29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" листопада 2021 р. Справа № 924/991/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Велічка Романа Вікторовича, м. Хмельницький
до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичної особи-підприємця Зарицького Леоніда Йосиповича, м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 763202,00 грн заборгованості
за участю представників:
позивача: Величко В.І. - згідно з ордером
відповідача: не з'явився
третьої особи: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: фізична особа-підприємець Велічко Роман Вікторович, м. Хмельницький звернувся до суду з позовом про стягнення з державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області 763202,00 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 01.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.10.2021, яке відкладено на 01.11.2021.
Ухвалою суду від 01.11.2021 до участі у справі залучено фізичну особу-підприємця Зарицького Леоніда Йосиповича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; підготовче засідання відкладено на 15.11.2021.
Ухвалою суду від 15.11.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24.11.2021.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем як первісним боржником обов'язку з оплати позивачу як новому боржнику коштів за переведення боргу за договором про переведення боргу від 30.03.2020 №30/03/2020, який укладено з метою заміни первісного боржника у зобов'язанні, що виникло з договору про надання сільськогосподарських послуг від 10.08.2018 №10/08/18. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 11, 509, 612, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 173-175 ГК України.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 17.11.2021 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, письмових пояснень щодо позовних вимог не надала. Ухвала суду направлена на адресу третьої особи, зазначену у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута із зазначенням підстави "адресат відсутній за вказаною адресою", що відображено у інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень АТ "Укрпошта".
При цьому судом враховано положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у позові.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
10.08.2018 між фізичною особою-підприємцем Зарицьким Леонідом Йосиповичем (виконавець) та державним підприємством «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського Інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (замовник) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг №10/08/18 (далі - договір про надання послуг), згідно з п. 1.1 якого на умовах договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати замовникові послуги, визначені в п. 1.2 цього договору з використанням власної або залученої від третіх осіб сільськогосподарської техніки, матеріалів, обладнання та засобів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
У п. 1.2 договору про надання послуг наведено характеристика послуг: проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури; посів, садіння і підживлення сільськогосподарських культур.
Послуги за договором не є вичерпними, а виконавець надаватиме їх на умовах замовника (п. 1.3 договору про надання послуг).
За умовами п. 2.1 договору про надання послуг ціна за 1 га визначається сторонами до початку надання послуг у залежності від їх виду за попередньо узгодженими сторонами складовими послуг. Вартість наданих послуг визначається із розрахунку вартості послуг за 1 га і обсягу фактично наданих послуг та зазначається у підписаних уповноваженими, представниками сторін актах приймання-передачі послуг.
До складу наданих послуг включається вартість використаних матеріалів, визначена із розрахунку їх внесення на 1 га та обсягу фактично використаних матеріалів та зазначається у підписаних уповноваженими представниками сторін актах приймання-передачі послуг (п. 2.2 договору про надання послуг).
Відповідно до п. 2.3 договору про надання послуг загальна вартість послуг (ціна договору) визначається як сумарна вартість наданих виконавцем послуг, що визначається на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі послуг.
Сторони погодили, що грошові зобов'язання сторін за цим договором існують і підлягають сплаті у національній валюті України гривні (п. 2.4 договору про надання послуг).
Згідно з п. 2.5 договору про надання послуг оплата вартості послуг за договором здійснюється замовником на користь виконавця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, у такому порядку: оплата вартості фактично наданих послуг здійснюється протягом 10 банківських днів, з моменту підписання актів приймання-передачі послуг.
За домовленістю сторін оплата вартості наданих послуг може бути здійснена в більш тривали строк. Повний розрахунок за послуги, надані продовж дії договору, із використанням матеріалів виконавця, сторони повинні здійснити не пізніше 20.12.2019 за наслідками продажу вирощеної сільськогосподарської продукції врожаю 2019 року (п. 2.6 договору про надання послуг).
У п. 3.1 договору про надання послуг сторони погодили, що приймання та передача наданих виконавцем послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі послуг.
Сторони погодили, що акти приймання-передачі послуг підписуються уповноваженими представниками сторін після надання послуг (пп. 3.1.1 договору про надання послуг).
До обов'язків виконавця пунктом 4.1 договору про надання послуг віднесено, зокрема: надати послуги та матеріали якісно на умовах передбачених договором; оформити акти приймання-передачі послуг та передати їх замовникові для підписання.
Замовник зобов'язаний, з-поміж іншого, протягом 3 робочих днів після отримання від виконавця актів приймання-передачі послуг, підписати останні та повернути їх виконавцю (п. 4.2 договору про надання послуг).
Згідно з п. 7.1 договору про надання послуг він вважається укладеним з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та проставлення печаток сторін і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У матеріали справи надано підписані та скріплені відтисками печаток фізичної особи-підприємця Зарицького Леоніда Йосиповича та державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського Інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» акти приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2010 №1, №2, №3 та №4 до договору про надання сільськогосподарських послуг №10/08/18 від 10.08.20218, згідно з якими виконавець здав, а замовник прийняв відповідно послуги на суму 1121952,00 грн (послуги дискування на суму 314418,00 грн, послуги посіву без насіння пшениці на суму 493116,00 грн, послуги внесення добрив на пшениці на суму 314418,00 грн), послуги на суму 1164240,00 грн (послуги дискування на суму 420336,00 грн, послуги посіву ріпаку на суму 743904,00 грн), послуги на суму 14250,00 грн (послуги дискування на суму 4170,00 грн, послуги посіву оз.ячменю на суму 4170,00 грн, послуги внесення добрив оз.ячменю на суму 5910,00 грн), послуги на суму 4262760,00 грн (послуги дискування на суму 830664,00 грн, послуги посіву ріпаку на суму 1470096,00 грн, послуги внесення добрив ріпак на суму 1962000,00 грн). В актах зазначено, що претензій та зауважень з боку замовника та виконавця немає.
Сторонами договору про надання послуг складено та підписано акт звіряння розрахунків від 30.03.2020 за період з 01.08.2018 по 30.03.2020, відповідно до якого заборгованість ДП «ДГ «Проскурівка» МІП імені В.М. Ремесла НААН України» перед ФОП Зарицьким Л.Й. становить 763202,00 гривень.
30.03.2021 між державним підприємством «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського Інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (Первісний боржник), ФОП Велічком Романом Вікторовичем (Новий боржник) та ФОП Зарицьким Леонідом Йосиповичем (Кредитор) укладено договір про переведення боргу №30/03/2020 (далі - договір про переведення боргу), відповідно до п. 1.1 якого цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору про надання сільськогосподарських послуг № 10/08/18 від 10.08.2018 року укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі - Основний договір).
Первісний боржник переводить на Нового боржника основний борг (грошове зобов'язання) на загальну суму 763202 грн, що виникло на підставі Основного Договору про надання сільськогосподарських послуг № 10/08/18 від 10.08.2018 року станом на 30.03.2020, з яких: заборгованість за Договором про надання сільськогосподарських послуг №10/08/18 від 10.08.2018 становить у розмірі 763202,00 гривень. На підтвердження додається до договору про переведення боргу №30/03/2020 від 30.03.2020, Акт звіряння розрахунків з 01.08.2018 по 30.03.2020 від 30.03.2020. Відповідно до Акту звіряння розрахунків борг становить 763202,00 гривень (п. 1.2 договору про переведення боргу).
Згідно з п. 1.3 договору про переведення боргу Новий боржник повинен оплатити Кредитору загальну суму заборгованості, зазначену, в п. 1.2 цього договору протягом тридцяти робочих днів після підписання цього договору.
У п. 2.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що за переведення боргу за Основним договором Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 763202,00 гривень.
Первісний боржник зобов'язується протягом шести місяців після укладення цього договору повернути борг Нового боржника грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору (п. 2.2 договору про переведення боргу).
Розрахунок обумовлено сторонами проводити у готівковому та безготівковому вигляді (п. 2.3 договору про переведення боргу).
У п. 4.2 договору про переведення боргу зазначено, що Кредитор зобов'язується передати Новому боржнику під час підписання цього договору документи (їхні засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог Кредитора за основним договором.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з. моменту його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 6.1 цього договору та визначається часом достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами (п. п. 6.1, 6.2 договору про переведення боргу).
Договір про переведення боргу підписаний всіма сторонами, містить відтиски печаток Первісного боржника та кредитора.
У акті звіряння розрахунків від 31.03.2020 за період з 30.03.2020 по 31.03.2021, складеному між ФОП Велічком Р.В. та ФОП Зарицьким Л.Й. щодо звірки до договору переведення боргу від 30.03.2020, відображено сальдо на 30.03.2020, яке становило 763202,00 грн, на 31.02.2020 - 0,00 гривень. Акт містить підписи представників сторін та відтиск печатки ФОП Зарицького Л.Й.
Згідно з наданим в матеріали справи актом звіряння розрахунків від 10.04.2020 за період з 30.03.2020 по 10.04 2020, складеним між ФОП Велічком Р.В. та ДП «ДГ «Проскурівка» МІП імені В.М. Ремесла НААН України» щодо звірки до договору про надання сільськогосподарських послуг від 10.08.2018 та договору переведення боргу від 30.03.2020, сальдо за даними сторін становить 763202,00 гривень (як кредиторська заборгованість ДП «ДГ «Проскурівка» МІП імені В.М. Ремесла НААН України»). Акт містить підписи представників сторін та відтиск печатки ДП «ДГ «Проскурівка» МІП імені В.М. Ремесла НААН України».
У матеріали справи надано довідку фізичної особи-підприємця Зарицького Л.Й. (від 17.04.2020), в якій підтверджує, що ФОП Велічко Р.В. оплатив йому суму заборгованості, передбачену в п. 1.2 договору №30/03/2020 в повному обсязі. Зазначено, що заборгованість у ФОП Велічка Р.В. перед ФОН Зарицьким Л.Й. за договором №30/03/2020 про переведення боргу від 30.03.2020 відсутня.
У зв'язку з невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати заборгованості позивач звернувся до суду із позовом.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 627 ЦК України зазначено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи 10.08.2018 між фізичною особою-підприємцем Зарицьким Леонідом Йосиповичем (виконавець) та державним підприємством «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського Інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (замовник) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг №10/08/18, згідно з п. 1.1 якого на умовах договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати замовникові послуги, визначені в п. 1.2 цього договору з використанням власної або залученої від третіх осіб сільськогосподарської техніки, матеріалів, обладнання та засобів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2010 №1, №2, №3 та №4 до вищевказаного договору виконавець здав, а замовник прийняв послуги відповідно на суми 1121952,00 грн, 1164240,00 грн, 14250,00 грн, 4262760,00 гривень.
В акті звіряння розрахунків від 30.03.2020 за період з 01.08.2018 по 30.03.2020 сторони договору про надання сільськогосподарських послуг зафіксували заборгованість ДП «ДГ «Проскурівка» МІП імені В.М. Ремесла НААН України» перед ФОП Зарицьким Л.Й. в розмірі 763202,00 гривень.
Частина перша статті 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, якою передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (ст. 626 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу припису цієї статті правомірність правочину презюмується.
Так, 30.03.2021 між державним підприємством «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського Інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (Первісний боржник), ФОП Велічком Романом Вікторовичем (Новий боржник) та ФОП Зарицьким Леонідом Йосиповичем (Кредитор) укладено договір про переведення боргу №30/03/2020, яким сторони врегулювали відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору про надання сільськогосподарських послуг № 10/08/18 від 10.08.2018 року укладеного між Первісним боржником та Кредитором (Основний договір).
Зокрема, згідно з п. 1.2 договору про переведення боргу Первісний боржник переводить на Нового боржника основний борг (грошове зобов'язання) на загальну суму 763202 грн, що виникло на підставі Основного Договору про надання сільськогосподарських послуг №10/08/18 від 10.08.2018 року станом на 30.03.2020, з яких: заборгованість за договором про надання сільськогосподарських послуг №10/08/18 від 10.08.2018 становить у розмірі 763202,00 гривень.
З вищезазначеного договору слідує, що при його укладенні сторонами дотримано вимог статей 513, 520 ЦК України, оскільки заміна боржника у зобов'язанні за договором про надання сільськогосподарських послуг відбулась за згодою кредитора (ФОП Зарицького Л.Й.) і сторонами дотримано вимог щодо укладання правочину про переведення боргу у письмовій формі, що відповідає формі основного договору.
За змістом ст. 522 ЦК України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
З аналізу положень ст. ст. 520-522 ЦК України убачається, що правочин про заміну боржника у зобов'язанні не є новим зобов'язанням у розумінні норм ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України. А заміна сторони у зобов'язанні є лише правовою конструкцією зміни складу учасників правовідносин, яка не змінює суті зобов'язання.
Переведення боргу на нового боржника, так само як і заміна кредитора, є внутрішньою зміною у зобов'язанні, а тому заміна особи боржника не впливає на обсяг його прав та обов'язків, як сторони у зобов'язанні, тобто умови договору про надання сільськогосподарських послуг мають таку саму силу для нового боржника, як і для первісного боржника.
Так, згідно з п. 1.3 договору про переведення боргу Новий боржник повинен оплатити Кредитору загальну суму заборгованості, зазначену, в п. 1.2 цього договору протягом тридцяти робочих днів після підписання цього Договору.
У наявних у матеріалах справи акті звірки від 31.03.2020 між ФОП Величко Р.П. та ФОП Зарицьким Л.Й. щодо договору переведення боргу від 30.03.2020, довідці фізичної особи-підприємця Зарицького Л.Й. (від 17.04.2020), останній підтверджує сплату ФОП Велічком Р.В. суми заборгованості, передбаченої в п. 1.2 договору №30/03/2020, в повному обсязі.
Доказів на спростування зазначеного суду не подано.
При цьому предметом позовних вимог у справі є стягнення з відповідача як із первісного боржника на користь позивача як нового боржника плати за переведення боргу, яка передбачена п. 2.1 тристороннього договору про переведення боргу від 30.03.2021 №30/03/2020.
Так, у п. 2.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що за переведення боргу за Основним договором Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 763202,00 гривень. Первісний боржник зобов'язується протягом шести місяців після укладення цього договору повернути борг Нового боржника грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору (п. 2.2 договору про переведення боргу).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Сторонами не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу коштів, як це передбачено п. п. 2.1, 2.2 договору про переведення боргу.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та положення законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 763202,00 грн коштів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Будь-яких доказів на спростування позовних вимог відповідачем не подано.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця Велічка Романа Вікторовича, м. Хмельницький до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичної особи-підприємця Зарицького Леоніда Йосиповича, м. Красилів Хмельницької області, про стягнення 763202,00 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка (код 00846429) на користь фізичної особи-підприємця Велічка Романа Вікторовича, АДРЕСА_1 (р.н. НОМЕР_1 ) 763202,00 грн (сімсот шістдесят три тисячі двісті дві гривні 00 коп.) заборгованості, 11448,03 грн (одинадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень 03 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України
Повне рішення складено 25.11.2021.
Суддя В.В. Виноградова
Видрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - відповідачу (32164, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, вул. Т. Шевченка, 31; 32164, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка), 4 - третій особі (31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, місто Красилів, вул. Михайлівська, 6). Всім рек. з пов про вруч.
Адреси електронної пошти:
Позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідача: proskurivka_dp@ukr.net