про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2021 року Київ № 320/15158/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 01.12.2019 без обмеження строком та розміру на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "Територіальне медичне обєднання МВС України в Київській області" від 02.06.2021 №484.
Дослідивши позовну заяву та подані документи на предмет дотримання вимог ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху із наданням заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із конкретизацією позовних вимог в частині дат початку та кінця спірного періоду; інформації про загальний розмір сум пенсійних виплат, отриманих за спірний період позивачем та у помісячному розрізі з січня 2019 по день звернення до суду та наданням доказів про її отримання (виписки з банку, копії квитанції про грошові перекази тощо); обґрунтованого розрахунку суми, на виплату якої претендує позивач із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення; обгрунтування порушення діями відповідача прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних та обґрунтованих причин його пропуску з наданням документів (доказів), якими поважність причин підтверджена; надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за другу вимогу немайнового характеру та заяви про поновлення строку звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що “вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18(касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а(касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
2) Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти за спливом тривалого часу.
З посиланням правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, Судова палата зазначила, що норми, зокрема, статі 87 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” та статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З вищезазначеного суд констатує, що в момент отримання позивачем пенсійних виплат у зменшеному розмірі 01.12.2019, останній міг та мав реальну можливість дізнатися про порушення свого права та своєчасно звернутись до суду на його захист, а тому строк звернення для позивача обраховується з цієї дати. Звернення до суду за сплином шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАСУ, засвідчує факт пропуску процесуального строку.
Крім того, як слідує із поданих документів, позивачем при зверненні до суду оплачено судовий збір, згідно у розмірі 908,00 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України № 3674-VI).
За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В прохальній частині позовної заяви об'єднано дві вимоги немайнового характеру: визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку; зобов'язати відповідача вчинити певні дії - здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019, проте, судовим збором оплачена лише одна частина немайнового характеру, тому заявникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. за другу вимогу немайнового характеру та оригінал квитанції за сплату судового збору за першу вимогу .
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.