П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7360/21
Категорія: 102030100
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М. М.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 МО України щодо застосування січня 2016 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 МО України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням вже проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що на виконання рішення суду від 26.01.2021 року по справі № 420/10467/20 військова частина НОМЕР_1 здійснила розрахунок виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із взяттям базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2016 року, нарахувавши та виплативши ОСОБА_1 в якості індексації - 4503,21 грн., що підтверджується відповідною довідкою. ОСОБА_1 не погоджується з таким розрахунком проведеним військовою частиною НОМЕР_1 , вважає його незаконним, так як відповідач здійсненням такого розрахунку порушує його право на отримання належної законної виплати та все це вказує на протиправні дії відповідача. Такі дії відповідача як проведення розрахунку виплати індексації грошового забезпечення із взяттям базового місяця для обчислення індексу споживчих січень 2016 року без наростаючого підсумку з 01.01.2008 року, на думку позивача, грубо порушують його законні права та є протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням вже проведених виплат.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не врахував, що до набрання чинності Постанови КМ України від 9 грудня 2015р. №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни у бік підвищення грошового забезпечення за рахунок його постійних складових. При цьому зазначає, що у січні 2016 року збільшено щомісячну додаткову грошову винагороду до 60% місячного грошового забезпечення, а отже базовим місяцем є січень 2016 року. При цьому вказує на дискреційність повноважень щодо обрахунку та визначення базового місяця для проведення індексації.Також апелянт зазначає про попуск позивачем місячного строку звернення до суду встановлений ч. 5ст. 122 КАС України.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 08.09.2014 року по 12.09.2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року у справі № 420/10467/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населенню”, “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, з розрахунку розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року у справі № 420/10467/20 набрало законної сили 15.03.2021 року.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року у справі № 420/10467/20 Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2016 року.
Позивач, не погоджуючись з застосованим базовим місяцем при обрахунку індексації грошового забезпечення, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, а тому прийшов до висновку, що дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є протиправними, а тому зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням вже проведених виплат.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з положеннями ст.8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно з положеннями ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Питання щодо підтвердження права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року вирішено судом в межах адміністративної справи №420/10467/20.
На стадії апеляційного розгляду вбачається, що відповідач вказує на невірне тлумачення позивачем норм права в частині застосування базового місяця та вказує, що судом першої інстанції також невірно застосовано базовий місяць.
Щодо наявності правових підстав для застосування при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця як про те вказує позивач та погоджується суд першої інстанції, січня 2016 року як про те вказує апелянт, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу».
Також, згідно п. 10-2 Порядку № 1078 в редакції Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Поряд із цим, колегія суддів зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Пунктом першим вказаної Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися, а отже січень 2016 року не є базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Так, колегія суддів зазначає, що за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року грошове забезпечення позивача підлягало індексації з урахуванням базового місяця січня 2008 року, оскільки підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року. В свою чергу доказів підвищення у період з 01.10.2016 року по 28.02.2018 рік тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надано та судом відповідні обставини не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із визначенням базового місяця - січень 2008 року.
Посилання апелянта на телеграму Міністерства оборони України від 31.12.2015 року за №248/3/9/1/1150 щодо збільшення розмірів грошового забезпечення і військовослужбовців у січні 2016 року збільшено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Таким чином, враховуючи те, що судом не встановлено зміну розміру посадового окладу позивача у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, що свідчить про необхідність застосування у якості базового місяця січень 2008 року.
Доводи апелянта про дискреційність повноважень щодо визначення базового місяця, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідач здійснюючи нарахування індексації не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відповідачем нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року проведено з порушенням Порядку № 1078, та не застосовано базовий місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період січень 2008 року, такі дії відповідача слід визнати протиправними, а порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період січень 2008 року, з урахуванням сплаченої суми.
Щодо доводів апелянта про пропуск місячного строку звернення до суду, то колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки спірним питанням є не виплата індексації, а застосування базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду. При цьому індексацію позивачу виплачено 13.04.2021 року, а з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 05.05.2021 року, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Отже, доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції по суті задоволених позовних вимог не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 25 листопада 2021 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова