенсій або шляхом видачі сум пенсії безпосередньо у виплатному об'єкті або з доставкою до дому в обумовлений час.
Таким чином, Порядок №1596 та Порядок №1279 лише визначають механізми виплати пенсій зокрема шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках, або шляхом видачі сум пенсії безпосередньо у виплатному об'єкті або з доставкою до дому в обумовлений час.
Визначення Порядками №1596 та №1279 механізмів та процедури, за якими пенсіонер фактично може отримати пенсію, узгоджується із приписами ч. ч. 1 та 2 ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та не покладає на Пенсійний Фонд України обов'язку здійснювати виплату пенсії пенсіонерам, оскільки Пенсійний Фонд України, відповідно до покладених на нього завдань здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством, що прямо передбачено підпунктом 4 пункту 4 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою КМУ №280 від 23 липня 2014 року (в редакції Постанови КМУ №1279 від 16 грудня 2020 року).
Апеляційний суд звертає увагу, що «забезпечення фінансування виплат пенсій» не є тотожним поняттю «виплати пенсій». Апеляційний суд встановив помилковість висновків суду першої інстанції щодо покладення на апелянта обов'язку забезпечити фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії, оскільки обов'язок з виплати пенсії покладений нормою закону саме на територіальні пенсійні органи, яким в цій справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та який відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного Фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління ПФУ №28-2 від 22 грудня 2014 року (зареєстрованого в МЮУ за №40/26485 від 15 січня 2015 року), здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджувалось питання а також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі доказі, які б беззаперечно свідчили про те, що Пенсійний Фонду України не виконує та/ або не буде виконувати свої завдання, зокрема організація, координація та король роботи територіальних органів щодо призначення (перерахунку), виплати пенсій (п.п. 6 п. 4 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою КМУ №280 від 23 липня 2014 року).
Згідно з частиною першою ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.7 частини першої ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Проте, позивач не оскаржував жодних дій, бездіяльності або рішень Пенсійного Фонду України та не заявляв до нього жодних вимог.
Згідно з частинами другою, третьою ст.9 КАС України, зокрема суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень; кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки за принципом диспозитивності адміністративного судочинства адміністративний суд не наділено повноваженнями ініціювати судове провадження, він має вирішувати лише заявлені учасниками справи вимоги і не може виходити за їх межі.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку щодо помилковості обраного судом першої інстанції способу відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання Пенсійного Фонду України здійснити фінансування виплати перерахованої пенсії з 01 квітня 2021 року, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині має бути скасоване з ухваленням в цій частині нової постанови про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату позивачу перерахованої пенсії з 01 квітня 2019 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності покладення на Пенсійний фонд України обов'язок здійснити фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії.
Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Пенсійного фонду України щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, оскільки спірні правовідносини виникли 01 квітня 2021 року, після проведення перерахунку пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі №420/10339/20, а з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 04 червня 2021 року, тобто у межах шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинами, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі №240/12017/19, спірні правовідносини в якій були врегульовані нормами Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинами, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі №510/1286/16-а, спірні правовідносини в якій були врегульовані нормами Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Колегія суддів також вважає помилковим посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, оскільки вона стосується відступлення від висновків ВС щодо вирішення юрисдикції розгляду справ які містять вимоги іпотекодавця до нотаріуса щодо реєстрації майна та майнових прав на користь іпотекодержателя.
Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч.1 ст.317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підлягає частковому скасуванню.
Розподіл судових витрат не передбачений, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні стягнено судовий збір на користь позивача в сумі 908 грн., при цьому колегія суддів в цій частині рішення залишає без змін.
Керуючись ст. ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - скасувати в частині зобов'язання Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23 липня 2014 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16 грудня 2020 року «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2021 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже проведених виплат.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 25.11.2021 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.