ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2021 року м. Київ № 640/31719/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, зацікавлені особи: Міністерство охорони здоров'я України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:
- заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на час вирішення спору по суті за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та нечинним Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», вчиняти дії по відстороненню ОСОБА_1 від роботи, керуючись Наказом №2153;
- зупинити дію Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» до моменту вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 зазначила про те, що оскаржуваний Наказ № 2153 має очевидні ознаки протиправності та порушення прав позивача, як працівника центрального органу виконавчої влади, оскільки він прийнятий з очевидним порушенням положень законодавчих актів вищої юридичної сили, зокрема Конституції України та міжнародних договорів, укладених Україною; є дискримінаційним по відношенню до працівників, вказаних у переліку таким, що порушує права особи на недоторканність, повагу до честі та гідності, права на працю та безпечні умови праці; створює небезпеку для життя та здоров'я осіб, яким за станом здоров'я та згідно інструкцій до вакцин така вакцина є протипоказаною, - а тому має бути визнаний протиправним та нечинним з моменту його прийняття. Але до моменту розгляду справи по суті існує ризик відсторонення позивача Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від роботи без збереження заробітної плати.
Розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 3, 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 № 2153 не є актом індивідуальної дії.
При цьому, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували саме на очевидні ознаки протиправності акта - наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 № 2153.
Встановлення наявності чи відсутності ознак правомірності прийняття вказаного акта підлягає розгляду у справі по суті позовних вимог, а тому звернення із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви щодо зупинення дії такого акта є передчасним.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська