25 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/4212/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Бойченко Ю.П.) у справі №280/4212/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з дати звернення з заявою, тобто з 10.03.2020.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, оскільки мала необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та досягла пенсійного віку (50 років). Водночас, відповідач відмовив у призначенні пенсії з підстав недосягнення позивачем пенсійного віку, встановленого ст. 114 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, а саме 53 років 6 місяців. ОСОБА_1 вважає такі дії протиправними, із посиланням на норми Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено.
На вказане рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини. Так позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням на день звернення за призначенням пенсії пенсійного віку 53 років 6 місяців, встановленого Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, посилання на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 вважає безпідставними, оскільки судом визнано такими, що не відповідають Конституції України, норми Закону України “Про пенсійне забезпечення”, при цьому норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які визначають умови та порядок призначення пенсії на пільгових умовах, є чинними та неконституційними не визнавались.
Позивач не скористався правом подання відзиву.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 10.03.2020, в якій просила призначити пенсію за віком.
Повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя) від 17.03.2020 №0800-0203-8/100090 позивача проінформовано про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав не досягнення нею віку 53 років 6 місяців, що передбачено п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
На запит позивача їй направлено рішення відповідача від 11.03.2020 №083950005387, яким відмовлено у призначенні пенсії.
Не погодившись із такою відмовою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, мотивував рішення тим, що на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до відповідача, набула права на призначення пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, а отже відмова відповідача є протиправною.
Вказане рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовано нормами Конституції України, нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 1058-ІV.
Відповідно до п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 внесено зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 1058-ІV.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Пунктом 2 розділу XV Закону №1058-ІV (в редакції Закону №2148-VIII) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Таким чином з 01.20.2017р. (дата набрання чинності Закону №2148-VIII, яким були внесені зміни Закону №1058-ІV) порядок призначення пенсій за списком № 2, одночасно регламентувався двома нормами права: пунктом “б” ч.1 ст.13 Закону №1788-XII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV
Рішенням Конституційного суду України від 23.01.2020р. № 1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII”:
- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Конституційний суд України у зазначеному рішенні зробив висновок про те, що норми ст.13, ч.2 ст.14, пункти “б” “г” статті 54 Закону № 1788 (зі змінами, які були внесені до нього) і якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій ст. 8 Конституції України, та порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином з 23.01.2020 (дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020р. в справі № 1-р/2020) діють положення ст. 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, при цьому залишилися чинними відповідні положення Закону №1058-IV.
Тобто з 23.01.2020 в Україні існують дві норми у різних законах, які одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, за якими пенсії за віком призначаються на пільгових умовах за списком №2: п. “б” ч.1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ та пункт 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VІІІ.
Спірні норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає: 50 років за ст. 13 Закону №1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ); 55 років за п. 5 ч. 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VІІІ.
Так у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Таки правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021р. у зразковій справі №360/3611/20.
Враховуючи що спір, щодо стажу позивача відсутній, а лише спір точиться щодо застосування норми матеріального права з даних правовідносин, та враховуючи зазначене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/4212/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак