"17" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2328/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кравченко Ю.В. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ", про стягнення 25 947,02 грн., -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі по тексту - Регіональне відділення) звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича (далі по тексту - Задорожний М.П.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 25 947,02 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 24 935,33 грн. та пені у розмірі 1011,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1846 від 01.03.2019р., зобов'язань в частині сплати орендних платежів протягом період з 12.04.2020р. по 13.07.2021р.
Задорожний М.П. жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на його адресу місцезнаходження, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про розгляд судом даного спору, були повернуті до суду у зв'язку із відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Задорожного М.П. про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Ухвалою суду від 09.08.2021р. до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено державне підприємство „Морський торговельний порт „Чорноморськ" (далі по тексту - ДП „МТП „Чорноморськ").
ДП „МТП „Чорноморськ" у поданих до суду письмових поясненнях було вказано, що заборгованість зі сплати орендної плати, частина якої за договором оренди №1846 від 01.03.2019р. має сплачуватись на рахунок порту за період з 12.04.2020р. по 13.07.2021р. була сплачена відповідачем майже у повному обсязі. При цьому, враховуючи надані Регіональним відділенням докази про наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом, третьою особою було підтримано заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.03.2019р. між Регіональним відділенням (Орендодавець) та Задорожним М.П. (Орендар) було укладено договір оренди №1846 від 01.03.2019р. нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину відкритого складського майданчика (інвентарний №12707, реєстровий №01125672.2.раяиюк1246), загальною площею 200,00 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4/2 , що обліковується на балансі ДП „МТП „Чорноморськ", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ „ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА" станом на 31.10.2018р. та становить 346 500,00 грн.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 договору оренди №1846 від 01.03.2019р. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.
Згідно з п. п. 3.1 - 3.3 договору оренди №1846 від 01.03.2019р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (січень 2019р.) - 2 384,69 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2019р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайті Фонду державного майна України.
Умовами п. 3.6 договору оренди №1846 від 01.03.2019р. передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70 % надсилається Орендарем Орендодавцеві, 30 % - Балансоутримувачу.
Згідно з п. 3.7 договору оренди №1846 від 01.03.2019р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи для сплати відповідачем частини орендної плати на рахунок Балансоутримувача, ДП „МТП „Чорноморськ" було виставлено відповідачу за спірний період відповідні рахунки. Так, згідно наданого третьою особою розрахунку заборгованість відповідача перед ДП „МТП „Чорноморськ" станом на 31.07.2021р. складає 1673,40 грн.
Приписами п. п. 7.1, 10.1 договору оренди №1846 від 01.03.2019р. врегульовано, що Орендодавець та Балансоутримувач зобов'язуються за участю Балансоутримувача передати Орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим договором. Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 (одинадцять) місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.
01.03.2019р. між Регіональним відділенням, Задорожним М.П. та ДП „МТП „Чорноморськ" було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі третьої особи, за договором оренди №1846 від 01.03.2019р.
11.11.2019р. між Регіональним відділенням, Задорожним М.П. та ДП „МТП „Чорноморськ" було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди №1846 від 01.03.2019р., згідно умов якої сторонами було викладено п. 3.1 договору у новій редакції за умовами якої орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019р. - 2997,18 грн.
При цьому, до додаткової угоди від 11.11.2019р. до договору оренди №1846 від 01.03.2019р. сторонами було підписано новий акт приймання-передачі майна від 11.11.2019р.
Відповідно до складеного Регіональним відділенням звіту про стан надходження коштів до бюджету від Задорожного М.П. за договором оренди №1846 від 01.03.2019р. заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з 12.04.2020р. по 13.07.2021р. складає 24 935,33 грн.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року за N 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями, чинного на дату укладення договору оренди) передбачено, що цей закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
27.12.2019р. набув чинності Закон України „Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019р., який згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020р. При цьому, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992р. із наступними змінами з дня введення в дію Закону № 157-IX визнано таким, що втрачає чинність.
Згідно з абзацом 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення наведених норм закону та умов договору оренди №1846 від 01.03.2019р. нерухомого майна, що належить до державної власності, Задорожним М.П. протягом періоду з 12.04.2020р. по 13.07.2021р. не було своєчасно та у повному обсязі внесено орендну плату за користування державним майном, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 24 935,33 грн.
З викладених обставин, позовні вимоги Регіонального відділення про стягнення із Задорожного М.П. до державного бюджету заборгованості із орендної плати в сумі 24 935,33 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
З посиланням на умови п. 3.7 договору оренди №1846 від 01.03.2019р. Регіональним відділенням було нараховано відповідачу до сплати пеню за порушення строків внесення орендних платежів у розмірі 1011,69 грн., яка була розрахована позивачем за кожним із орендних платежів окремо протягом періоду з 13.01.2021р. по 13.07.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про його правильність, у зв'язку з чим, позовні вимоги Регіонального відділення в частині стягнення із Задорожного М.П. пені у розмірі 1011,69 грн. підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях позовних вимог шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича заборгованості з орендної плати у розмірі 24 935,33 грн., пені у розмірі 1 011,69 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / до державного бюджету (населений пункт - Одеса, отримувач: ГУК в Од. Обл./м. Одеса/ 22080300, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA778999980313010094000015744, ККД 080300) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 24 935,33 грн. /двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять грн. 33 коп./, пеню у розмірі 1 011,69 грн. /одна тисяча одинадцять грн. 69 коп./.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях /65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15; ідентифікаційний код 43015722/ судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна