05 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5402/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28023, Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Пантаївка, вул. Миру, 7А, код ЄДРПОУ - 04366488)
провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо залишення заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,8000 га, яка розташована на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522281200:51:000:0294 без розгляду;
- зобов'язати Пантаївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,8000 га, яка розташована на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522281200:51:000:0294;
- зобов'язати Пантаївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області подати звіт про виконання рішення суду у строк - 14 днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі, за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення на керівника Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.05.2021 року було направлено до відповідача заява від 11.05.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,80 га для ведення ОСГ на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за адресою: с.Диківка, Богдана Хмельницького. Дану заяву було винесено на розгляд восьмої сесії восьмого скликання Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, яке відбулось 24 червня 2021 року, але після довготривалого обговорення даного питання так і не було прийнято жодного рішення. Позивач вважає, що оскільки відповідач порушив його права зобов'язаний затвердити зазначений проект.
Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти позову у повному обсязі. Вказує, що під час розгляду заяви позивача на засіданні восьмої сесії восьмого скликання Пантаївської селищної ради яке відбулося 24 червня 2021 року депутатом селищної ради ОСОБА_2 було зазначено що ця земельна ділянка є спірною. У суді розглядається позов щодо неправомірності виділення земельної ділянки позивачу та питання передачі земельної ділянки позивачу. Тому, запропонував виключити проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.
Головуючим сесії було поставлено на голосування пропозицію про залишення пункту 4, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 . За результатами голосування пропозиція була відхилена.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
11.10.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
Інших додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
03.02.2021 року ОСОБА_3 через центр надання адміністративних послуг Пантаївської селищної ради звернулася з заявою до Пантаївської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, без зазначення бажаної площі земельної ділянки.
10.02.2021 року ОСОБА_1 через центр надання адміністративних послуг Пантаївської селищної ради звернулася з заявою до Пантаївської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,80 га
Оскільки, надійшло дві заяви на одну земельну ділянку, тому Пантаївська селищна рада вирішили задовільнити прохання заявників розділивши земельну ділянку площею 2 га на приблизно рівні частини, а саме ОСОБА_3 -1 га, а ОСОБА_1 - 0,8 га.
Рішення Пантаївської селищної ради №193 від 09.03.2021 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Пантаївської селищної ради в межах населеного пункту с. Диківка, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,80 га, в тому числі ріллі 0,80 га із цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_3 вважаючи рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протиправним звернулася до суду з даним позовом до суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі №340/2075/21 за позовом ОСОБА_3 до Пантаївської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Пантаївської селищної ради №193 від 09.03.2021, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Пантаївської селищної ради в межах населеного пункту с. Диківка, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,80 га, в тому числі ріллі 0,80 га із цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства та визнання протиправним і скасування процедурного рішення Пантаївської селищної ради про переголосування питання №58 “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, яке оформлене протоколом шостої сесії Пантаївської селищної ради восьмого скликання II пленарне засідання 09.03.2021 року. У задоволенні позову відмовлено.
За заявою позивача Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою та земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 3522281200:51.000:0294.
12.05.2021 року позивачем направлено до відповідача заява від 11.05.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,80 га для ведення ОСГ на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за адресою: с.Диківка, Богдана Хмельницького.
До заяви додано: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оригінал) та витяг з Державного земельного кадастру (оригінал).
24.06.2021 року заяву позивача винесено на розгляд восьмої сесії восьмого скликання Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та після обговорення даного питання так і не було прийнято жодного рішення , що підтверджується витягом з протоколу від 24.06.2021 року.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю щодо незатвердження проекту, позивач звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного на його думку права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 92 Конституції України, статті 6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
У свою чергу, пунктами «а», «б» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Таким чином, розпорядження земельними ділянками комунальної власності Пантаївської громади відноситься до повноважень В Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною 1 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
На підставі ч.4 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Відповідно до ч.1-3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Разом з тим, ч.8 ст.186 Земельного кодексу України встановлено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Поряд з цим, приписами ч.9 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З системного аналізу зазначених норм судом встановлено, що у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою та за результатами розгляду заяви про затвердження розробленого проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таке рішення приймається на пленарних засіданнях.
Водночас, суд зазначає, що частиною 9 ст.186 Земельного кодексу України визначено, що Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";
надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Так, заява ОСОБА_1 від 11.05.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримано Пантаївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області 12.05.2021 року, що підтверджується відповідною відміткою на заяві.
Як вбачається з матеріалів справи та відзиву відповідача, рішення за заявою ОСОБА_1 від 11.05.2021 року не прийнято, оскільки за результатами голосування не набрало відповідної кількості голосів про залишення п.4 ( щодо затвердження проекту землеустрою відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ) в проекті рішення, що розглядається.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 від 11.05.2021 року не розглянута Пантаївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області у строк та у спосіб встановлені Земельним кодексом України, оскільки відповідачем не прийнято рішення про затвердження чи про відмову у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його затвердженні, незважаючи направлення листа для отримання інформації від розробника проектної документації, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2021 року у справі №9901/345/20 дійшла висновку, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу / його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій.
Як встановлено судом, відповідачем у строк та у спосіб встановлені Земельним кодексом України не прийнято рішення.
Розглядаючи цей спір, суд з огляду на встановлені обставини та наданої правової оцінки вважає, що під час розгляду справи встановлено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 11.05.2021 року щодо затвердження проекту землеустрою.
Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Слід зазначити, що зобов'язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені законодавцем, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Пантаївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження або рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 №823/59/17 (К/9901/32364/18) та ін.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок неодноразово зазначався Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі №1640/2594/18, від 30 жовтня 2018 року у справі №820/4852/17, від 03 липня 2019 року у справі №823/1103/16 та ін.
Таким чином, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.
З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою із прийняттям відповідного рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2018 по справі №804/1469/17 та від 29.01.2019 по справі №824/332/17-а.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання прийнятого судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
При цьому, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні, тому у задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
VI. Судові витрати.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, та відсутності доказів про понесення судових витрат відповідачем, такі у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись ст.ст.9, 77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо неприйняття у встановлений законом строк сесією ради рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,8000 га, яка розташована на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522281200:51:000:0294 без розгляду.
Зобов'язати Пантаївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили розглянути на засіданні сесії ради заяву ОСОБА_1 від 11.05.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,8000 га, яка розташована на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522281200:51:000:0294 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук