ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 листопада 2021 року м. Київ № 640/7881/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправними дії та скасувати відмову, зобов'язання вчинити певні дії Головного Управління Держгеокадастру у Київській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га. із земель державної чи комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Київської області, Макарівського району, в адміністративно - територіальних межах Ясногородської сільської ради, села Ясногородка.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної Ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га., яка розташована на території Київської області, Макарівського району в адміністративно-територіальних межах Ясногородської сільської ради, села Ясногородка.
Відповідач у відзиві на позов заперечив, зазначаючи, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з тих підстав, що бажана до відведення земельна ділянка належить до земель комунальної власності.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
17.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням (вх.№ 2942/0/94-20), в порядку ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га., яка розташована на території Київської області, Макарівського району в адміністративно-територіальних межах Ясногородської сільської ради, села Ясногородка. До клопотання позивач долучив: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, графічний матеріал (скрін - шот) із публічної кадастрової карти бажаної земельної ділянки.
За результатом розгляду клопотання відповідач наказом №10-3561/15-20-сг від 18.03.2020 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки, розташованої на території Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з підстав, що бажана до відведення земельна ділянка належить до земель комунальної власності.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Так, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2020 подано копії матеріалів на підставі яких прийнято наказ №10-3561/15-20-сг, а саме, викопіювання з кадастрової карти (плану) та інформацію щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 3222789200:02:015, що надається Державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіального органу.
З вказаних документів судом встановлено, що земельна ділянка, з приводу якої позивач і звернувся до відповідача, належить до земель комунальної власності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.02.2020 № 53 (надалі - Положення № 53), Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Підпункт 13 пункт 4 Положення № 53 встановлює, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області.
Також статті 122 Земельного кодексу України чітко розмежовує повноваження органів державної влади щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Зокрема, частина 1 статті 122 Земельного кодексу України визначає, що саме сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч.4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Як вже було зазначено, земельна ділянка, з приводу якої позивач звернувся до відповідача для відведення, знаходиться в межах населеного пункту та належить до комунальної форми власності.
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Київській області не є тим уповноваженим органом, яке наділено правом на прийняття відповідного рішення стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 2 га., яка розташована на території Київської області, Макарівського району в адміністративно-територіальних межах Ясногородської сільської ради, села Ясногородка, з приводу якої позивач і звернувся до відповідача з відповідним клопотанням.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Н.М. Клименчук