Іменем України
24 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4262/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Барабашева Катерина Вікторівна (далі також - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач 1, ГУПФУ в Луганській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі також - відповідач 2, ГУПФУ в Кіровоградській області), в якій після уточнення вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.07.2021 № 124150003264 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи, внесених до трудової книжки від 26.09.1979 серії НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання і роботи, внесені до трудової книжки від 26.09.1979 серії НОМЕР_1 : з 01.10.1977 по 22.08.1979 навчання у ТУ № 4 м. Нелідова Калінінської області; періоди роботи з 27.09.1979 по 14.01.1980 укладальником-пакувальником 2 розряду кисломолочного цеху на Стахановському міськмолзаводі; з 01.10.1980 по 28.02.1988 рахівником у Домоуправлінні № 3 Стахановського Міськжилуправління (Домоуправління № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну контору № 3; 17.11.1987 Житлово-експлуатаційну контору № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну дільницю №1 міського житлово-експлуатаційного об'єднання); з 01.03.1988 по 31.12.1998 бухгалтером Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 міського житлово- експлуатаційного об'єднання.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 19.07.2021 позивач звернулася до сервісного центру Відділу обслуговування громадян № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком.
05.08.2021 у сервісному центрі Відділу обслуговування громадян № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивачем отримано рішення від 28.07.2021 за №124150003264 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатністю страхового стажу; до страхового стажу не зараховано періоди роботи, внесені до трудової книжки від 26.09.1979 серії НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці трудової крижки відсутня печатка організації, яка робить перший запис.
Позивачем зазначено, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Трудова книжка на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 була заповнена 26.09.1979 «Стахановським міськмолзаводом» при прийнятті на роботу вперше. На даний час вказане підприємство ліквідоване, а м. Кадіївка (раніше - м. Стаханов) постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованою територією, на якій органи державної влади України не здійснюють свої повноваження. Тобто, будь-яким чином усунути порушення заповнення титульного аркушу трудової книжки позивач можливості немає.
Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком, відповідач зазначив розмір страхового стажу ОСОБА_1 - 15 років 4 місяці 15 днів (відповідно до даних персоніфікованого обліку, починаючи з 01.01.2004), не обґрунтувавши з посиланням на діюче законодавство мотиви не зарахування до страхового стажу періоди роботи, внесені до трудової книжки від 26.09.1979 серії НОМЕР_1 до впровадження системи персоніфікованого обліку, зазначивши тільки про відсутність печатки організації, яка робить перший запис.
Вищевказані записи у трудовій книжці про спірні періоди роботи засвідчено відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення немає. Записи проведені у відповідності до вимог Порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідачем у рішенні про відмову в призначенні пенсії за віком взагалі не надано жодної оцінки записам у трудовій книжці позивача, не зазначено в чому полягає неповнота або невідповідність записів трудової книжки, яка містить необхідну інформацію про роботу позивача.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулась до суду для захисту своїх прав.
Відповідач-1 заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 40-45), в якому зазначив таке.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). За нормами статті 44 Закону 1058 визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, яким встановлено , що до територіального органу Пенсійного фонду надається заява про призначення та необхідні документи, в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
Перелік необхідних документів встановлено пункту 1. «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1» Таким чином встановлено, що право на призначення виплати пенсійного забезпечення виникає після надання до територіального органу Пенсійного фонду заяви та документів визначених означеним Порядком №22-1.
19.07.2021 позивачка звернулась до відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр м. Кремінна) управління обслуговування громадян Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058.
До заяви були додані документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру 2207812686; копія паспорту НОМЕР_3 ; трудова книжка НОМЕР_4 ; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.200 по день звернення (ОК-5); довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000207764 від 16.05.2017; свідоцтво про укладання шлюбу НОМЕР_5 ; заява про спосіб виплати пенсії від 19.07.2021.
У відповідності до означеного Порядку № 22-1 надані позивачкою документи управлінням прийняті, розглянуті, заява зареєстрована за № 1919.
Постановою Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961, яка набрали чинності 30 березня 2021 року, пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) (далі Порядок 22-1) викладено в такій редакції: «після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу».
З урахуванням зазначеного нормативу Порядку №22-1 органом, що приймав рішення за заявою позивача про відмову в призначенні пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (за даними 1КІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсі(ППВП)».
За наслідками розгляду заяви позивачки від 19.07.2021 Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 124150003264 про відмову в призначення пенсії позивачки. Саме Головне управління в Кіровоградській області не здійснило зарахування до стажу роботи позивачки оскаржені періоди роботи та прийняло відповідне рішення. Вважає, що відповідачем по справі має бути той суб'єкт, який не здійснив зарахування до стажу роботи періодів роботи що оскаржуються.
Зазначають, що відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду України є юридичною особою публічного права, і самостійно виконує завдання, на нього покладені.
Відповідно до п.4.8. означеного Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог законодавства України.
Листом від 05.08.2021 № 1200-0205-8/27999 позивачці повідомлено про прийняття рішення про відмову та надано його примірник. Вважають, що адвокатом зроблений хибний висновок про винесення рішення відповідачем.
Головним управлінням рішення про відмову № 124150003264 позивачці не приймалось. Головне управління як орган Пенсійного фонду України, розташований за місцем проживання позивачки, буде здійснювати йому виплати у відповідності до пункту 4.10 Порядку №22-1 за даними електронної пенсійної справи, яка передана засобами програмного забезпечення.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. На час заповнення трудової книжки позивачки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях» від 20.06.1974 № 162 (далі Інструкція). Отже, за пунктом 2.11. Інструкції (мовою оригіналу) Первую страницу (титульный лист) трудовой книжки подписывает лицо, ответственное за выдачу трудовых книжек, и после этого ставится печать предприятия (или печать отдела кадров), на котором впервые заполнялась трудовая книжка. От же на титульному листі трудової книжки позивачки відсутня печатка. Це унеможливує прийняття трудової книжки, як документа взагалі.
Але за нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів,особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. От же як зазначено трудова книжка,це не єдиний документ за яким можна встановити періоди роботи.
Порядком № 637 також встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (пункт 8 Порядку №637). Жодного документу на підтвердження періодів навчання позивачка до заяви про призначення пенсії не додала.
Відповідно ( п.17-1) Порядку № 637 у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на 5 підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики. Постановою Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 (зі змінами) затверджено «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії», який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи Норми означеного порядку поширюється на осіб, які працювали у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території) і визначають, що стаж роботи, який дає право на пенсію, може зараховуватися на підставі показань свідків. Показаннями свідків стаж роботи позивачки не підтверджено.
Таким чином, вважають, що рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці винесене правомірно і скасуванню не підлягає.
22.09.2021 представником позивача надана відповідь на відзив (арк. спр. 73).
Ухвалою суду від 30.08.2021 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 18, 27-28).
Ухвалою від 29.09.2021 залучено у справі як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (арк. спр. 77).
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, позивач, представник позивача та представник ГУПФУ в луганській області просили розглянути справу їх відсутності (арк. спр. 3, 44, 84, 86).
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 85). Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 16.05.2017 № 0000207764 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який перемістився за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (арк. спр. 12).
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком йому виповнилось 61 рік 01 місяць 07 днів (арк. спр. 5-6).
19.07.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою щодо призначення пенсії за віком (арк. спр. 66-69).
До заяви було надано: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру 2207812686; копія паспорту НОМЕР_3 ; трудова книжка НОМЕР_4 ; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.200 по день звернення (ОК-5); довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000207764 від 16.05.2017; свідоцтво про укладання шлюбу НОМЕР_5 ; заява про спосіб виплати пенсії від 19.07.2021 (арк. спр. 48-68).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.07.2021 № 124150003264 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, в якому зазначено, що страховий стаж становить 15 років 4 місяці 15 днів, до доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи внесені до трудової книжки від 26.09.1979 серії НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка робить перший запис. (арк. спр. 11, 70)
У трудовій книжці від 26.09.1979 серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 зазначено, що позивач навчався та працював (спірний період): з 01.10.1977 по 22.08.1979 навчання у ТУ № 4 м. Нелідова Калінінської області; 27.09.1979 прийнята укладальником-пакувальником 2 розряду кисломолочного цеху на Стахановському міськмолзаводі; 14.01.1980 звільнена за ст. 38 КЗпП УРСР; з 01.1980 по 08.08.1980 - навчання у Стахановській рахунково- бухгалтерській школі; 01.10.1980 прийнята рахівником у Домоуправління № З Стахановського Міськжилуправління, Домоуправління № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну контору № 3; 17.11.1987 Житлово- експлуатаційну контору №3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну дільницю №1 міського житлово-експлуатаційного об'єднання; 01.03.1988 переведена бухгалтером; 28.04.2001 звільнена за переводом ст. 36 п. 5 КЗпП України з ЖЕД №1 до КП «Жилсервіс № 7» (арк. спр. 8-9, 13, 54-59).
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Статтею 26 Закону № 1058 визначені умови призначення пенсії за віком.
Згідно з частиною першою статті 26 Закон № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, серед іншого:
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.
Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів (пункт 24 Порядку № 637).
Матеріалами справи встановлено, що відповідач 2 необґрунтовано не зарахував до страхового стажу періоди роботи, внесені до трудової книжки від 26.09.1979 серії НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка робить перший запис.
Наявні записи в трудовій книжці позивача не суперечать та не порушують положення розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, оскільки записи у трудовій книжці виконані акуратно, кульковою ручкою чорнилом синього кольору, і завірені печаткою записи про звільнення.
Як вбачається з трудової книжки позивача, на її першій сторінці (титульній лист) відсутня печатка підприємства. При цьому уповноваженою особою заповнені усі реквізити на титульній сторінці трудової книжки позивача, а також у трудовій книжці наявний запис про зміну прізвища позивача та стоїть печатка підприємства (арк. спр. 8-9, 54-59).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17 (провадження № К/9901/1298/17).
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того, вказані записи між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку із чим, відсутність печатки підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи до стажу.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 № 687/975/17.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування до страхового стажу період з 01.10.1977 по 22.08.1979 навчання у ТУ № 4 м. Нелідова Калінінської області; періоди роботи: з 27.09.1979 по 14.01.1980 укладальником-пакувальником 2 розряду кисломолочного цеху на Стахановському міськмолзаводі; з 01.10.1980 по 28.02.1988 рахівником у Домоуправлінні № 3 Стахановського Міськжилуправління (Домоуправління № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну контору № 3; 17.11.1987 Житлово-експлуатаційну контору № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну дільницю №1 міського житлово-експлуатаційного об'єднання); з 01.03.1988 по 31.12.1998 бухгалтером Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 міського житлово- експлуатаційного об'єднання.
Як наслідок, в наявності підстави для скасування судом рішення саме Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.07.2021 № 124150003264 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та повторного розгляду заяви позивача від 19.07.03.2021 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.07.2021 № 124150003264 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати ГУПФУ в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 19.07.03.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням положень Порядку № 22-1 та Порядку № 637, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позиції відповідача 1 стосовно того, що фактично рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу виносилося відповідачем 2 - головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і такі дії є правомірними, суд зазначає таке.
Пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України №Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Таким чином, нормами ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 44 Закону № 1058 прямо визначено, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду.
Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (далі також - Положення № 280), передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, серед іншого, щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, «призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.
Згідно пункту 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку «територіальні органи».
Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485 (далі також - Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення).
Підпунктом 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, серед іншого, визначено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.
Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» у Луганській області Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 внаслідок реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України в Луганській області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області покладені функції з призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Згідно відомостей офіційного сайту, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має такі структурні підрозділи:
1) Сектор обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян
(сервісний центр), місце розташування - місто Сєвєродонецьк;
2) Відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр), місце розташування - смт Біловодськ, смт Мілове;
3) Відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), місце розташування - смт Білокуракине, смт Новопсков;
4) Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр), місце розташування - м Кремінна;
5) Відділ обслуговування громадян № 4 (сервісний центр), місце розташування - м Лисичанськ;
6) Відділ обслуговування громадян № 5 (сервісний центр), місце розташування - смт Марківка;
7) Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр), місце розташування - смт Новоайдар, м Щастя;
8) Відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр), місце розташування - м. Попасна;
9) Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр), місце розташування - м. Рубіжне;
10) Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр), місце розташування - м. Сєвєродонецьк;
11) Відділ обслуговування громадян № 10 (сервісний центр), місце розташування - м Сватово, смт Троїцьке;
12) Відділ обслуговування громадян № 11 (сервісний центр), місце розташування - смт Станиця Луганська;
13) Відділ обслуговування громадян № 12 (сервісний центр), місце розташування - м. Старобільськ.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, що призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області.
Також згідно змісту Положення про Пенсійний фонд України у останнього зовсім відсутні функції щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
У Пенсійного фонду України наявні повноваження стосовно організації, координації та контролю «роботи» саме «територіальних органів», серед іншого, щодо здійснення контролю за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, «призначення (перерахунку) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.
Аналіз зазначених норм законів та нормативно-правових актів свідчать про те, що Пенсійний фонд України безпосередньо не наділений повноваженнями щодо «призначення (перерахунку) і виплати пенсій», а в силу положень пункту 7 Положення № 280 здійснює такі повноваження виключно через утворені в установленому порядку «територіальні органи».
Пунктом 1.1. розділу I Порядку 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії подається заявником до «територіального органу» Пенсійного фонду України (далі - «орган, що призначає пенсію») через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - «сервісний центр»).
Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень «органу, що призначає пенсію».
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником «органу, що призначає пенсію» (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів «органом, що призначає пенсію», приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів саме «органом, що призначає пенсію».
Виключно «орган, що призначає пенсію», не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Як зазначає сам відповідач 1, заява позивача прийнята головним спеціалістом відділу обслуговування громадян та зареєстрована в електронному журналі звернень.
Тобто, ГУПФУ в Луганській області як «орган, що призначає пенсію», правильно виконав положення пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1.
Як вже зазначалося, пункт 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідач 1 пояснив, що з урахуванням пунку 4.2 Порядку 22-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на призначення пенсії від 19.07.2021 рішенням від 28.07.2021 № 124150003264 винесло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.
Зазначені дії як відповідача 1, так і відповідача 2 не відповідають положенням пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1, оскільки згідно вказаної норми засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ саме «органу, що призначає пенсію».
Тобто, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів відповідач 1 зобов'язаний засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначити структурний підрозділ саме «органу, що призначає пенсію», яким і є відповідач 1 - ГУПФУ в Луганській області.
ГУПФУ в Луганській області має 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області.
Саме серед 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності повинен був визначений один структурний підрозділ, який повинен був сформувати атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача.
Натомість, таким структурним підрозділом був визначений відповідач 2 - ГУПФУ в Кіровоградській області.
Зазначені дії не регламентовані жодною правовою нормою, які регулюють відносини в сфері пенсійного забезпечення.
ГУПФУ в Кіровоградській області не є структурним підрозділом ГУПФУ в Луганській області, оскільки є територіальним органом Пенсійного фонду України і має свої окремі структурні підрозділи.
Пенсійний фонд України в силу приписів норм законодавства та Положення про Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями призначати пенсії, відповідно серед його територіальних органів (якими є як ГУПФУ в Луганській області, так і ГУПФУ в Кіровоградській області) не може визначатися «структурний підрозділ», який в силу приписів пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну пенсійну справу.
Таким чином, відповідач 2 не мав правових підстав для розгляду заяви та прийняття рішення стосовно позивача, який звернувся із заявою про призначення пенсії до відповідача 1.
В силу приписів пункту 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 саме керівник ГУПФУ в Луганській області повинен підписати рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, оскільки ГУПФУ в Луганській області і є тим «органом, що призначає пенсію».
Пункт 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що саме «орган, що призначає пенсію» (за спірних правовідносин - ГУПФУ в Луганській області) повинен всебічно, повно і об'єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Враховуючи вище викладені обставини, відповідач 1 допустив грубе порушення пунктів 4.2., 4.3. та 4.7. розділу ІV Порядку 22-1, неправомірно допустивши після реєстрації заяви позивача визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головного управління ПФУ в Кіровоградській області як структурного підрозділу, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача.
У зв'язку з чим оскаржуване рішення відповідача 2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн (арк. спр. 4).
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій територіальних органів Пенсійного фонду України і позовні вимоги підлягають фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 454,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ідентифікаційний код: 20632802, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.07.2021 № 124150003264 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.10.1977 по 22.08.1979 навчання у ТУ № 4 м. Нелідова Калінінської області; періоди роботи: з 27.09.1979 по 14.01.1980 укладальником-пакувальником 2 розряду кисломолочного цеху на Стахановському міськмолзаводі; з 01.10.1980 по 28.02.1988 рахівником у Домоуправлінні № 3 Стахановського Міськжилуправління (Домоуправління № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну контору № 3; 17.11.1987 Житлово-експлуатаційну контору № 3 перейменовано у Житлово-експлуатаційну дільницю №1 міського житлово-експлуатаційного об'єднання); з 01.03.1988 по 31.12.1998 бухгалтером Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 міського житлово- експлуатаційного об'єднання.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву від 19.07.2021 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця