79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.11.2021 Справа № 914/1741/21
Господарський суд Львівської області у складі судді О.Д. Запотічняк
розглянувши матеріали заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі
за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Позивача 1: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів
Позивача 2: Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів», м.Львів
про стягнення завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 466 190,63 грн,
за участю представників сторін:
прокурор: Букаловська Л.Є.;
від позивача 1: Гриновець О.Б.;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача: Докторевич Р.А.;
встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до ТОВ «Сервіскотломонтаж- Львів» про стягнення завищеної вартості робіт в сумі 466 190,63 грн відмовлено, позовні вимоги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» до ТОВ «Сервіскотломонтаж- Львів» залишено без розгляду.
08 листопада 2021 на адресу суду надійшла заява (Вх. №4516/21) представника Відповідача про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29500,00 грн
Ухвалою від 10.11.2021 призначено судове засідання для розгляду питання про розподіл судових витрат на 23.11.2021 року.
В судове засідання 23.11.2021 з'явились прокурор, заперечила щодо поданої заяви, просила суд відмовити у стягненні судових витрат Відповідача на правову допомогу, представник Позивача 1 заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу, представник Відповідача надав пояснення щодо поданої заяви, просив таку задоволити. Представник Позивача -2 не з'явився, причин не явки не вказав, заперечення щодо поданої заяви до суду не подав.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Сервіскотломонтаж- Львів " про ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Згідно з положеннями частин 5 - 6 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Учасники справи на підставі пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З огляду на наведені процесуальні норми сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
У відзиві на позов (Вх. №17316/21 від 26.07.2021) відповідачем вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи становить 40 000,00 грн.,
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла або очікує понести в зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Крім цього, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Водночас, положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної письмової заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, або до винесення рішення, якщо справа розглядається в спрощеному порядку, а відповідні докази мають бути надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
До ухвалення рішення суду, відповідачем 03.11.2021 подано через канцелярію суду письмову промову в дебатах(Вх. №25785/21), в якій зазначено, що докази про розмір судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В якості доказів понесення судових витрат заявником надано суду копію договору про надання правової допомоги № 23-04/21-1С від 24.04.2021 року, копію акту наданої правової допомоги № 5/1 від 04.11.2021, копії платіжних доручень та банківських виписок.
Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідачем у поданій заяві заявлено, що понесені судові витрати пов'язані із правничою допомогою адвоката становлять 29500,00 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» представляли адвокати із адвокатського об'єднання «ДЕФЕНСУС», Докторевич Р.А., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №23-04/21-1 від 23.04.2021 та ордеру серія ВС №1075321 від 19.07.2021 та Ігнатишин В.І., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №23-04/21-1 від 23.04.2021 та ордеру серія ВС №1097574 від 18.10.2021.
Як вбачається із укладеного між Адвокатським об'єднанням "ДЕФЕНСУС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіскотломонтаж-Львів" договору про надання правової допомоги №23-04/21-1С від 23.04.2021, адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надавати кваліфіковану правову допомогу.
Розділом 5 Договору визначено, що вартість правової допомоги згідно даного Договору визначається фактичним обсягом наданих послуг з розрахунку кількості годин, затрачених на надання послуг, та їх вартостей, визначених в п.п. 5.1.1. та 5.1.2. Договору.
Так, пунктами 5.1.1. та 5.1.2. Договору визначено, що вартість однієї години надання послуг становить 1000 гривень 00 копійок без ПДВ. Та вартість однієї години надання послуг в судових засіданнях становить 1500 гривень 00 копійок без ПДВ.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається акт наданої правової допомоги, що підписується представниками кожної із сторін. Акт наданої правової допомоги є невід'ємною частиною даного Договору, фактом надання правової допомоги за даним Договором та складається Адвокатським об'єднанням без конкретизованого зазначення складу правової допомоги та їх опису, за кожен звітний місяць, вид чи етап правової допомоги, конкретне правове питання та/або його вид тощо, і подається на підпис Клієнту. Відмова Клієнта від Акту не допускається.
04.11.2021 року між Відповідачем та АО «ДЕФЕНСУС» підписано акт наданої правової допомоги №5/1, згідно якого Адвокатське об'єднання «Дефенсус» надало правову допомогу Клієнту згідно Договору № 23-04/21-1С про надання правової допомоги від 23 квітня 2021 року, адвокатом надано наступну правову допомогу:
- підготовка відзиву на позовну заяву - 7 000,00 грн.;
- підготовка заперечення на відповідь на відзив - 5 000,00 грн.;
- підготовка клопотань з процесуальних питань, а саме: клопотань про долучення доказів, про виклик експертів та спеціаліста, про продовження строку для подання заперечень, про закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду - 6 000,00 грн;
- підготовка письмової промови в дебатах - 4 000,00 грн;
- участь в судових засіданнях по справі - 7 500,00 грн.
Відтак, загальна вартість вказаних послуг склала 29500,00 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
На виконання умов договору про надання правової допомоги та оплати ТОВ «Сервіскотломонтаж - Львів» наданих послуг АО «ДЕФЕНСУС», Відповідач частинами перерахував на рахунок адвокатського об'єднання 29 500,00 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями №12798 від 25.08.2021 на суму 7000,00 грн, №888 від 07.09.2021 на суму 7000,00 грн, №1168 від 18.10.2021 на суму 7000,00 грн та №1314 від 04.11.2021 на суму 8500,00 грн.
В ході розгляду справи судом було проведено вісім судових засідань 20.07.2021, 26.08.2021, 14.09.2021, 21.09.2021, 28.09.2021, 19.10.2021, 26.10.2021 та 03.11.2021 в яких брали участь адвокати Докторевич Р. А. та Ігнатишин В.І., як представники Відповідача.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
22.11.2021 Львівською обласної прокуратурою подано заперечення на клопотання про розподіл судових витрат (Вх. №27809/21). Прокурор зазначила, що заява відповідача є безпідставною, поданою при недотриманні норм процесуального права, оскільки представником відповідача під час виступу у судових дебатах 03.11.2021 не було зроблено жодної заяви, в тому числі усної чи письмової, щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, а відповідна заява надійшла на адресу суду лише 08.11.2021 - після виходу суду з
нарадчої кімнати та прийняття рішення у справі №914/1741/21, відтак просила в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Суд звертає увагу, що клопотання прокурора про відмову у задоволенні витрат на правову допомогу, у зв'язку із незаявленням представником Відповідача про такі витрати, спростовується поданою через канцелярію суду 03.11.2021 промовою у судових дебатах, в якій зазначено таку вимогу, також у відзиві на позовну заяву було передбачено відповідачем орієнтовний розрахунок понесених судових витрат.
Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивачі 1,2 та прокурор не надали, не спростували також неспівмірність понесених витрат на правову допомогу.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки даного позову, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката, відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи складність позову, об'ємність справи, предметом спору було стягнення 466 190,63 грн, часу затраченого на вивчення справи, дана справа розглядалась в порядку загального провадження, було проведено вісім судових засідань, у задоволенні позовних вимог відмовлено та залишено без розгляду, відтак, суд дійшов висновку, що витрати Відповідача на професійну правничу допомогу слід стягнути повністю у розмірі 29500,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Оскільки позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», тому позивачами у справі є Управління майном спільної власності ЛОР та КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».
Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 922/3439/19.
Отже, у розумінні вимог ч. 2 ст. 126 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв'язку з розглядом господарським судом Львівської області справи № 914/1741/21, покладаються на Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».
Керуючись статтями 124-130, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Сервіскотломонтаж-Львів " про ухвалення додаткового рішення задоволити.
2. Стягнути з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) на користь ТОВ «Сервіскотломонтаж - Львів» (79044, м. Львів, вул. Природна, 56/20, код ЄДРПОУ 37801512) 14750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу
3. Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» (79053, м. Львів, вул. В.Великого, 87а, код ЄДРПОУ 20833854) на користь ТОВ «Сервіскотломонтаж - Львів» (79044, м. Львів, вул. Природна, 56/20, код ЄДРПОУ 37801512) 14750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу
Додаткове рішення набирає законної сили з моменту його підписання та може бути оскаржена у порядку глави IV ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.11.2021.
Суддя Запотічняк О.Д.