вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"23" листопада 2021 р. Справа№ 910/10335/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року (повний текст складено 11.10.2021)
у справі №910/10335/21 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»
до 1. Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
2. Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві
про стягнення 31 004, 16 грн., -
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про стягнення 31 004, 16 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління державної казначейської служби України в м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі №910/10335/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10335/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, частиною першою ст. 4 названого Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 2 270 грн. Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі №910/10335/21 скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3405 грн.
В свою чергу, скаржником доказів сплати судового збору до суду не надано.
Разом з тим, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав, коли позивачі звільняються від сплати судового збору у всіх інстанціях.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності перелічених умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглядаючи клопотання заявника, суд не вбачає існування вищевказаних підстав та умов, передбачених ст.ст. 6, 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення останньому сплати судового збору.
Отже, клопотання Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.
Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно частини 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу необхідно у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного суду докази сплати судового збору в сумі 3405 грн.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі №910/10335/21 - залишити без руху.
3. Надати Головному управлінню державної казначейської служби України в м. Києві строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів доплати судового збору в сумі 3405 грн.
4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернута апелянту.
5. Копію ухвали по справі №910/10335/21 надіслати учасникам апеляційного провадження до відома.
6. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко