Ухвала
23 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 639/5163/19
Провадження № 51-5106 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року щодо нього,
встановив:
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року - без зміни.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 березня 2021 року касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 залишена без задоволення, а касаційна скарга прокурора задоволена частково, ухвала Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року скасована та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року - без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Проте, засуджений подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону. Як убачається зі змісту касаційної скарги, вказуючи на незаконність та необґрунтованість судових рішень, засуджений просить переглянути їх у касаційному порядку.
Однак, на обґрунтування своїх вимог, вказуючи на неправильну, на його думку, правову кваліфікацію інкримінованого йому кримінального правопорушення, наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та вказує на неповноту судового розгляду, що відповідно до положень ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Фактичні обставини кримінального провадження є предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають.
Крім того, засуджений взагалі не наводить доводів щодо незаконності чи необґрунтованості ухвали апеляційного суду та не вказує, які конкретно доводи його апеляційної скарги, у порушення вимог ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Проте, у касаційній скарзі відсутнє належне формулювання вимог засудженого із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги. Вимоги засудженого до касаційного суду з проханням визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та ухвалити новий вирок, не відповідають положенням ст. 436 КПК України.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.
Крім того, засудженому слід врахувати, що аналогічні за змістом доводи вже були предметом перевірки суду касаційної інстанції та постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 березня 2021 року касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 залишена без задоволення. Нових доводів щодо скасування оскаржуваних судових рішень він не наводить.
Враховуючи наведе, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції засудженим має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3