Ухвала
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 450/4113/19
провадження № 61-17967ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Галини Михайлівни на постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Пурій-Дизайн» про поділ майна подружжя,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Снігур Г. М. подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії з відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Пурій-Дизайн» (далі - ТОВ «Пурій-Дизайн») та заборонити ТОВ «Пурій-Дизайн» відчужувати активи ТОВ «Пурій-Дизайн», також передавати їх в іпотеку, заставу чи на виконання іншого зобов'язання, оскільки, як вважала заявник, невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Г. М. задоволено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Пурій-Дизайн» задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Г. М. про забезпечення позову у цій справі відмовлено.
02 листопада 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Снігур Г. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі судове рішення першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваного судового рішення було вручено заявнику 04 жовтня 2021 року, не надавши, на підтвердження указаних обставин належних доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати первинного отримання копії оскаржуваного судового рішення.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Аналіз причин, указаних у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Таким чином, заявнику слід надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, а саме: поштовий конверт, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави та надати до суду разом із відповідними доказами.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги фізичною особою на ухвалу суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270 грн.
Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду у розмірі 454 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
У зв'язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції, а саме: належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення; документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Галини Михайлівни на постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян