про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4865/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Грібенчука А.С., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки за час затримки розрахунку по виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій починаючи з 16 квітня 2018 року по 30 липня 2021 року виходячи з середньої заробітної плати на день звільнення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій починаючи з 16 квітня 2018 року по 30 липня 2021 року виходячи з середньої заробітної плати на день звільнення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем при звільненні не проведено з позивачем вчасно повний розрахунок усіх видів забезпечення, а саме - не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Представник позивача наголошує на тому, що 30.07.2021 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року у справі №340/852/21 військова частина НОМЕР_2 виплатила позивачу грошові кошти. Представник позивача вказує, що оскільки належні працівникові суми не були йому виплачені при звільненні, то відповідач повинен нести відповідальність за неповний розрахунок при звільненні, передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України, а саме сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Ухвалою судді від 18.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.12), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Представником відповідача суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.16-20), в якому просив відмовити в задоволенні позовних позивача.
Відповіді на відзивна позовну заяву від позивача та/або його представника суду не надходив.
Досліджуючи матеріали справи суд, суд убачає, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 цього КАС України.
Так, зокрема, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач не подав доказів сплати судового збору, натомість у позовній заяві вказав, що позовна заява носить немайновий характер, а він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
З матеріалів позовної заяви суд убачає, що переданий на вирішення суду спір стосується нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Отже, позовні вимоги носять майновий характер.
Пільги щодо сплати судового збору установлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). При цьому поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий висновок також сформований Верховним Судом у постанові від 23.02.2021 року у справі №360/3166/20.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, закріплені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Системний аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Вимоги позивача про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій та не стосуються захисту пільг, прав та гарантій, закріплених статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому підстави для застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні, а судовий збір за дану позовну вимогу має бути сплачений на загальних підставах.
Таке застосування норм права відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17, Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №805/3982/17-а, від 19.10.2020 року у справі №240/934/20 та від 21.04.2021 по справі №240/8644/20, які враховуються судом під час ухвалення рішення.
Таким чином, за подання до суду цієї позовної заяви майнового характеру має бути сплачено судовий збір, визначений виходячи із ціни позову. Оскільки на день подання позову неможливо встановити точну ціну позову, тому суд, керуючись частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", попередньо визначає розмір судового збору, який має сплатити позивач, у мінімальному розмірі 908 грн. (2270 грн. х 0,4).
Згідно частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням п'ятиденного строку позивачу для усунення недоліків.
Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини 15 статті 171 КАС України).
Керуючись статтями 171, 240, 248, 259, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаного недоліку позовної заяви у встановлений строк, позов буде залишено без розгляду згідно частини 15 статті 171 КАС України.
Копію ухвали суду направити учасникам судового процесу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук