про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 листопада 2021 р. Справа № 120/5461/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, окрім іншого, вказав на протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а тому вважає, що слід зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належить до видачі.
Ухвалою від 07 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Визначаючись з приводу того, чи пропущено позивачем строк звернення до адміністративного суду, суд зважає на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Разом із тим, за приписами частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
При цьому, судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 визначено правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно та строки її виплати. У вказаному судовому рішенні йдеться про таке.
Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232, вбачається, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме пунктом 3 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов'язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.
Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.
Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця щодо яких строк звернення до адміністративного суду не застосовується.
Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно судова палата дійшла висновку, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
Отже, враховуючи правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, слід дійти висновку, що спеціальним строком звернення до суду з позовом щодо оскарження дій/бездіяльності, пов'язаних із невиплатою грошової компенсації за неотримане речове майно, є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Такий правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, в постанові від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, постанові від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/2020.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження, окрім іншого, визначено бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Відтак, в частині такої невиплати строк звернення до адміністративного суду становить один місяць з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, який слід обчислювати з 23 травня 2019 року (адже 22 травня 2019 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини).
Водночас, з позовною заявою позивач звернувся до суду 31 травня 2021 року (до відділення поштового зв'язку така подана 26 травня 2021 року), тобто у строк, що перевищує місяць з дня, коли позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів бездіяльністю відповідача (адже такий строк сплив 23 червня 2019 року).
Таким чином, позивач не дотримався строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження бездіяльності відповідача, що пов'язана із невиплатою йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, разом із позовною заявою така заява позивачем не подана.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, після відкриття провадження у адміністративній справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, що є підставою для залишення такої без руху.
Таким чином, з огляду на приписи частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині, що стосується оскарження бездіяльності щодо невиплати позивачеві грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Керуючись статтями 4, 122, 161, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович