Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3129/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об'єднання "Ю Бі Сі - Промо" (61157, Харківська обл., місто Харків, вул. Селянська, будинок 110; код ЄДРПОУ: 33119392)
до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - Гриценко Г.Г., довіреність №633 від 01.10.21;
відповідача - не з'явився.
05.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ю Бі Сі - Промо" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни, в якій просить суд:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 194 456,14 грн. та суму пені за порушення строку поставки товару в розмірі 78 413,20 грн. згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму боргу в розмірі 259 065,00 грн. згідно договору переведення боргу від 28.05.2020;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни судовий збір в розмірі 7 979,02 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2021 роз'єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ю Бі Сі - Промо" до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 194 456,14 грн. та суму пені за порушення строку поставки товару в розмірі 78 413,20 грн. згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018 та про стягнути з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму боргу в розмірі 259 065,00 грн. згідно договору переведення боргу від 28.05.2020.
Позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об'єднання "Ю Бі Сі-Промо" до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 194 456,14 грн. та суму пені за порушення строку поставки товару в розмірі 78 413,20 грн. згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018 виділено в самостійне провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовній заяві за позовною вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ю Бі Сі-Промо" до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 194 456,14 грн. та суму пені за порушення строку поставки товару в розмірі 78 413,20 грн. згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №922/3129/21.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №271218Ш від 27.12.2018 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2021 прийнято позовну заяву (вх.№3129/21 від 05.08.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ю Бі Сі-Промо" до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 194 456,14 грн. та суму пені за порушення строку поставки товару в розмірі 78 413,20 грн. згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018 до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3129/21. Визначено, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "08" вересня 2021 р. о 12:20. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2021 підготовче засідання відкладено на 06.10.2021.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2021 відкладено підготовче засідання на 03.11.2021.
В підготовчому засіданні 03.11.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.11.2021.
Присутній в судовому засіданні 17.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 17.11.2021 не з'явився, явку свого представника не забезпечив. Про причини неявки не повідомив. Своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання представника відповідача було повідомлено під розписку в попередньому судовому засіданні (а.с.147 т.1).
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, станом на 17.11.2021 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Відповідно до ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 17.11.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
27.12.2018 між Фізичною особою-підприємцем Шишкіною Анастасією Вікторівною (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об'єднання "Ю Бі Сі - Промо" (покупець) було укладено договір №271218Ш (надалі - Договір) (а.с.17-20 т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити, продукцію в асортименті, іменовану далі по тексту договору - товар.
Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару вказується сторонами в рахунку-фактурі, специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2.Договору).
Поставка товару здійснюється партіями відповідно до письмової заявки покупця, в якій вказується найменування, асортимент, кількість товару, і відображаються постачальником в рахунку і товарній накладній, які є невід'ємною частиною цього Договору. Заявка на поставку товару направляється покупцем постачальнику за допомогою засобів факсимільного зв'язку та/або електронної пошти (п.1.3.Договору).
Виставлений рахунок-фактура до оплати є підтвердженням з боку постачальника прийняття заявки покупця до виконання (п.1.4.Договору).
Поставка товару за цим договором здійснюється згідно з заявкою покупця у строк, вказаний в специфікаціях до цього Договору (п.2.1.Договору).
Умови поставки - поставка товару здійснюється на умовах DAP - вул. Селянська, 110, м. Харків, якщо інші умови поставки не вказані сторонами в специфікації (п.2.2.Договору).
Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні супровідні документи: рахунок-фактуру; товарну накладну; податкову накладну (в електронному вигляді); документи, що підтверджують якість товару. У разі якщо поставка здійснюється за рахунок покупця, постачальник передає покупцю товарно-транспортні накладні (п.2.4.Договору).
Ціна за одиницю товару вказується в специфікації, в рахунок-фактурі, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.4.1.Договору).
Сума Договору ґрунтується на загальній сумі всіх товарів, поставлених за весь період дії Договору, але не може перевищувати 500 000,00 грн. (п.4.2.Договору).
Покупець оплачує поставлений товар на підставі рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в порядку, зазначеному в специфікації (п.4.3.Договору).
Порядок оплати може змінюватися за згодою сторін (п.4.4.Договору).
У разі необхідності сторони проводять звірку взаєморозрахунків (п.4.7.Договору).
Пунктом 9.3. Договору передбачено, що постачальник несе наступну відповідальність: за прострочення поставки/заміни неякісного товару постачальник на вимогу покупця сплачує 0,1% від вартості непоставленого/ або неякісного товару відповідно за кожен день прострочення.
Пунктом 9.5. Договору погоджено, що у разі порушення строків поставки більш ніж на 25 днів, неодноразового браку товару, або загальний обсяг забракованого товару буде складати більше 30% партії товару, покупець має право відмовитися від прийому партії товару без будь-яких компенсацій постачальнику.
Відповідно до п.12.3. Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо від жодної зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не надійде пропозиції про його розірвання, то дія даного договору автоматично продовжується терміном на один рік.
13.10.2020 сторонами було підписано специфікацію №9 від 13.10.2020 до Договору (надалі - Специфікація №9) (а.с.21 т.1).
Відповідно до умов Специфікації №9 відповідач зобов'язався поставити товар (дошка соснова, обрізна, суха, вологість 8-12%, сорт 1-2 згідно до ГОСТ 8486-86, розмірами 25х70х2000-2500мм) в кількості 55 м3 вартістю 231 000,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати від позивача.
Так, сторони в Специфікації №9 погодили наступні умови оплати:
- 40% від суми специфікації шляхом попередньої оплати на банківський рахунок постачальника в продовж 5 календарних днів з дати відповідної специфікації;
- 40% від суми кожного постачання протягом 10 банківських днів від моменту отримання товару на складі покупця;
- оплата решти 20% загальної вартості товару згідно до відповідної специфікації здійснюється шляхом за рахування зустрічних однорідних вимог, права на які покупець має відповідно до Договору про переве дення боргу від 28.05.2020.
В той же день, сторонами було підписано специфікацію №11 від 13.10.2020 (надалі - Специфікація №11) (а.с.22 т.1).
За умовами Специфікації №11 відповідач зобов'язався поставити товар (дошку столу М048.01.00.002-02, дошку сидіння М007.00.00.004-02, дошку спинки М007.00.00.005-02) загальною вартістю 381 000,00 грн. протягом 45 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати від позивача.
В Специфікації №11 сторони погодили наступні умови оплати:
- 40% від суми специфікації шляхом попередньої оплата на банківський рахунок постачальника в продовж 5 календарних днів з дати відповідної специфікації;
- 40% від суми кожного постачання протягом 10 банківських днів від моменту отримання товару на складі покупця;
- оплата решти 20% загальної вартості товару по специфікації здійснюється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, права на які покупець має відповідно до Договору про переведення боргу від 28.05.2020.
29.10.2020 на виконання умов Специфікацій №9 та №11 позивач згідно платіжного доручення №18317 від 29.10.2020 перерахував на банківський рахунок відповідача попередню оплату у сумі 244 800,00 грн., що складає 40% вартості замовленого товару по вказаним специфікаціям (а.с.23 т.1).
Відповідачем по Специфікації №9 було поставлено товар згідно накладної №01/08/12 від 08.12.2020 на суму 63 420,00 грн. та накладної №01/14/12 від 14.12.2020 на суму 48 300,00 грн. (а.с.24-25 т.1).
по Специфікації №11 відповідачем було поставлено товар згідно накладної №01/23/12 від 23.12.2020 на суму 64 609,50 грн. (а.с.26 т.1).
27.01.2021 позивач згідно платіжного доручення №19535 від 27.01.2021 сплатив на банківський рахунок відповідача 70 531,80 грн., що склало 40% від загальної суми поставленого відповідачем вищезазначеного товару (а.с.27 т.1).
Відповідачем по Специфікації №11 поставлено товар згідно накладної №01/01/25 від 25.01.2021 на суму 28 758,25 грн. та накладної №04/29/21 від 29.04.2021 на суму 20 080,75 грн. із загальної суми накладної 47 380,75 грн. (а.с.28-29 т.1).
Разом з цим, відповідачем по Специфікації №9 поставлено товар згідно накладної №04/29/21 від 29.04.2021 на суму 27 300,00 грн. із загальної суми накладної 47 380,75 грн. (а.с.29 т.1).
30.04.2021 згідно умов Специфікацій позивач відповідно до платіжного доручення №776 від 30.04.2021 здійснив оплату поставленого товару в розмірі 18952,30 грн., що склало 40% від суми поставленого відповідачем вищезазначеного товару (а.с.30 т.1).
Як стверджує позивач, більше поставок згідно Специфікацій №9 та №11 до Договору від відповідача на адресу позивача здійснено не було. Сума отриманої відповідачем передоплати від позивача по Специфікаціям №9 та №11 від 13.10.2020 складає 345 787,00 грн. Сума поставленого товару відповідачем склала 252 468,50 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем по Специфікаціям №9 та №11 (товар не поставлений на суму переплати) складає 93 318,50 грн.
За прострочення поставок товару по Специфікаціям №9 та №11 позивач нарахував відповідачу пеню на підставі п.9.3. Договору яка складає 78 413,20 грн.
Також, як стверджує позивач, протягом всього періоду співпраці між позивачем та відповідачем згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018 позивачем було сплачено відповідачу загальну суму за товар в розмірі 2 211 869,75 грн. В свою чергу, відповідачем було всього поставлено товару на загальну суму 2 017 414,01 грн.
Сума оплаченого позивачем товару в розмірі 2 211 869,75 грн. на підставі Договору підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- платіжним дорученням №9312 від 09.01.2019 на суму 80 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №4275 від 11.02.2019 на суму 126 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №9797 від 14.02.2019 на суму 19 682,00 грн.;
- платіжним дорученням №9948 від 22.02.2019 на суму 98 410,00 грн.;
- платіжним дорученням №284 від 27.02.2019 на суму 325 050,00 грн.;
- платіжним дорученням №10305 від 11.04,2019 на суму 50 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №10533 від 23.04.2019 на суму 100 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №10725 від 13.05.2019 на суму 30 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №5035 від 21.05,2019 на суму 50 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №11230 від 13.06.2019 на суму 93 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №11382 від 24.06.2019 на суму 232 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №12345 від 06.09.2019 на суму 248 400,00 грн.;
- платіжним дорученням №12815 від 08.10.2019 на суму 77 733,10 грн.;
- платіжним дорученням №12940 від 16.10.2019 на суму 49 807,65 грн.;
- платіжним дорученням №13033 від 22.10.2019 на суму 186 000,00 грн.;
- платіжним дорученням №18317 від 29.10,2020 на суму 244 800,00 грн.;
- платіжним дорученням №19535 від 27.01.2021 на суму 70 531,80 грн.;
- платіжним дорученням №504 від 08.02.2021 на суму 11 503,30 грн.;
- платіжним дорученням №776 від 30.04.2021 на суму 18 952,30 грн. (а.с.12,27,30,73-88 т.1).
Здійснення відповідачем поставки товару на адресу позивача на загальну суму 2 017 414,01 грн. на підставі Договору підтверджується наступними видатковими накладними:
- накладною №1/02/19 від 18.02.2019 на суму 62 250,00 грн.;
- накладною №01/03/04 від 03.04.2019 на суму 30 436,00 грн.;
- накладною №01/11/04 від 11.04.2019 на суму 86 917,06 грн.;
- накладною №1/17/04 від 17.04.2019 на суму 30 502,50 грн.;
- накладною №01/04/26 від 26.04.2019 на суму 168 795,60 грн.;
- накладною №01/05/19 від 02.05.2019 на суму 83 232,00 грн.;
- накладною №01 /06/05 від 06.05.2019 на суму 20 884,50 грн.;
- накладною №13/05/19 від 13.05.2019 на суму 58 075.00 грн.;
- накладною №16/05/19 від 16.05.2019 на суму 83 232,00 грн.;
- накладною №17/05/19 від 17.05.2019 на суму 70 157,00 грн.;
- накладною №21/05/19 від 21.05.2019 на суму 83 232,00 грн.;
- накладною (повернення браку) №Ю-0000000І від 22.05.2019 на суму 31071,75 грн.;
- накладною №01/29/05 від 29.05.2019 на суму 32 827,50 грн.;
- накладною №03/06/13 від 03.06.2019 на суму 87 673,75 грн.;
- накладною №01/25/06 від 25.06.2019 на суму 64 071,75 грн.;
- накладною №05/08 від 05.08.2019 на суму 22 320,00 грн.;
- накладною №07/08 від 07.08.2019 на суму 58 357,50 грн.;
- накладною (повернення браку) №Ю-00000004 від 09 08.2019 на суму 24552,90 грн.;
- накладною (повернення браку) №10-00000005 від 09.08.2019 на суму 15265,25 грн.;
- накладною №12/08 від 12.08.2019 на суму 47 941,50 грн.;
- накладною №22/08Д від 22.08.2019 на суму 13 113,00 грн.;
- накладною №22/08ДН від 22.08.2019 на суму 19 532,25 грн.;
- накладною №30/08ДН від 30.08.2019 на суму 25 718,25 грн.;
- накладною №26/09/19 від 26.09.2019 на суму 99 743,00 грн.;
- накладною №04/10 від 04.10.2019 на суму 17 856,00 грн.;
- накладною №04/10ДС від 04.10.2019 на суму 37 867,20 грн.;
- накладною №07/10 від 07.10.2019 на суму 46 744,80 грн.;
- накладною №15/10 від 15.10.2019 на суму 52 870,50 грн.;
- накладною №24/10 від 24.10.2019 на суму 18 227,25 грн.;
- накладною №28/10 від 28.10.2019 на суму 9 837,50 грн.;
- накладною №30/10 від 30.10.2019 на суму 37 240,00 грн.;
- накладною №04/11 від 04.11.2019 на суму 38 190,00 грн.;
- накладною №08/11 від 08.11.2019 на суму 54 297,00 грн.;
- накладною №27/11 від 27.11.2019 на суму 24 530,00 грн.;
- накладною №01/05/06 від 05.06.2020 на суму 39 820,00 грн.;
- накладною №01/06/26 від 26.06.2020 на суму 43 224,00 грн.;
- накладною №09/07-1 від 09.07.2020 на суму 25 160,00 грн.;
- накладною №10/08-1 від 10.08.2020 на суму 53 640,00 грн.;
- накладною №16/10 від 16.10.2020 на суму 21 600,00 грн.;
- накладною №1/27/20 від 27.10.2020 на суму 30 444,00 грн.;
- накладною №1/12/20 від 01.12.2020 на суму 11 712,00 грн.;
- накладною № 01/08/12 від 08.12.2020 на суму 63 420,00 грн.;
- накладною № 01/14/20 від 14.12.2020 на суму 48 300,00 грн.;
- накладною № 01/23/12 від 23.12.2020 на суму 64 609,50 грн.;
- накладною №01/01/25 від 25,01.2021 на суму 28 758,25 грн.;
- накладною № 04/29/21 від 29.04.2021 на суму 47 380.75 грн. (а.с.24-26,28-29,33-72 т.1).
Таким чином, загальна заборгованість відповідача (сума оплаченого, але не поставленого товару) по Договору №271218Ш від 27.12.2018 перед позивачем складає 194 456,14 грн.
Крім того, сторони станом на 31.01.2021 підписали Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2020 по 31.01.2021, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості по Договору в сумі 169 607,74 грн. (а.с.89 т.1).
22.06.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.№411 від 22.06.2021р), в якій заявив про втрату господарського інтересу у виконанні поставки товару за Договором №271218Ш від 27.12.2018 внаслідок грубого порушення строків поставки товару та відмовився від подальшого приймання партій товару, запропонував в досудовому порядку протягом 7 календарних днів з дня отримання даної претензії повернути на банківський рахунок TOB «НВО «Ю БІ СІ - ПРОМО» попередню оплату вартості товару в розмірі 194 456,14 грн. та сплатити неустойку в розмірі 78 413,20 грн. за порушення строку поставки товару по Договору (с.а.90-94 т.1).
Як вбачається з рекомендованого поштового повідомлення про вручення, відповідач вищезазначену претензію отримав 25.06.2021, але, як стверджує позивач, відповіді на претензію відповідач не надав, попередню оплату вартості товару не повернув, а тому позивач вимушений звернутись до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Пунктом 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Так, підписуючи Специфікації до Договору сторонами було погоджено умови оплати, зокрема:
- 40% від суми специфікації шляхом попередньої оплата на банківський рахунок постачальника в продовж 5 календарних днів з дати відповідної специфікації;
- 40% від суми кожного постачання протягом 10 банківських днів від моменту отримання товару на складі покупця.
Як свідчать матеріали справи, сума отриманої відповідачем передоплати від позивача по Специфікаціям №9 та №11 від 13.10.2020 склала 345 787,00 грн. А загальна сума поставленого товару відповідачем склала 252 468,50 грн.
Разом з цим, протягом всього періоду дії Договору №271218Ш від 27.12.2018 позивачем було сплачено відповідачу загальну суму за товар в розмірі 2 211 869,75 грн. В свою чергу, відповідачем було всього поставлено товару на загальну суму 2 017 414,01 грн.
При цьому, згідно специфікації №9 поставку товару відповідач зобов'язався здійснити протягом 30 календарних дів з моменту передоплати, а згідно специфікації №11 - протягом 45 календарних дів з моменту передоплати.
Таким чином, станом на сьогоднішній день відповідач не поставив оплачений позивачем товар за Специфікаціями №9 та №11 на загальну суму у розмірі 93 318,50 грн., а за Договором, враховуючи наявні в матеріалах справи Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2021, платіжні доручення та накладні, - на загальну суму у розмірі 194 456,14 грн.
Строк поставки товару відповідачем сплив, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача передплату у розміру недопоставленого товару.
При цьому, п.9.5. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки більш ніж на 25 днів, неодноразового браку товару, або загальний обсяг забракованого товару буде складати більше 30% партії товару, покупець має право відмовитися від прийому партії товару без будь-яких компенсацій постачальнику.
Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з відповідною вимогою, проте таку вимогу залишено останнім без реагування. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження виконання ним зобов'язання за Договорами №271218Ш від 27.12.2018 в частині поставки товару на суму сплачену позивачем або повернення грошових коштів у розміру недопоставленого товару, а в матеріалах справи такі докази відсутні, беручи до уваги умови п.9.5. Договору визначені сторонами, суд дійшов висновку про те, що позивачем заборгованість відповідача за Договором №271218Ш від 27.12.2018 у вигляді передплаченої суми у розмірі 194 456,14 грн. належним чином доведена, а тому підлягає задоволенню в цій частині.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строку поставки товару в розмірі 78 413,20 грн. згідно Договору №271218Ш від 27.12.2018.
Розрахунок пені позивач здійснює посилаючись на п.9.3. Договору.
Відповідно до п.9.3. Договору, постачальник несе наступну відповідальність: за прострочення поставки/заміни неякісного товару постачальник на вимогу покупця сплачує 0,1% від вартості непоставленого/ або неякісного товару відповідно за кожен день прострочення.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч.3 статті 693 Цивільного кодексу України).
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Таким чином, за своєю правовою природою проценти є винагородою за користування чужими грошовими коштами, а не неустойкою (пенею), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання у розумінні статті 549 Цивільного кодексу України.
Суд, при вирішенні спору, не має права виходити за межі заявлених позивачем позовних вимог, а тому розглядає дану вимогу як вимогу про стягнення пені.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, незважаючи на вимогу позивача про повернення грошових коштів відповідачем у розмірі надлишкової передплати (не поставленого товару), відповідні кошти не повернуто.
Таким чином, відповідачем порушено умови Договору передбачені пунктом 9.3.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому, відповідно до предмета та підстав поданого позову, враховуючи встановлені судом обставини справи щодо моменту виникнення та обсягу зобов'язання відповідача, беручи до уваги встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, суд вважає за доцільну застосувати розмір пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного відповідачем зобов'язання щодо повернення (перерахування) позивачеві грошових кошти у розмірі передплати (непоставленого товару) за кожен день прострочення виконання та, здійснивши контррозрахунок пені, позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, а саме у розмірі 27 558,52 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати на оплату судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 3 330,22 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ю Бі Сі - Промо" до Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шишкіної Анастасії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об'єднання "Ю Бі Сі - Промо" (61157, Харківська обл., місто Харків, вул. Селянська, будинок 110; код ЄДРПОУ: 33119392) суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 194 456 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 14 коп., пеню у розмірі 27 558 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 52 коп. та суму судового збору у розмірі 3 330 (три тисячі триста тридцять) грн. 22 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "25" листопада 2021 р.
Суддя Т.О. Пономаренко