ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ №640/23096/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна»
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві
провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, в якому просило суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, що виявилася у не підготуванні та не направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновку про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 7447911,00 грн. на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» з державного бюджету України та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 7447911,00 грн. з бюджету на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна»;
-стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 00310539, поточний рахунок: НОМЕР_1 , банк: АТ «УКРЕКСІМБАНК» (м. Київ)) помилково перераховані грошові кошти в сумі 7447911,00 грн. (сім мільйонів чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот одинадцять грн. 00 коп.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем з метою збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за травень місяць 2021 року помилково були перераховані грошові кошти не на електронний рахунок в системі електронного адміністрування (СЕА), а на бюджетний рахунок (Казначейство України) в розмірі 7 447 911,00 грн. Помилково перераховані кошти не збільшили реєстраційний ліміт для реєстрації податкових накладних позивача та, відповідно, не були використані для сплати податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року. В зв'язку з цим позивач повторно перерахував 31 травня 2021 року грошові кошти в сумі 7 447 911,00 грн. на електронний рахунок СЕА, внаслідок чого залишок коштів на електронному рахунку станом на 31травня 2021 року становив 7447911,00 грн., що дало можливість зареєструвати податкову накладну та заповнити і подати до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень місяць 2021 року. Станом на 31 серпня 2021 року залишок коштів на електронному рахунку становив 562 338,00 грн.
В той же час, з метою повернення помилково сплачених коштів позивач через електронний кабінет платника податків звернувся до податкового органу з заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 29 травня 2021 року за реєстраційним номером №25164550, в якій зазначив напрям перерахування коштів, а саме на поточний рахунок платника податків в установі банку. Повторне звернення мало місце 30 липня 2021 року.
09 серпня 2021 року позивач отримав відповідь від Головного управління ДПС у м. Києві, в якій повідомлено, що в інтегрованій картці Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» станом на 02 серпня 2021 року обліковується переплата з ПДВ в сумі 7472911,00 грн, але підстави для повернення позивачу коштів у розмірі 7 447911,00 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника в установі банку відсутні.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю позивача щодо повернення помилково перерахованих коштів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві у відзиві на позов проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що надміру сплачені податкові зобов'язання з ПДВ, зараховані до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ), повертаються виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. В ІКП позивача обліковується переплата у розмірі 7 472 911,00 грн, яка виникла внаслідок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Таким чином, контролюючим органом правомірно було відмовлено у повернення переплати з ПДВ, оскільки дана переплата виникла саме за рахунок надходжень до бюджету коштів з рахунку в СЕА, внаслідок чого відсутні підстави для повернення з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок платника в установі банку. Крім того, відповідач зауважив, що позивачем були оформлені заяви про повернення помилково сплачених коштів без дотримання всіх вимог.
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві у відзиві на позов також заперечував проти задоволення позовних вимог. При цьому відповідач наголосив, що повернення помилково сплачених коштів відбувається за чітко визначеною законодавством процедурою. В той же час, до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві від податкового органу не надходило жодних висновків з приводу повернення коштів позивачу, що, в свою чергу, унеможливлює вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на повернення таких коштів, а відтак Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві не порушило прав позивача.
Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У відкритому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Відповідачі проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд за згодою учасників справи вирішив завершити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час розгляду справи у порядку письмового провадження позивачем надані додаткові пояснення з посиланням на судову практику, зокрема щодо вимоги про стягнення з Державного бюджету України помилково перерахованих грошових коштів.
Вирішуючи спір по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, Приватному акціонерному товариству «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» (далі також ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА») для реєстрації податкових накладних 28 травня 2021 року було недостатньо коштів реєстраційного ліміту.
З метою збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за травень місяць 2021 року, позивач помилково перерахував грошові кошти не на електронний рахунок в системі електронного адміністрування (СЕА), а на бюджетний рахунок (Казначейство України) в розмірі 7 447 911,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 912 від 28 травня 2021 року.
Згідно з платіжним дорученням № 912 від 28 травня 2021 року грошові кошти в розмірі 7 447 911,00 (сім мільйонів чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот одинадцять грн. 00 коп.) грн. були зараховані на бюджетний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) (м. Київ); Рахунок: UA 18 899998 0313070029000026007; Призначення платежу: *;101;00310539; перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок.
Помилково перераховані на бюджетний рахунок грошові кошти за платіжним дорученням № 912 від 28 травня 2021 року в сумі 7 447 911,00 грн. не збільшили реєстраційний ліміт для реєстрації податкових накладних ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» та, відповідно, не були використані для сплати податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2021 року.
Для збільшення реєстраційного ліміту з метою реєстрації податкових накладних, ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» повторно перерахувало 31 травня 2021 року грошові кошти в сумі 7 441 911,00 (сім мільйонів чотириста сорок одна тисяча дев'ятсот одинадцять грн. 00 коп.) грн. на електронний рахунок СЕА, відкритий платнику податку в Казначействі, а саме: Номер електронного рахунку: № UA 29 899998 0385109000000230931; Отримувач: ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА»; Код ЄДРПОУ: 00310539; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) (м. Київ); Призначення платежу: *;101;00310539; перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 915 від 31 травня 2021 року.
Після поповнення свого електронного рахунку СЕА (№ UA 29 899998 0385109000000230931) на суму 7 441 911,00 грн. (платіжне доручення № 915 від 31 травня 2021 року) з метою реєстрації податкових накладних, ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» заповнило та відправило до ГУ ДПС у м. Києві (Печерський р-н м. Києва) Податкову декларацію з податку на додану вартість за травень місяць 2021 року та отримало Квитанцію № 2 від 22 червня 2021 року про прийняття пакету (реєстрацію Податкової декларації).
Станом на 31 травня 2021 року згідно даних з системи електронного адміністрування ПДВ залишок коштів на електронному рахунку СЕА позивача становив - 7 447 911,00 грн.
Задля повернення помилково сплачених грошових коштів ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» через електронний кабінет платника податку на електронному сервісі ДПС звернулося із Заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 29 травня 2021 року за реєстраційним № 25164550 та № 25164552 до ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва) та до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідно), в яких зазначило напрям перерахування грошових коштів, а саме: на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Підтвердженням подання Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 29 травня 2021 року за реєстраційним № 25164550 до Головного управляння ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва) є отримання позивачем Квитанції № 2 від 29.05.2021 про прийняття цієї Заяви ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва).
Головне управління ДПС у м Києві розглянуло заяви позивача та листом вих. № 16126-15-04-02-16 від 01 червня 2021 року надало відповідь, що станом на 31 травня 2021 року в ІКПП ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 8 425 678,00 грн. Зазначена переплата виникла та обліковується в ІКПП в хронологічному порядку за рахунок: подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість (977 043,23 грн.) та надходжень до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку (7 448 634,77 грн.). В зв'язку з чим відсутні підстави для повернення ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» переплати з ПДВ у розмірі 7 447 911,00 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника в установі банку.
ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» через електронний кабінет платника податку на електронному сервісі ДПС повторно звернулося з Заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 30 липня 2021 року за реєстраційним № 31976142 до Головного управляння ДПС у м. Києві, в якій зазначило напрям перерахування грошових коштів, а саме на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Підтвердженням подання Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 30 липня 2021 року за реєстраційним № 31976142 до Головного управляння ДПС у м. Києві є отримання позивачем Квитанції № 2 від 30 липня 2021 про прийняття цієї Заяви ГУ ПДС у м. Києві.
На час звернення позивача до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 30 липня 2021 року за реєстраційним № 31976142 у позивача податковий борг був відсутній.
Відсутність податкового боргу ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» також підтверджується Довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 16 серпня 2021 року № 144742, що сформована ГУ ДПС У М. КИЄВІ в електронній формі в кабінеті платника податку - позивача.
09 серпня 2021 року позивач отримав від Головного управління ДПС у м. Києві листа за вих. № 75255/6/26-15-04-02-16 від 02.08.2021 року, в якому останній повідомив, що в інтегрованій картці ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» станом на 02 серпня 2021 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 7 472 911,00 грн., але підстави для повернення позивачу переплати ПДВ у розмірі 7 447 911,00 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника в установі банку - відсутні.
Не погоджуючись з такими діями податкового органу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані Податковим кодексом України, Порядком повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11 лютого 2019 року № 60.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.
Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, та крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року № 1650/24182 ( Порядок № 787).
Згідно із пунктами 3, 4-1 та 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 (Порядок № 60).
Відповідно до розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.
Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 60 сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
Відповідно до пункту V Розділу VI Порядку № 60 про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДПС шляхом надсилання відповідної квитанції.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДПС.
Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДПС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з частиною 1 пункту 2 Постанови КМУ № 106 органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до Постанови КМУ № 106 контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) здійснює Державна податкова служба України.
Аналіз зазначених норм податкового законодавства вказує, що повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання здійснюється за таких умов: в разі відсутності у платника податків податкової заборгованості, подання ним заяви про повернення надмірно перерахованих коштів, подання органом ДПС висновку про повернення відповідних сум коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Як було встановлено судом та зазначено вище, 28 травня 2021 року ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» з метою збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за травень місяць 2021 року помилково перерахував грошові кошти не на електронний рахунок в системі електронного адміністрування (СЕА), а на бюджетний рахунок (Казначейство України) в розмірі 7 447 911,00 грн.
29 травня 2021 року позивач, з метою повернення помилково сплачених грошових коштів, звернувся через електронний кабінет платника податку на електронному сервісі ДПС з Заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за реєстраційним № 25164550 та № 25164552 до ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва) та до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідно), в яких зазначив напрям перерахування грошових коштів, а саме: на поточний рахунок платника податків в установі банку.
30 липня 2021 року позивач повторно звертався до Відповідача 1 через електронний кабінет платника податку на електронному сервісі ДПС з аналогічною заявою.
Утім Головне управління ДПС у м Києві відмовило позивачу у поверненні помилково сплачених коштів. При цьому, податковим органом не заперечується відсутність податкового боргу у позивача.
Стосовно посилання відповідача-1 у письмових запереченнях на позов та у судовому засіданні на те, що контролюючим органом правомірно було відмовлено у поверненні переплати з податку на додану вартість, оскільки дана переплата згідно з ІКПП позивача виникла саме за рахунок надходжень до бюджету коштів з електронного рахунку, внаслідок чого відсутні підстави для повернення з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок в установі банку, суд вказує на помилковість доводів відповідача - 1 і зазначає, що суми грошового зобов'язання ПрАТ «КМЗІ ІМ. М.Ф. ВАТУТІНА» були перераховані з поточного рахунку на бюджетний рахунок, а не з електронного рахунку, як вказує відповідач, а тому підлягають поверненню платнику податку в загальному порядку на поточний рахунок відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.
Стосовно посилань відповідача - 1 на подання позивачем заяви про повернення помилково сплачених коштів не за встановленою формою, слід вказати на те, що відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені подається у довільній формі із вказівкою напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У своїх листах на адресу позивача відповідач - 1 вказував, що позивач може скористатись електронними сервісами ДПС, хоча позивач звертався до відповідача - 1 саме через електронний кабінет платника податку на електронному сервісі ДПС і підтвердженням прийняття заяви є отримання позивачем Квитанції №2 від 30 липня 2021 року.
В разі надходження заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів, за відсутності податкового боргу та за наявності переплати, відповідачем 1 протиправно не було підготовлено висновок про повернення сум грошових зобов'язань в розмірі 7 447 911,00 грн. та не подано вказаний висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, враховуючи наведений порядок повернення платнику помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, встановивши факт помилково перерахованих грошових коштів, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не підготовки висновку про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 7 447 911,00 грн та не подання його до органу Казначейства підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Неприпустимою є відмова особі в задоволенні позовних вимог лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повному обсязі.
При вирішенні даної справи суд керується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.
Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні вказала, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є не покладення обов'язку щодо надання висновку ДПІ, а стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд враховую правові позиції, викладені, зокрема у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року у справі №640/14578/19, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року.
Виходячи з аналізу наведених правових норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині саме стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» помилково перерахованих грошових коштів в сумі 7 447 911,00 грн. Відповідно, в решті позову слід відмовити.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на все викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
В поданому позивачем попередньому розрахунку витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути 200 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пов'язану з розглядом справи. Також позивач вказує, що докази на підтвердження фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу буде надано додатково за результатами фактично понесених витрат - по закінченню розгляду справи, та просить суд встановити додатковий строк для надання таких доказів.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином суд, під час прийняття рішення не вирішує питання про розмір витрат на правничу допомогу адвоката та вважає за необхідне встановити позивачу строк терміном п'ять днів з часу отримання копії даного рішення для надання підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем в порядку частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, позивачем при зверненні до суду платіжним дорученням №1143 від 16 серпня 2021 року сплачено судового збору у розмірі 22 700,00 грн. Враховуючи, що позов задоволено частково, на підставі частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 133,33 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, оскільки саме його протиправна бездіяльність спричинила порушення прав позивача у даній справі.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, що виявилася у не підготуванні та не направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновку про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 7 447 911,00 грн. на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» з державного бюджету України.
3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 00310539) помилково перераховані грошові кошти в сумі 7 447 911,00 (сім мільйонів чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот одинадцять грн. 00 коп.) грн.
4. У задоволенні решти позову відмовити.
5. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 00310539) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) суму судового збору в розмірі 15 133,33 грн.
6. Встановити Приватному акціонерному товариству «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» строк терміном п'ять днів з часу отримання даного рішення для надання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в порядку, визначеному частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко