25 листопада 2021 року 320/12486/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича щодо ненадання у строк, визначений ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", відповіді на депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Мкртічяна Арена Артуровича від 25.02.2021 №5;
- зобов'язати голову Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколу Ігоровича у строк, визначений ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", розглянути депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Мкртічяна Арена Артуровича від 25.02.2021 №5 та надати відповідь.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.02.2021 він звернувся до голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича із депутатським зверненням №5 щодо вирішення питання про встановлення камер відеоспостереження на території будинків по АДРЕСА_1 . Однак, позивач наголосив, що голова Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськів М.І. на дане депутатське звернення не відреагував, відповіді у визначений Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" строк не надав, що зумовило його звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що депутатське звернення ОСОБА_1 було передано на розгляд профільної постійної комісії з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Пристоличної сільської ради, яке 16.03.2021 на своєму засіданні в присутності депутата Пристоличної сільської ради Мкртічяна А.А. розглянула вказане звернення та прийняла рішення про відмову у задоволенні даного депутатського звернення.
При цьому, відповідач зауважив, що оскільки депутат Пристоличної сільської ради Мкртічян А.А. був присутній при розгляді свого звернення та був проінформований про його результат, постійна комісія з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Пристоличної сільської ради не вбачала підстав для надання відповіді на звернення позивача від 25.02.2021 №5 у письмовому вигляді, а тому не зобов'язувала своїм рішенням відповідальних осіб надати її.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 є депутатом Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області VIII скликання, що підтверджується посвідченням №15, виданим 10.12.2020.
25.02.2021 ОСОБА_1 звернувся з депутатським зверненням №5 від 25.02.2021 до голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І., в якому повідомив, що до нього звернувся голова правління ОСББ "Щаслива Веста" та мешканці будинків по АДРЕСА_1 з проханням встановити камери відеоспостереження на території вищевказаних будинків. Зважаючи на вказане, просив передбачити кошти на встановлення камер відеоспостереження у сумі 49900,00 грн.
Вказане депутатське звернення було отримано та зареєстровано Пристоличною сільською радою 25.02.2021 за вх. №02-13/422, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції на зверненні.
Оскільки позивачем не було отримано відповіді на вказане депутатське звернення у строки, визначені законом, вважаючи протиправну бездіяльність голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І. щодо ненадання відповіді на депутатське звернення від 25.02.2021 №5, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язанні розглядати звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Частинами 1, 4 статті 141 Конституції України встановлено, що до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Згідно з ч. 11 ст. 49 Закону №280/97-ВР повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 №93-ІV (далі - Закон №93-ІV) передбачено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
Приписами статті 2 Закону №93-ІV обумовлено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №93-ІV депутатське звернення це - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
При цьому, визначаючи поняття депутатської діяльності, слід враховувати, крім іншого, вимоги ч. 2 ст. 2 та норми глави 1 Закону №93-ІV "Діяльність депутата місцевої ради у виборчому окрузі", статтями 10 та 11 якої визначено права та обов'язки депутата місцевої ради.
Отже, виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, під депутатською діяльністю слід розуміти діяльність депутата, пов'язаної з реалізацією наданих йому Конституцією та Законами України прав та виконанням обов'язків, спрямованих на представництво інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що депутатське звернення, має стосуватись зазначених питань, пов'язаних з депутатською діяльністю та розглядається у строк та в порядку, встановленому Законом №93-ІV.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №93-ІV місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.
Приписами частин 3-5 статті 13 Закону №93-ІV визначено, що якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.
Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів.
Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до ст. 22 цього Закону.
Статтею 14 Закону №93-ІV визначено право депутата місцевої ради на невідкладний прийом та на одержання необхідної інформації.
Так, частиною першої вказаної статті обумовлено, що депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.
Посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.
Порядок відвідування депутатом місцевої ради підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною або іншою таємницею, що охороняється законом, встановлюється відповідними нормативно-правовими актами (ст. 14 Закону №93-ІV).
З аналізу приписів статей 13, 14 Закону №93-ІV вбачається, що вказаними нормами передбачено право звернення депутата із депутатським зверненням про вжиття заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції, а також із питань, пов'язаних із його депутатською діяльністю, в тому числі і до посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Враховуючи, що позивач звернувся із депутатським зверненням до голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 , який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що він є належним відповідачем у даній справі.
Як вже зазначалось вище, ст. 13, 14 Закону №93-ІV передбачено право звернення депутата із депутатським зверненням про вжиття заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції, а також із питань, пов'язаних із його депутатською діяльністю.
Згідно зі ст. 30 Закону №93-ІV депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень. Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.
Статтею 36 Закону №93-ІV передбачено, що невиконання посадовими особами вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За змістом Розділу IV Закону №93-ІV до основних гарантій депутатської діяльності віднесено заборону обмеження визначених законодавством повноважень депутата місцевої ради, окрім прямо передбачених Конституцією та законами України випадків.
Судом встановлено, що депутатське звернення позивача від 25.02.2021 №5 стосувалось про виділення коштів на встановлення по АДРЕСА_1 камер відеоспостереження, оскільки до нього, як до депутата Пристоличної сільської ради, звернувся голова правління ОСББ "Щаслива Веста" з проханням посприяти у проведенні таких дій.
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2021 позивач отримав лист Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива Веста" за підписом голови правління від 21.01.2021 №21, в якому ОСББ "Щаслива Веста" просили ОСОБА_1 як депутата Пристоличної сільської ради допомогти встановити камери відеоспостереження на території ОСББ "Щаслива Веста" (с. Щасливе, вул. Л.Українки №17-19).
З огляду на суть питання, яке викладене у листі від 21.01.2021, судом встановлено, що депутатське звернення позивача від 25.02.2021 №5 безпосередньо стосуються здійснення ним депутатських повноважень як представника частини територіальної громади, яким необхідно встановити камери відеоспостереження.
Враховуючи звернення голови правління ОСББ "Щаслива Веста" до позивача як депутата Пристоличної сільської ради, ОСОБА_1 25.02.2021 звернувся до голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 із депутатським зверненням №5.
Як було встановлено раніше, вказане депутатське звернення було отримано Пристоличною сільською радою Бориспільського району Київської області 25.02.2021 за вх. №02-13/422, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції.
Згідно наявної резолюції відповідача на депутатському зверненні №5, вказане звернення було передано на розгляд бюджетної комісії.
Судом встановлено, що 16.03.2021 на засіданні постійної комісії з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Пристоличної сільської ради було розглянуто депутатське звернення позивача від 25.02.2021 №5 та прийнято рішення про відмову у задоволенні даного депутатського звернення у зв'язку з відсутністю затвердженої Програми "Сприяння створенню та забезпечення функціонування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків" на території Пристоличної сільської ради, що підтверджується протоколом №4 засідання комісії з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Пристоличної сільської ради від 16.03.2021.
Водночас відповідачем не надано до суду доказів надання відповіді на депутатське звернення ОСОБА_1 від 25.02.2021 №5.
Разом з тим, буквальне тлумачення змісту наведеної ч. 2 ст. 13 Закону №93-ІV передбачає обов'язок надати відповідь на депутатське звернення в тому числі "…посадовою особою… до якої звернувся депутат місцевої ради".
Наведене, з урахуванням вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, в даному конкретному випадку, зобов'язує голову Пристоличної сільської ради, як адресата звернення, надати відповідь на них особисто.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що депутат Пристоличної сільської ради ОСОБА_1 був присутній при розгляді свого звернення та був проінформований про його результат, у зв'язку з чим постійна комісія з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Пристоличної сільської ради не вбачала підстав для надання відповіді на звернення позивача від 25.02.2021 №5 у письмовому вигляді, а тому не зобов'язувала своїм рішенням відповідальних осіб надати її, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 42 Закону №280/97-ВР сільський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Враховуючи наведене, суд на противагу доводам відповідача про інакше, наголошує на тому, що обов'язок надати відповідь на депутатське звернення не можна вважати виконаним датою накладення резолюції щодо передачі даного депутатського звернення на бюджетну комісію. Контроль за виконанням розпоряджень, особливо у випадку коли закон зобов'язує надати відповідь на звернення саме сільського голову, залишається за адресатом звернення. Належне виконання такого обов'язку є переважним інтересом саме сільського голови.
Право передоручити виконання обов'язку щодо надання відповіді на депутатське звернення, приписи Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" не містять, а тому такі дії (щодо передоручення) порушують вимоги Основного закону стосовно заборони посадової особи органу місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, депутатське звернення позивача отримане Пристоличною сільською радою 25.02.2021, проте, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, відповіді від голови Пристоличної сільської ради ним не отримано.
Зазначена обставина також визнається відповідачем по справі, отже, згідно приписів ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягає доказуванню.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не надав жодної відповіді на депутатське звернення позивача від 25.02.2021 №5 з приводу порушених питань, відтак порушив 10 денний строк для надання відповіді на депутатське звернення ОСОБА_1 , що суперечить приписам чинного законодавства, що за своєю суттю є обмеженням у реалізації повноважень, наданих депутатам місцевих органів самоврядування, а відтак є протиправною бездіяльністю відповідача.
Таким чином суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича щодо ненадання у строк, визначений ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", відповіді на депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Мкртічяна Арена Артуровича від 25.02.2021 №5.
Отже, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне з метою належного захисту прав позивача зобов'язати голову Пристоличної сільської ради надати відповідь на депутатське звернення ОСОБА_1 від 25.02.2021 №5.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколу Ігоровича у строк, визначений ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", розглянути депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 від 25.02.2021 №5, оскільки звернення позивача фактично було розглянуто, водночас відповіді на вказане звернення позивачу надано не було.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, до суду не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем під час звернення до суду був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується відомостями дублікату квитанції від 03.08.2021 №0.0.2217847777.1.
З огляду на ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер та вирахувати розмір задоволених позовних вимог пропорційно до розміру судового збору не надається за можливе, суд дійшов висновку, що сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 14.07.2021 між ОСОБА_1 (замовник) та адвокатом Тиран Олександром Вікторовичем (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Відповідно до пункту 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього договору.
23.07.2021 сторонами було підписано Протокол узгодження послуг, який є додатком №4 до Договору про надання правової допомоги від 14.07.2021, пунктом 2 якого визначено, що сторони визначили, що розмір витрат на правову допомогу адвоката по договору складає 1000 грн. за годину роботу адвоката.
27.07.2021 між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №4, відповідно до якого загальна вартість послуг адвоката з надання правової допомоги становить 5000,00 грн, а надані послуги включають: ознайомлення та вивчення депутатського звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області VІІІ скликання ОСОБА_1 №5 від 25.02.2021 з додатками; роз'яснення положень Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"; роз'яснення положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; надання консультацій та роз'яснення положень законодавства щодо визнання протиправної бездіяльності голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області та зобов'язання вчинити певні дії; підготовка та складання позовної заяви про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаному акті також вказано, що загальний час надання послуг адвоката замовнику становить 5 (п'ять) годин, а загальна вартість послуг адвоката за надані послуги складає 5000,00 грн з розрахунку 1000,00 грн за годину роботи адвоката.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи квитанцію від 28.07.2021 №7045884 про оплату витрат за надання правової допомоги, відповідно до якої адвокатом отримано 5000,00 грн від ОСОБА_1 .
Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже справа є незначною складністю, а включення адвокатом до наданих позивачу послуг таких видів наданої правової допомоги: роз'яснення положень Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"; роз'яснення положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не є самостійними видами наданих послуг, а можна розцінювати як надання консультацій та роз'яснення положень законодавства щодо визнання протиправної бездіяльності голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області та зобов'язання вчинити певні дії.
Приймаючи до уваги викладене, фактичний об'єм виконаної адвокатом роботи, зокрема, складання позовної заяви, складність справи, а саме: вказана справа є справою незначної складності, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. Вказаний розмір витрат, на переконання суду, обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.
Враховуючи також часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
У той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
Відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Пристолична сільська рада є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження, зокрема, щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету
Таким чином, у зв'язку з наявністю у Пристоличній сільській раді відповідних рахунків, з яких можливе стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд присуджує стягнути сплачений позивачем судовий збір та витрати на правничу допомогу з рахунків Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 134, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича щодо ненадання у строк, визначений ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", відповіді на депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Мкртічяна Арена Артуровича від 25.02.2021 №5.
Зобов'язати голову Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 надати відповідь на депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Мкртічяна Арена Артуровича від 25.02.2021 №5.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області(код ЄДРПОУ 04527520) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.