ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 листопада 2021 року м. Київ № 826/19585/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,
представника позивача - Кушніра Ю.З.,
та представника зацікавленої особи - Богів Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2018 в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА»
до1. Державної фіскальної служби України,
2. Державної казначейської служби України,
третя особа:Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
зацікавлені особи:1. Державна податкова служба України,
2. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2018, що набрало законної сили 25.03.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» задоволено частково; скасовано реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 32 520 696,20 грн; зобов'язано Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані 02.07.2016 та 03.07.2016 податкові накладні на суму податку на додану вартість 32 520 696,20 грн згідно переліку, наведеного у резолютивній частині судового рішення. Також вказаним рішенням зобов'язано Державну фіскальну службу України відновити на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 32 520 696,20 грн, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 25.03.2019, а 05.04.2019 судом видані виконавчі листи, у тому числі в частині щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані 02.07.2016 року та 03.07.2016 року податкові накладні на суму податку на додану вартість 32 520 696,20 грн: №№189, 190, 102, 103, 928456, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 132, 133, 134, 135, 136, 144, 145, 146, 147, 191, 192, 128, 112, 129, 130, 131 і №174, та відновити на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 32 520 696,20 грн, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних.
У подальшому виконавчий лист в частині виконання рішення суду про зобов'язання відповідача вчинити певні був пред'явлений позивачем до примусового виконання, у зв'язку з чим постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Яковенка В.А. від 10.09.2019 відкрито виконавче провадження № 60006615 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
01.11.2019 від державного виконавця Відділу Яковенка В.А. через канцелярію суду надійшла заява про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 826/19585/16, шляхом здійсненням ТОВ «ГЕОКАД-5» (код ЄДРПОУ 33678347), ТОВ «БУДЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 37191430), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ТОРГОВА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 38679277), ТОВ «АНТРЕН ЛТД» (код ЄДРПОУ 39387660), ТОВ «ИНТЕРИОР-ГРЕ'ЕЙ» (код ЄДРПОУ 39773849), ТОВ «ТД АНКУР» (код ЄДРПОУ 39780552), ТОВ «АСПЕРТ» (код ЄДРПОУ 39882808), ТОВ «ПРАКТИК УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 40077147), ТОВ «ДІ.ЕЙ.ДІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40301445), ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙД ІМПЕРІАЛ» (код ЄДРПОУ 40393337), ТОВ «ЛАЙТФ1Л» (код ЄДРПОУ 40472743), ТОВ «ТРЕЙДІНГ-КЕРІТАЛ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 40506190) корегування податкового кредиту з податку на додану вартість, що був сформований у липні 2016 року та задекларований, як операції з ТОВ «Аве-Плаза» шляхом реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1 626 033 466,20 грн, у тому числі ПДВ 32 520 696,20 грн.
Заява виконавця мотивована тим, що оскільки предметом спірних правовідносин є не реєстрація, а скасування реєстрації податкових накладних, наявність реєстраційної суми для цілей пункту 12 Порядку № 1246 (мається на увазі Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, має бути забезпечена у контрагентами ТОВ «Аве Плаза», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246) має бути забезпечена контрагентами ТОВ «Аве Плаза». Втім, у всіх контрагентів на яких було виписано податкові накладні від імені ТОВ «Аве Плаза» анульовано свідоцтво платників податку на додану вартість, що є безумовним свідченням відсутності реєстраційної суми в СЕА ПДВ (після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається як це передбачено п. 2001.8 ст. 2001 ПК України). Більше того, при списанні з електронного рахунку в органі Державної казначейської служби України податкового кредиту з податку на додану вартість, вказані кошти не отримує держава, вказані кошти перераховуються контрагенту, який використовує їх для визначення бази оподаткування ПДВ. У зв'язку з чим, повернення державою використаних контрагентом коштів шляхом відновлення ліміту суперечить нормам податкового законодавства та принципам оподаткування та господарської діяльності. З метою недопущення нанесенню економічних збитків державі та на виконання судового рішення у справі № 826/19585/16, як зазначає державний виконавець, враховуючи приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись статтями 44, 47, 378 КАС України, є необхідним «встановити чи змінити спосіб порядку виконання судового рішення».
Ухвалою суду від 11.11.2021 розгляд заяви державного виконавця призначено в судове засідання.
У судове засідання, призначене на 17.11.2021 заявник, повідомлений про день, час і місце проведення судового засідання не з'явився.
В силу частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Представник позивача проти задоволення заяви державного виконавця заперечив.
Представник ДПС України підтримала заяву виконавця.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зміни порядку і способу виконання рішення суду у цій справі, суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена обов'язковість судового рішення.
Згідно статті 130 Основного Закону України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У частині другій статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому, частиною першою статті 370 Кодексу визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У спірному випадку підставою для звернення державного виконавця з цією заявою слугувала заява ДПС України до Департаменту державної виконавчої служби від 21.05.2021, у якій і визначений спосіб виконання судового рішення, на який пропонується змінити той, що визначений у судовому рішенні.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 378 цього Кодексу за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, підставою для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, є обґрунтовані обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом.
Обґрунтованими є виключні обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
При цьому, під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
В заяві державний виконавець просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом покладення на юридичних осіб (згідно наведеного у заяві переліку 12 Товариств) вчинити певні дії, спрямовані на коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, що був сформованим у липні 2016 року та задекларований, як операції з ТОВ «Аве-Плаза» шляхом реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1 626 033 466,20 грн, у тому числі ПДВ 32 520 696,20 грн.
При цьому, вказані юридичні особи не були учасниками справи, № 826/19585/16 і судовим рішенням не покладався обов'язок щодо вчинення будь-яких дій на відновлення порушених прав позивача (в іншому випадку такий спір не міг би бути предметом розгляду судом адміністративної юстиції).
Суд акцентує увагу, що згідно частини другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Покладення на іншу особу, яка не є боржником у виконавчому провадженні, обов'язку вчинити дії, спрямовані на виконання судового рішення у примусовому порядку шляхом вирішення питання про зміну порядку і способу виконання судового рішення суперечить положенням процесуального законодавства.
До того ж, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись (і не могли б бути заявлені) при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Крім того, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.09.2018 по справі 1304/5584/12.
Так, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і зобов'язання інших осіб вчинити дії на відновлення порушених прав позивача є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення. А у цьому випадку, ці способи застосовуються судами навіть у порядку різного судочинства.
Таким чином, заявник просить змінити не спосіб і порядок виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити позовну вимогу, яка не була предметом розгляду та дослідження судом під час прийняття рішення.
Отже, зазначені обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, а навпаки вказують на те, що така зміна призведе до зміни способу судового захисту у цій справі, що суперечить цільовому призначенню відповідного процесуального інституту.
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну порядку і способу виконання рішення суду у справі №640/6816/19.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення у порядку, визначеному статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська