"25" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2478/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
секретар судового засідання Петровій О.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Салагорник А.В., (ордер ОД № 474123 від 10.08.2021р.);
від відповідача - не з'явився;
розглядаючи справу № 916/2478/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” (65026, м.Одеса, Польський узвіз, буд.11, офіс 6, код ЄДРПОУ 41223562)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “МД Рада” (65102, м.Одеса, провулок Локомотивний, буд.14А, код ЄДРПОУ 37872839)
про стягнення 312 087,99 грн.
16.08.2021р. товариство з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “МД Рада”, в якій просить суд стягнути з відповідача 312 087,99 грн. заборгованості, у тому числі: 280 000 грн. - основної заборгованості, 9 309,02 грн. - пені, 17 640 грн. - інфляційних витрат та 5 138,97 грн. - 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги №01/ФД від 29.05.2020р., в частині повного та своєчасного повернення коштів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2021р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
30.08.2021р. до Господарського суду Одеської області від товариства з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви(вх. №22776/21).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2021р прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/2478/21 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "04" жовтня 2021 р.
В судовому засіданні 04.10.2021р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 27.10.2021р., про що ухвалою суду від 04.10.2021р. повідомлено ТОВ “МД Рада”, в порядку ст. 120 ГПК України.
27.10.2021р. до суду від ТОВ “Сіджест Транс” надійшли письмові пояснення (вх.№28545/21).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2021р. строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів; закрито підготовче провадження у справі №916/2478/21 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 25.11.2021р.
В судовому засіданні 25.11.2021р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №340491696359, сформованого судом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення було повернуто поштою із відміткою у довідках поштової установи "адресант відсутній", а також відсутність жодних клопотань чи заяв з боку відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні від 25.11.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
29.05.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “МД Рада” (боржник) було укладено договір про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 01/ФД, відповідно до п.1.1 якого кредитор надає боржнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів, а боржник зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошей в порядку та терміни, передбачені цим договором.
Орієнтована сума позики становить 280 000 грн., без ПДВ. Остаточна сума позики становить суму всіх платежів здійснених в період дії цього договору (п.1.2 договору).
Згідно п. 1.4 договору, надана поворотна фінансова допомога за цим договором є безоплатною (безвідсотковою) без мети отримання кредитором прибутку (відсотків). Поверненню підлягає виключно сума, яка була надана відповідно до п.1.2 цього договору. Прибутки, отримані боржником внаслідок використання грошових коштів, отриманих як поворотна фінансова допомога є його власністю і поверненню кредитору не підлягають.
Відповідно до п.2.1 договору, кредитор надає боржнику суму поворотної фінансової допомоги у вигляді грошових коштів повністю або частинами у міру потреби боржника протягом дії цього договору.
Передача грошей здійснюється шляхом безготівкового перерахунку кредитором на банківський рахунок боржника (п.2.2 договору).
Згідно п.2.3 договору, поворотна фінансова допомога підлягає остаточному поверненню кредитору до 31.12.2020р.
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на вимогу позикодавця, але не пізніше сплину останнього дня строку визначеного в п.2.3 цього договору (п.2.4 договору).
Відповідно до п.2.5 договору, поворотна фінансова допомога вважається належним чином повернутою боржником з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.
Згідно п.3.2 договору, за несвоєчасне повернення суми поворотної фінансової допомоги, передбаченої цим договором, Боржник сплачує Кредитору пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності після його підписання обома сторонами та діє до повернення поворотної фінансової допомоги в повному обсязі на користь кредитора в строк зазначений у п.2.3 договору (п.5.1 договору).
На виконання умов договору №01/ФД від 29.05.2020р. позивачем було перераховано ТОВ “МД Рада” суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 280 000 грн., проте, відповідач в обумовлений сторонами строк суму фінансової допомоги не повернув.
20.05.2021р. позивачем було направлено ТОВ “МД Рада” вимогу №20-21 про повернення у п'ятиденний термін суму безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 280 000 грн., зазначена претензія залишилась без відповіді, заборгованість без оплати.
На підставі вищезазначеного, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ “МД Рада” 280 000 грн. - основної заборгованості, 9 309,02 грн. - пені, 17 640 грн. - інфляційних витрат та 5 138,97 грн. - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “МД Рада” (боржник) було укладено договір про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 01/ФД, відповідно до п.1.1 якого кредитор надає боржнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів, а боржник зобов'язався повернути кредитору таку ж суму грошей в порядку та терміни, передбачені цим договором.
Пунктом 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.
Згідно із статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).
Згідно п.2.1 договору, орієнтована сума позики становить 280 000 грн., без ПДВ. Остаточна сума позики становить суму всіх платежів здійснених в період дії цього договору.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №01/ФД від 29.05.2020р. позивачем було перераховано ТОВ “МД Рада” суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 280 000 грн., а саме: 02.06.2020р. в сумі 200 000 грн. та 11.06.2020р. в сумі 80 000 грн., із призначенням платежу: «перерахування надання безвідсоткової фінансової допомоги зг. договору №01ФД від 29.05.2020р.», що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками наданими позивачем (а.с. 20 - 22).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно п.2.3 договору, поворотна фінансова допомога підлягає остаточному поверненню кредитору до 31.12.2020р.
При цьому, відповідач суму поворотної фінансової допомоги в обумовлений сторонами строк не повернув. Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повернення відповідачем суми поворотної фінансової допомоги в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 280 000 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.3.2 договору, сторони встановили, що за несвоєчасне повернення суми поворотної фінансової допомоги, передбаченої цим договором, Боржник сплачує Кредитору пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 9 309,02 грн., за період з 01.01.2021р. по 29.06.2021р., нарахованих відповідачу за несвоєчасне повернення суми поворотної фінансової допомоги, вважає його вірним, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці розрахунку 3% річних в сумі 5 138,97 грн., здійсненого позивачем за період 01.01.2021р. по 10.08.2021р., встановлено його помилковість, з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснено власний розрахунок за визначений позивачем період, відповідно до якого сума 3% річних складає 5 109,04 грн.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 109,04 грн.
Так, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 17 640 грн., за загальний період з 01.01.2021р. по 31.07.2021р. встановив його помилковість, з огляду на допущення методологічних помилок, внаслідок невірного визначення сукупних індексів інфляції, з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснено власний розрахунок, відповідно до якого сума інфляційних витрат складає 18 092,14 грн.
Разом з тим, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 17 640 грн., які безпосередньо заявлені у позові.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 280 000 грн. - основної заборгованості, 9 309,02 грн. - пені, 5 109,04 грн. - 3% річних та 17 640 грн. - інфляційних витрат.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МД Рада” (65102, м.Одеса, провулок Локомотивний, буд.14А, код ЄДРПОУ 37872839) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сіджест Транс” (65026, м.Одеса, Польський узвіз, буд.11, офіс 6, код ЄДРПОУ 41223562) 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) грн. - основної заборгованості, 9 309 (дев'ять тисяч триста дев'ять) грн. 02 коп. - пені, 5 109 (п'ять тисяч сто дев'ять) грн. 04 коп. - 3% річних, 17 640 (сімнадцять тисяч шістсот сорок) грн. - інфляційних витрат та 4 680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2021 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко