вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" листопада 2021 р. Справа№ 910/2971/20 (910/19303/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 26.04.2021 (повний текст складено 11.05.2021, суддя Мандичев Д.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"
до 1. фізичної особи-підприємця Логвіненко Олени Сергіївни,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг"
про визнання недійсним договору №180503-П від 03.05.2018 та стягнення грошових коштів
в межах справи № 910/2971/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг" (код 21539772)
про банкрутство,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 відкрито провадження у справі №910/2971/20 про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг".
Ухвалою попереднього засідання визнано грошові вимоги до боржника:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" в сумі 3599141,80 грн, з яких: 63527,00 грн. - вимоги першої черги; 3535614,80 грн - вимоги четвертої черги задоволення вимог кредиторів;
Головного управління ДПС у м. Києві на суму 11831,45 грн, з яких: 4204,00 грн - вимоги першої черги; 5143,45 грн - вимоги другої черги, 806,37 грн - вимоги третьої черги, 1677,63 грн - вимоги шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Постановою від 20.07.2020 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Степаненка Максима Михайловича.
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг" звернулась із позовом (вх. № 19303/20 від 07.12.2020) до фізичної особи-підприємця Логвіненко Олени Сергіївни та боржника про визнання недійсним договору №180503-П від 03.05.2018 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 36000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 відмовлено у задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021, винести нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, за твердженням скаржника, суд першої інстанції поверхнево оцінив докази на підтвердження надання послуг за оспорюваним договором. Окрім того, суд першої інстанції не надав оцінки доводам про заінтересованість керівника боржника Іванової А.С. при укладенні оспорюваного правочину із Логвиненко О.С., яка є її рідною сестрою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2971/20(910/19303/20); розгляд справи призначено на 14.09.2021.
Фізична особа-підприємець Логвіненко О.С. подала відзив, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а у хвалу суду першої інстанції залишити без змін. За твердженням відповідачки, оспорюваний правочин був направлений на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, послуги за договором були надані, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг, заявою свідка Логвіненко О.С., електронними листами щодо виконання умов договору. На переконання відповідача, родинні зв'язки керівника боржника та відповідача не свідчать про фіктивність укладеного правочину, а положення чинного законодавства не забороняють укладання правочинів за існування таких обставин та не встановлюють негативних наслідків для сторін та зацікавлених осіб.
В судовому засіданні 14.09.2021 апеляційний суд встановив, що предметом позову є вимога про визнання недійсним договору №180503-П від 03.05.2018 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 36000,00 грн.
Разом з тим, оскаржувана ухвала від 26.04.2021 постановлена Господарським судом міста Києва щодо іншого предмета спору - визнання недійсним договору №171227-П-П від 27.12.2017 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 64000,00 грн.
В судовому засіданні 14.09.2021 суд долучив до матеріалів справи копію оспорюваного договору №180503-П від 03.05.2018 із додатком № 1 до нього, а також акт здачі-приймання наданих послуг від 21.05.2018.
У зв'язку з наведеним апеляційний суд запропонував сторонам подати письмові пояснення з приводу невідповідності заявленого позову, поданих сторонами доказів та оскаржуваним судовим рішенням у справі.
В судовому засіданні 14.09.2021 оголошено перерву до 12.10.2021 відповідно до ст. 216 ГПК України.
23.09.2021 представник позивача подав клопотання про приєднання доказів, у якій зазначив, що в матеріалах даної справи міститься позовна заява з іншої справи № 910/19306/20, у зв'язку з чим подає вірну редакцію позовної заяви з додатками, а саме про визнання недійсним договору №171227-П-П від 27.12.2017 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 64000,00 грн.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Сотніков С.В. з 08.10.2021 по 13.10.2021 перебував у відпустці, у зв'язку з чим розгляд справи в судовому засіданні 12.10.2021 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 призначено розгляд справи № 910/2971/20 (910/19303/20) в судовому засіданні на 02.11.2021.
02.11.2021 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні, що призначено на 02.11.2021, залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін. Також, відповідач просив стягнути з позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
За правилами частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на зазначену норму процесуального закону у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про приєднання доказів від 23.10.2021, оскільки воно фактично зводиться до зміни позовних вимог у справі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, що були надані в судовому засіданні 14.09.2021, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг" звернулась із позовом (вх. № 19303/20 від 07.12.2020) до фізичної особи-підприємця Логвіненко Олени Сергіївни та боржника про визнання недійсним договору №180503-П від 03.05.2018 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 36000,00 грн.
Колегія суддів констатує, що суд першої інстанції в порушення статей 86, 177, 182, 194, 209, 210, 236, 237, 238 ГПК України ухвалив судове рішення по суті справи щодо позовних вимог, які не були заявлені у позовній заяві, а саме щодо відсутності підстав для визнання недійним договору №171227-П-П від 27.12.2017 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 64000,00 грн, в той час як за позовною заявою були заявлені вимоги про визнання недійсним договору №180503-П від 03.05.2018 та стягнення на користь боржника грошових коштів в сумі 36000,00 грн.
Усуваючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішення даної справи, апеляційний суд встановив наступні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг" в особі начальника відділу комплектації устаткування Дворника Андрія Васильовича, який діє на підставі довіреності №170310 від 10.03.2017 (надалі - замовник), та фізичною особою-підприємцем Логвіненко Оленою Сергіївною (надалі - виконавець) укладено договір № 180503-П про надання послуг.
Відповідно до пункту 1.1 договору за дорученням замовника виконавець надає послуги з надання послуг з організації участі представників та партнерів замовника у 9-му Міжнародному науково-практичному семінарі "Авіаційна наземна техніка (АНТ): наукові дослідження, виробництво, експлуатація та підготовка персоналу", який відбудеться 17-18 травня 2018 р., та супроводу пов'язаних з такою участю заходів, в тому числі зустріч представників компанії Findlay Irvine (Великобританія) в Україні (далі - послуги).
Перелік, зміст та термін виконання послуг визначено в розділі 2 цього договору (пункт 1.2 договору).
За умовами пункту 1.3 договору виконавець зобов'язується надати замовнику наступні послуги з партнерської презентації:
- зустріч, супровід та організація транспортування представника компанії Findlay Irvine (Великобританія) - 20 годин (включаючи: узгодження з замовником та представником компанії Findlay Irvine (Великобританія) часу та місця проведення спільних переговорів та забезпечення доставки представника компанії Findlay Irvine (Великобританія) для проведення зустрічі з замовником; забезпечення доставки представника компанії Findlay Irvine (Великобританія) до готелю в м. Києві; забезпечення доставки представника компанії Findlay Irvine (Великобританія) на місце проведення презентації). Виконавець забезпечує доставку самостійно, без використання технічної бази замовника);*
- синхронний переклад під час переговорів, семінару, додаткових зустрічей з англійської на українську та з української на англійську мови - 20 годин;*
- переклад інформаційних матеріалів, наданих представником компанії Findlay Irvine (Великобританія) для семінару;
- організація участі представників та партнерів замовника у 9-му Міжнародному науково- практичному семінарі "Авіаційна наземна техніка (АНТ): наукові дослідження, виробництво, експлуатація та підготовка персоналу", який відбудеться 17-18 травня 2018 року (включаючи підготовку інформаційних матеріалів);
- попереднє спілкування з представником компанії Findlay Irvine (Великобританія) та отримання зворотного зв'язку після семінару та усіх переговорів.
* На вимогу замовника, виконавець гарантує надання додаткових послуг з організації додаткової зустрічі між представником компанії Findlay Irvine (Великобританія) та замовником (включно з доставкою представників компанії та забезпеченням синхронного перекладу переговорів), в термін, що не суперечить п. 2.2 цього договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору сторони домовились, що виконавець надає послуги в термін з 04.05.2018 по 20.05.2018 (включно). Вартість послуг, що надаються поза вказаним терміном не включено до вартості цього договору та оплачуються окремо.
Відповідно до пункту 2.3 договору сторони домовились, що вартість послуг за даним договором включає в себе вартість всіх витрат виконавця пов'язаних з їх виконанням.
Доказом надання виконавцем послуг в повному обсязі є акт здачі-приймання наданих послуг, належним чином оформлений та підписаний уповноваженими представниками сторін (пункт 2.4 договору).
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що замовник зобов'язується оплатити виконавцю його послуги (підпункт 3.1.1):
- у розмірі, що становить 1 250,00 грн. без ПДВ за одну годину роботи виконавця, яка обчислюється виходячи з тривалості часу, фактично витраченого виконавцем на надання замовнику послуг з перекладу з англійської на українську та з української на англійську мови під час зустрічей (погодинна оплата), види та тривалість яких узгоджена п. 2.1. цього договору, за винятком послуг, вказаних у п.3.2. цього договору;
- у розмірі, що становить 450,00 грн. без ПДВ за одну годину роботи виконавця, яка обчислюється виходячи з тривалості часу, фактично витраченого виконавцем на надання замовнику послуг з зустрічі, супроводу та організації транспортування представника компанії Findlay Irvine (Великобританія) (погодинна оплата), види та тривалість яких узгоджена п. 2.1. цього договору, за винятком послуг, вказаних у п.3.1.2. цього договору.
За положеннями підпункту 3.1.2 договору замовник зобов'язується сплатити виконавцю:
- за переклад інформаційних матеріалів, наданих представником компанії Findlay Irvine (Великобританія) для семінару, що становить 8 000,00 грн. без ПДВ (фіксований розмір оплати послуг);
- за організацію участі представників та партнерів замовника у 9-му Міжнародному науково- практичному семінарі, що становить 3 000,00 грн. без ПДВ (фіксований розмір оплати послуг).
Загальна вартість послуг за цим договором визначена в додатку 1 цього договору (пункт 3.2 договору).
При цьому, за умовами пункту 3.3 договору замовник здійснює попередню оплату послуг у розмірі 100 відсотків від загальної вартості послуг, зазначеної в п. 3.1. не пізніше 5 календарних днів від дати підписання цього договору, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
У додатку 1 до договору "Вартість послуг, що надаються" встановлено, що загальний розмір вартості послуг, що підлягає оплаті замовником за цим договором становить 36000,00 грн., з яких:
- зустріч, супровід та організація транспортування представника компанії Findlay Irvine (Великобританія) - 9000,00 грн (20 год. по 450,00 грн);
- синхронний переклад під час переговорів, семінару, додаткових зустрічей з англійської на українську та з української на англійську мови - 25000,00 грн (20 год. по 1250,00 грн);
- переклад інформаційних матеріалів, наданих представником компанії Findlay Irvine (Великобританія) для презентації - 8000,00 грн (за послугу);
- організація участі представників та партнерів замовника у 9-му Міжнародному науково-практичному семінарі "Авіаційна наземна техніка (АНТ): наукові дослідження, виробництво, експлуатація та підготовка персоналу", який відбудеться 17-18 травня 2018 року - 3000,00 грн. (за послугу).
Як слідує з банківської виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг", останнім здійснено 04.05.2018 перерахування грошових коштів у сумі 36000,00 грн. на рахунок фізичної особи-підприємця Логвіненко Олени Сергіївни в якості оплати послуг згідно з договором від 03.05.2018 № 180503-П.
Відповідно до підписаного обома сторонами та скріпленого печатками акту від 21.05.2018 здачі-приймання наданих послуг за договором від 03.05.2018 № 180503-П, виконавець надав послуги належним чином та в повному обсязі на суму 36000,00 грн. без ПДВ за переліком та цінами, наведеним у додатку 1 до договору.
У той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 відкрито провадження у справі №910/2971/20 про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг".
Ухвалою попереднього засідання визнано грошові вимоги до боржника:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" в сумі 3599141,80 грн, з яких: 63527,00 грн. - вимоги першої черги; 3535614,80 грн - вимоги четвертої черги задоволення вимог кредиторів;
Головного управління ДПС у м. Києві на суму 11831,45 грн, з яких: 4204,00 грн - вимоги першої черги; 5143,45 грн - вимоги другої черги, 806,37 грн - вимоги третьої черги, 1677,63 грн - вимоги шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Постановою від 20.07.2020 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Степаненка Максима Михайловича.
В обґрунтування позову кредитор зазначає про фіктивність укладеного між відповідачем та боржником договору від 03.05.2018 № 180503-П, за яким не надавалися жодні послуги. Оплачуючи послуги за спірним договором боржник намагався уникнути стягнення за фінансовими зобов'язаннями перед іншим кредитором Cantek Trading Inc за контрактом від 29.10.2014 № 141029-12. При цьому, між керівником боржника та Логвіненко Оленою Сергіївною існують родинні зв'язки, що свідчить про зацікавленість сторін в укладенні оспорюваного правочину. На думку позивача, такий правочин завдав збитків боржнику, який став неплатоспроможним, та унеможливив виконання зобов'язань перед кредиторами.
Колегія суддів, погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції про відмову в позові, виходить з наступного.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18 відображено, що "боржник, який вчиняє дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019)… Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може".
Аналогічні за змістом висновки стосовно фраудаторних правочинів висловлено Верховним Судом у постановах від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17.
Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Водночас укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.
Тому в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Таким чином, суд, з'ясовуючи питання щодо фіктивності договору, як укладеного всупереч інтересам позивача, має з'ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, оскільки обставини справи свідчать про фактичне виконання відповідачкою як виконавцем зобов'язань за договором надання послуг, оскільки підтверджені первинними документами, копіями електронних доказів, заявою свідка.
При цьому, докази фактичного виконання договору від 03.05.2018 № 180503-П подані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, що міститься у матеріалах іншої справи № 910/19306/20 та досліджені в судовому засіданні апеляційним судом, а саме: листування з електронної пошти відповідача щодо виконання договору, інформаційні матеріали по семінару "Авіаційна наземна техніка (АНТ): наукові дослідження, виробництво, експлуатація та підготовка персоналу".
Колегія суддів, відхиляючи доводи позивача, зазначає, що виконання боржником свого зобов'язання з оплати наданих послуг в сумі 36000,00 грн 04.05.2018 не свідчить про уникнення боржником виконання своїх зобов'язань по контракту № 141029-12 від 29.10.2014, оскільки такий борг був підтверджений в судовому порядку лише із прийняттям постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/3630/19 про стягнення заборгованості у розмірі 138902,00 доларів США, а відкриття провадження у справі про банкрутство відбулось 29.04.2020, тобто через 2 роки після виконання боржником оспорюваного правочину.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що під час укладання оспорюваного правочину був чинний Закон про банкрутство, стаття 20 якого передбачала річний період, під час якого укладені боржником договори могли набути ознак фраудаторного правочину. В той же час, норми чинного Кодексу України з процедур банкрутства не можуть бути застосовані до оспорюваного правочину, який укладений до введення в дію Кодексу, а відтак на нього не розповсюджується трирічний строк, передбачений статтею 42 як "підозрілий період".
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оспорюваний договір не може набути ознак фраудаторного та визнаний недійсним, оскільки укладений та виконаний сторонами поза межами річного строку, встановленого статтею 20 Закону про банкрутство, до дня відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінжиніринг".
Одночасно, кредитор боржника, що звернувся із даним позовом, не довів підстав з якими законодавство пов'язує можливість визнати недійсним фіктивний правочин відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, в той час як відповідачка подала суду більш вірогідні докази, які свідчать про реальне виконання оспорюваного договору, а відтак і вказують на намір створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином - надання послуг та їх оплата. Отже, в даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину з огляду на недоведеність його фіктивності.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвала Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у даній справі підлягає зміні із викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, оскільки постановлена судом із порушенням норм процесуального права, втім яке не призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідачки у відзиві заявив про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, подавши попередній розрахунок. Також, такі вимоги заявлені у клопотанні про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2021 між фізичною особою-підприємцем Логвіненко О.С. та адвокатом Кар'євим Андрієм Анатолійовичем укладено договір про надання правової допомоги №21/07/-2021 відповідно до умов якого визначено розмір гонорару адвоката в сумі 1500,00 грн. за одну годину надання правової допомоги та Гонорар за представництво Клієнта у Північному апеляційному господарському суді у розмірі, що становить 3 000,00 гривень без ПДВ за кожну одну участь Адвоката у кожному окремо призначеному судовому засіданні (фіксований розмір Гонорару).
На підставі рахунку № Л/22/7 від 22.07.2021 відповідачка сплатила адвокату 3000 грн за послуги з правової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням № 22846270 від 26.07.2021.
За рахунком № Л/22/7 були надані наступні послуги з правничої допомоги:
1. оформлення відзиву на апеляційну скаргу про визнання недійсним договору № 171227-П від 27.12.2017;
2. ознайомлення з матеріалами справи № 910/2971/20 (910/19303/20).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2021 ФОП Логвіненко О.С. особисто ознайомилась з матеріалами даної справи, про що свідчить її особиста розписка на клопотанні від 02.07.2021 № 09.1-13/18171/21, а відзив поданий щодо іншого предмета позову - про визнання недійсним договору № 171227-П від 27.12.2017. Тобто правнича допомога щодо ознайомлення з матеріалами судової справи фактично не була надана адвокатом, а відзив не пов'язаний з розглядом справи, що виключає віднесення таких витрат до судових витрат із їх покладенням на іншу сторону.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги, а у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, які понесла відповідачка у апеляційному суді, належить відмовити.
Керуючись ст. 129, ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі № 910/2971/20(910/19303/20) змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 22.11.2021 (після виходу судді Грека Б.М. з відпустки).
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді Б.В. Отрюх
Б.М. Грек