ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 листопада 2021 року місто Київ №640/20531/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом до третя особа про Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Агротек" Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Державна фіскальна служба України визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Агротек" (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №1157067/39562660 від 07.05.2019;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №2 від 01.03.2019.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Агротек" за результатами господарської операції складено та подано для реєстрації податкову накладну №2 від 01.03.2019. Відповідно до квитанції документ прийнято, проте реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено. Податкова накладна, на думку ДПС України, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. В подальшому, за результатами наданих позивачем пояснень, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке незважаючи на належне виконання позивачем положень податкового законодавства, вчасне подання письмових пояснень та скарг із достатнім обґрунтуванням реальності операцій та повним наявним комплектом документів, необхідних для підтвердження реальності операцій з постачання товарів, Комісією Державної податкової служби України з питань розгляду скарг було залишено без змін.
На думку позивача, останнім було подано всі необхідні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем протиправно, не маючи належних правових підстав, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 (суддя Патратій О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справи доказами.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду 21.11.2019 представником Головного управління ДФС у м. Києві до суду подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на "Порядок з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Аналогічний за змістом відзив подано 21.11.2019 представником Державної фіскальної служби України.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, справу в порядку пп.2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передано на повторний автомазитований розподіл справ між суддями.
Згідно з протоколом повтороного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/20531/19 передано на розгляд судді Іщуку І.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2021 прийнято адміністративну справу №640/20531/19 до провадження та ухвалено, що справу буде розглядати суддя Іщук І.О. в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Розглянувши всі наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Позивачем було сформовано податкову накладну №2 від 01.03.2019 на загальну суму 516800,30 грн. та направлено її для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
Позивачем було отримано квитанцію, згідно з якою реєстрація вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної було зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вищевказаного, позивачем було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням від 02.05.2019 №2 про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено №2 від 01.03.2019 на загальну суму 516800,30 грн.
Позивачем було отримано рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1157067/39562660 від 07.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.03.2019.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної були мотивовані тим, що позивачем не було надано копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДФС України.
Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 23.05.2019 №28813/39562660/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві без змін.
Позивач, вважаючи рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №1157067/39562660 від 07.05.2019 протиправним, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюються, зокрема, положеннями статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час подачі позивачем на реєстрацію податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.
Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Так, при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації.
Слід наголосити на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.
Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Так, відповідно до пояснень позивача на підтвердження господарських відносин із контрагентами (Дочірнє підприємство «Крупзавод Озерянка ТОВ ІПС») позивачем надано копії до ГУ ДФС у м. Києві наступних документів: відомості про наявність земельних ділянок за 2018 рік з квитанцією; податкова деларація платника єдиного податку за 2018 рік з квитанцією; податкова декларація з плати на землю за 2018 рік з квитанцією; Догоівр з ТОВ «Агрон-Тех»; видаткова накладна ТОВ «Агрон-Тех» від 25.02.2019; Договір з ТОВ «Катеринопільський елеватор» та Специфікація до нього»; Договір з ФОП ОСОБА_1 №9 від 01.05.2018; Договір з ФОП ОСОБА_1 №10 від 01.05.2018; Договір з ФОП ОСОБА_1 №11 від 01.06.2017; Договір з ФОП ОСОБА_1 №13 від 01.07.2018; Договір з ФОП ОСОБА_2 №1 від 04.01.2017; Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; Договір оренди комбайна з ОСОБА_3 ; Договір оренди трактора з ТОВ «Київ АСМ-Авто»; Наказ на директора; Податкова накладна №1 від 01.03.2019; Квитанція №1; Видаткова накладна №КА-0000004 від 01.03.2019; Банківська виписка від 04.03.2018; ТТН №5 від 28.02.2019; ТТН №6 від 28.02.2019; ТТН №7 від 28.02.2019; ТТН №8 від 28.02.2019; Акт виконаних робіт на перевезення сої ОСОБА_4 ; Договір з ПАТ «Конотопагропостач»; Видаткова накладна ПАТ «Конотопагропостач» на сівалку; Акт прийому-передачі ПАТ «Конотопагропостач» на сівалку; Договір з ПАТ «Бердянські жниварки»; Договір з ПП «Агро Маркет Полтавщина»; Договір з ПП «Родоніт» та Специфікації до нього; Договір ТД «Насіння»; Договір з ТзОВ «Гелексі Кар» (навантажувач); Акт прийому-передачі ТзОВ «Гелексі Кар» (навантажувач); Договір з ТзОВ «Гелексі Кар» (тактори); Акт прийому-передачі ТзОВ «Гелексі Кар» (трактор JD 8200); Акт прийому-передачі ТзОВ «Гелексі Кар» (трактор JD 8300); Договір з ТОВ «Лівайн Торг»; Договір з ТОВ «Хімпрод ЛТД»; Видаткова накладна МПП «Еріон» від 18.06.2018; Видаткова накладна ПП «Агро Маркет Полтавщина» від 22.06.2018; Видаткова накладна ПП «Агро Маркет Полтавщина» від 26.06.2018; Видаткова накладна ПП «Родоніт» від 29.03.2018 (1); Видаткова накладна ПП «Родоніт» від 29.03.2018 (2); Видаткова накладна ПП «Родоніт» від 11.05.2018; Видаткова накладна ПП «Родоніт» від 15.06.2018; Видаткова накладна ПП «Родоніт» від 25.06.2018; Видаткова накладна ПП «Родоніт» від 26.06.2018; Видаткова накладна ТД «Насіння» від 04.05.2018; Видаткова накладна ТД «Насіння» від 17.05.2018; Видаткова накладна ТД «Насіння» від 04.06.2018; Видаткова накладна ТД «Насіння» від 12.06.2018; Видаткова накладна ТД «Насіння» від 15.06.2018; Видаткова накладна ТзОВ «Гелексі Кар» (навантажувач); Видаткова накладна ТзОВ «Гелексі Кар» (трактори); Видаткова накладна ТОВ «Завод сільгоспмашин»; Видаткова накладна ТОВ «Камея; Видаткова накладна ТОВ «Лівайн Торг» від 17.10.2018; Видаткова накладна ТОВ «Лівайн Торг» від 26.10.2018; Видаткова накладна ТОВ «Логротек»; Видаткова накладна ТОВ «Хімпром ЛТД» від 27.03.2019; Видаткова накладна ТОВ «Агро Експерт Інтернешнл»; Договір з ТОВ «Агро Експерт Інтернешнл» та специфікація; ТТН №Р115 від 12.03.2019 ТОВ «Агро Експерт Інтернешнл».
Суд зазначає, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Дії контролюючого органу, за відсутності всіх належних документів, вказують на правомірність під час прийняття таких рішень, та в свою чергу вказують на бездіяльність позивача, яка проявилась у ненаданні повного пакету документів, як того вимагає Порядок від 21.02.2018 №117.
Відтак, Комісією ГУ ДФС у м. Києві, зважаючи на те, що платником не надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, прийняті рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №117 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних.
Суд зауважує, що зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання. Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг і коштів у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.
Більш того, такі документи не були надані і суду.
Беручи до уваги, що обсяг поданих позивачем документів та їх зміст не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини поставки товару, суд вважає обґрунтованим висновок комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 01.03.2019.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у даному випадку стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову "Київ Агротек" відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.