24 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3563/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року в адміністративній справі №280/3563/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.11.2017 року по справі № 320/3090/17 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 20.04.2018 року розглянуто документи позивача та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 30-місячного грошового забезпечення в сумі 12681,27 грн. Проте, при розрахунку його одноразової грошової допомоги застосовувалось грошове забезпечення на момент звільнення його з військової служби, а не грошове забезпечення на момент встановлення групи інвалідності. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим через свого представника звернувся до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови в перерахунку одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, встановленого на момент звільнення з військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного на момент встановлення групи інвалідності - 09.07.2012, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подало Міністерства оборони України, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , є особою, якій встановлено статус інваліда війни.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» за № 499 від 28 травня 2008 року.
Таким чином, оскільки позивач є особою, звільненою з військовою служби, а інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, йому встановлено у 2012 році (тобто після 1 січня 2007), він має право на виплату одноразової грошової допомоги у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України за № 499 від 28 травня 2008 року.
Беручи до уваги те, що позивач є особою, звільненою з військовою служби, якій встановлена інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, суд вважає, що позивач має право на виплату йому одноразової грошової допомоги котра повинна обчислюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення йому групи інвалідності, як це зазначено у вищевказаному Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином позбавлення позивача права на виплати відповідно до нових редакцій вказаних законів є порушенням зазначеної конституційної норми.
Пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499 встановлено, що грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
09.07.2012 року позивачу первинно встановлено ІІ група інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АД № 140950.
На виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.11.2017 по справі № 320/3090/17 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 20.04.2018 розглянуто документи позивача та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 30-місячного грошового забезпечення в сумі 12681,27 грн.
Позивачу стало відомо, що при розрахунку його одноразової грошової допомоги застосовувалось грошове забезпечення на момент звільнення його з військової служби, а не грошове забезпечення на момент встановлення групи інвалідності, у зв'язку із чим він 12.01.2021 звернувся до Міністерства оборони України із заявою про донарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, виходячи із розміру мого 30- місячного грошового забезпечення, визначеного на день встановлення інвалідності - 09.07.2012 року, з урахуванням вже виплачених сум.
У лютому 2021 року позивач отримав листа Міністерства оборони України, відповідно якого йому відмовлено у перерахунку одноразової грошової допомоги, оскільки на думку відповідача одноразова грошова допомога визначається з грошового забезпечення на момент звільнення з військової служби.
Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 499 встановлено, що грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи виникло з 09.07.2012 року (дата встановлення інвалідності).
Враховуючи вищенаведене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок одноразової грошової допомоги позивача має здійснюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців саме на момент настання інвалідності.
Варто вараховувати при прийнятті рішення, постанову Верховного Суду від 04.08.2019 року у справі № 583/3021/15-а.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року в адміністративній справі №280/3563/21 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник