ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 листопада 2021 року Справа № 923/1019/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТЕХ-ІНЖИНІРИНГ"
про розірвання договору та стягнення 73176,80 грн
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТЕХ-ІНЖИНІРИНГ" (відповідач) про розірвання договору виготовлення товару № 129 від 04.02.2020 та стягнення 73176,80 грн. попередньої оплати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2021, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Ухвалою суду від 29.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №923/1019/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.09.2021.
Ухвалою суду від 08.09.2021 підготовче судове засідання відкладено до 27.10.2021, цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалю суду від 27.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.11.2021 р.
На визначену судом дату - 24.11.2021 представники сторін не з'явились.
Позивачем на адресу суду 06.09.2021 надіслано клопотання, у якому він повідомляє суд, що відзиву на позов не отримував, а тому надати відповідь на відзив не можливо, окрім того, позивач просить суд розглянути справу за відсутності його представника.
Відповідач право участі у судовому засіданні не скористався, ухвали суду, які надсилались відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, повернулись до суду: адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - адреса відповідача співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, яких достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, суд
встановив:
04 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Орлівщина” (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматех-Інжиніринг” (далі - виробник, виконавець) було укладено Договір на виготовлення товару № 129 (далі - договір).
За умовами п.1.1. Договору на виготовлення товару № 129 від 04.02.2020 року, Виконавець, зобов'язаний виготовити і поставити ЕСО-SЕРТІС/30, а Замовник - прийняти і оплатити товар.
У відповідності до п.1.2. Договору на виготовлення товару № 129 від 04.02.2020 року, оплата за товар складає 104 353 грн. 60 коп.
Пунктом 1.3. Договору передбачено передплату в розмірі 52176 грн. 80 коп.
Відповідно п. 1.3.1. після виготовлення товару, перед відвантаженням зі складу, Замовник сплачує Виробнику грошові кошти в сумі 31 306 грн. 08 коп.
Відповідно до п. 1.3.2. Договору після доставки Товару за місцем відвантаження (Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, урочище №2, база Єко-Термал”) Замовник проводить остаточний розрахунок з Виробником і на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання Товару сплачує решту суми в розмірі 20870 грн. 72 коп.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного Договору Позивач 10 лютого 2020 року здійснив передплату в розмірі 52 176,80 грн., 04 травня 2020 року Позивач здійснив оплату наступного платежу в розмірі 21 000,00 грн. (а.с.30,31).
Загалом Позивачем (ТОВ “Агрофірма “Орлівщина”) на виконання умов вищезазначеного Договору здійснено оплату за товар у розмірі 73 176, 80 грн.
Відповідно до умов пункту 4.3. вищезазначеного Договору, зазначено, що строк виготовлення Товару, складає 20 календарних днів. Початком виготовлення рахується наступна дата за датою отримання передплати на розрахунковий рахунок Виробника.
Позивач визначив, що враховуючи п. 4.3. Договору та здійсненої передплати Позивачем, строк виконання умов договору спливає 10 березня 2020 року.
Позивач стверджує, що відповідач надіслав йому гарантійний лист від 06 квітня 2020 року, відповідно до якого просить надати додатковий строк на виконання умов договору, в термін до 25 квітня 2020 року.
Позивач зазначає, що в зазначений в гарантійному листі термін, виконання взятих на себе зобов'язань, Відповідач також не здійснив (виконав).
Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем 09.02.2021 р. направлено Відповідачу Лист-вимогу (а.с.32), в якому повідомляє про припинення дії договору та просить повернути суми передплати за товар.
Відповідач вищевказаний лист залишив без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: “Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом” (частина 1); “Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином” (частина 7).
Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачем не виконано зобов'язання відносно строків поставки Товару.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми передплати за товар в розмірі 73176,80 грн. є доведеними, огбгрунтованими та підлягають задоволенню.
Реалізація права дострокового розірвання договору повинна відбуватися в світлі правозастосування приписів статті 188 Господарського кодексу України, статей 651 - 654 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Згідно з положеннями частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом про припинення договору, на що згоди не отримав.
У відповідності до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Під випадками істотного порушення, встановленими законом, слід розуміти порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги щодо розірвання договору підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України”, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Розірвати Договір на виготовлення товару №129, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Орлівщина» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арматех-Інжиніринг» від 04.02.2020 р.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-Інжиніринг” (код ЄДРПОУ 42952780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Орлівщина” (код ЄДРПОУ 36933901) суму попередньої оплати в розмірі 73176,80 грн. та судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.10.2021
Суддя В.В.Литвинова