ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/690/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Головея В.М.,
Разюк Г.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс”
на рішення Господарського суду Одеської області
від 09 серпня 2021 року (повний текст складено 19.08.2021р.)
по справі № 916/690/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс”
про: стягнення 11 453,50 грн.,-
суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.,
дата та місце винесення рішення: 09.08.2021р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
У березні 2021 року до Господарського суду Одеської області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” (далі - позивач, ТОВ “Бруклін-Київ”) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” (далі - відповідач, ТОВ “Марін-Транс”, апелянт) про стягнення боргу у сумі 11 453,50 грн., у тому числі: основний борг у сумі 8879,77 грн., 25 відсотків річних у сумі 1 444,72 грн., інфляційні втрати в сумі 434,09 грн., пеня в сумі 694 грн. та 2270 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг № 608-СТ від 17.01.2018р. в частині повної та своєчасної оплати за надані ТОВ «Бруклін-Київ» послуги.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 у справі №916/690/21 (суддя Цісельський О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” задоволено у повному обсязі.
У вказаному рішенні Господарський суд Одеської області дійшов висновку, доводи позивача є доведеними, а докази є більш вірогідними, ніж письмові заперечення відповідача, а тому суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини отримання послуг за договором № 608-СТ від 17.01.2018р. Отже, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” в частині стягнення основного боргу є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки. Крім того, місцевий господарський суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 25% річних і встановив, що відповідний розрахунок здійснено правильно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 13.09.2021 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” надійшла апеляційна скарга на вказане рішення, в якій відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 у справі №916/690/21 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Апелянт вважає, що при постановлені рішення господарським судом Одеської області були порушенні та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, недоведені обставини, що мають значення для справи, які господарським судом Одеської області визнано встановленим.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що позивачем не повернуто порожній контейнер на територію контейнерного терміналу ТОВ “Бруклін-Київ Порт” в узгоджений термін, а замість належного виконання умов Заявки здійснив оформлення порожнього контейнеру на апелянта 07.07.2020 року, згідно здавального акту №189. Крім того, позивачем нараховано 32,34 грн. з урахуванням ПДВ за «зберігання контейнеру», проте позивач був зобов'язаний повернути порожній контейнер. А тому, суд першої інстанції дійшов безпідставного та необґрунтованого висновку, що доводи позивача є доведеними і умовами Договору і Заявки виконанні належним чином.
Крім того в своїй апеляційній скарзі відповідач звертає увагу, що долучені до позовної заяви докази: рахунок на оплату №917 від 14 липня 2020 року та акт виконаних робіт №917 від 13.07.2020, не містять підпису з боку позивача та не містять доказів направлення на адресу відповідача, тому дані докази вважатися належними, допустими, достатніми та достовірними доказами в розумінні статтей 76-79 ГПК України не можуть. Даний факт свідчить, що Господарським судом Одеської області неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” на рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 у справі №916/690/21. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
06.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну, в якому позивач, вважає, що Господарський суд Одеської області ухвалив обгрунтове рішення, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 по справі №916/690/21 залишити без змін.
12.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив, в якому відповідач, вважає викладені у відзиві твердження не спростовують суті апеляційної скарги, а навпаки направлені на перешкоджання встановленню дійсних обставин справи, а тому просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2021 по справі №916/690/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З огляду на матеріали справи, 17.01.2018 між ТОВ «Бруклін-Київ» (Виконавець) та ТОВ «Марін-Транс» (Замовник) було укладено договір № 608-СТ про надання послуг (далі - Договір), даний договір підписаний та скріплений печатками сторонами.(т.1 а.с. 9-12)
Відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг, пов'язаних з розформуванням, стафіруванням , розстрафіруванням контейнерів, навантаженням/розвантаженням вантажів Замовника на/з авто (залізничний) транспорт (у) і зберігання Вантажів/контейнерів Замовника на території терміналу Виконавця, за що Замовник зобов'язується оплачувати Виконавцю вартість фактично наданих послуг на умовах, обумовлених цим Договором, та своєчасно вивозити контейнер/вантаж з території терміналу Виконавця. (п.1.1. Договору).
Пунктами 2.1.2.- 2.1.3. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний гарантувати здійснення 100% передоплати згідно виставлених на підставі договору та заявки рахунків до планованої дати початку проведення робіт, вказаної в заявці. У випадку, якщо вартість фактично виконаного комплексу робіт та послуг відповідно умовами Договору, а також вартість можливих додаткових робіт та/або послуг, наданих на підставі Заявки, сумарно перевищують суму раніше здійсненої передоплати, остаточна оплата здійснюється на підставі рахунку Виконавця та проводиться у термін, не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати його виставлення. При цьому передоплата, здійснена згідно п.2.1.2. Договору в національній валюті України, гривні, підлягає коригуванню за курсом НБУ на дату закінчення робіт (надання послуг). Якщо здійсненна передоплата перевищує суму фактично виконаного комплексу робіт та послуг згідно умов Договору, а також вартість можливих додаткових робіт та/або послуг, виконаних на підставі Заявки, то Виконавець повинен повернути таку різницю Замовнику протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги (електронного листа з вимогою) Замовника.
Відповідно до п.2.1.5. Договору у випадку організації повернення завантажених/порожніх контейнерів силами замовника, замовник зобов'язаний забезпечити надання видаткових ордерів, відповідних контейнерних терміналів, у термін, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати вивезення контейнерів.
Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що обов'язком виконавця є прийняти до виконання Заявку замовника. В узгоджений Сторонами термін організувати виконання заявлених у договорі та Заявці робіт та оформлення документації (приймальний акт, здавальний акт).
Згідно пунктів 3.1.- 3.3. Договору передбачено, що оплата вартості послуг за цим договором проводиться замовником на вказані в цьому договорі банківські рахунки виконавця згідно з виставленими на оплату рахунками виконавця. Розрахунки з виконавцем за цим договором проводяться в національній валюті України, гривні, за курсом Національного Банку України на дату закінчення робіт. Оплата банківських послуг при перерахунку платежів за цим Договором здійснюється замовником за свій рахунок, тобто сума платежів, що зараховуються на рахунок виконавця, повинна відповідати сумі, зазначеній у рахунках виконавця
Виконавець, відповідно до чинного законодавства та нормативними актами України, залишає за собою право не приймати до обробки контейнера/авто/залізничний транспорт до моменту оплати Замовником усіх раніше виставлених рахунків Виконавця, з віднесенням відповідальності за простій контейнерів/авто/залізничного транспорту на Замовника. При цьому Виконавець зобов'язується повідомити Замовника про можливу відмову від прийняття контейнерів/авто/залізничного транспорту за 5 днів до можливої відмови, в іншому випадку всі збитки Замовника відшкодовуються за рахунок Виконавця. (п.3.5 Договору).
Відповідно до пунктів 5.2.-5.3. Договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати платежів, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від належних виконавцеві платежів за кожну добу прострочення, а також компенсує збиток з розрахунку 25% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення. Оплата пені та штрафних санкцій не звільняє Замовника від погашення заборгованості.
Пунктом 5.6. Договору сторони погодили, що всі спори і розбіжності, що виникають між сторонами за цим Договором, неврегульовані шляхом переговорів, вирішуються відповідно до законодавства України в господарському суді за місцезнаходженням відповідача.
Згідно п.п. 6.1.-6.3. Договору, претензії, що виникають за цим договором, повинні бути пред'явлені протягом одного місяця після виникнення підстав для їх пред'явлення. Претензія направляється міжнародно-визнаної кур'єрською поштою, або передається нарочним. Датою (моментом) пред'явлення претензії вважається дата позначки про доставку на кур'єрській накладній, або - при передачі нарочним - дата позначки адресата про прийом листи на його копії, що залишається у відправника. Сторона, яка отримала претензію, зобов'язана розглянути її і відповісти по суті претензії не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання претензії.
Положенням п. 7.2. Договору, він набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх здійснення.
Згідно п.7.4. Договору передбачено, що всі Додатки, Додаткові угоди, Заявки та Зміни до цього Договору мають силу, якщо вони оформлені в письмовому вигляді, підписані уповноваженим представниками обох Сторін та скріплені печатками.
Пунктом 7.5. Договору сторони погодили, що всі Додатки, Додаткові угоди, Заявки та Зміни до цього Договору, узгоджені сторонами, є невід'ємними частинами цього Договору.
Додатком № 1 від 17.01.2018 до договору № 608-СТ від 17.01.2018 сторони погодили номенклатуру вантажу та ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи та додаткові послуги, де зазначено, зокрема, що: ставка навантажувально-розвантажувальних робіт становить 355,29 грн./мт без урахування ПДВ; зняття навантаженого контейнера з транспортного контейнера з транспортного засобу за 1 контейнер 1489,93 грн.
Сторонами складено та підписано декілька додаткових угод до Договору №608-СТ від 17.01.2018, а саме: додаткову угоду №1 від 03.12.2018, якою продовжено дії договору №608-СТ до 31.12.2019 та додаткову угоду №2 від 18.11.2019, якою продовжено дію договору №608-СТ до 31.12.2020 та виклали п. 8 Договору «АДРЕСАТИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН» у новій редакції.
Додатком №3 від 16 червня 2020 року сторони погодили номенклатуру вантажу та ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи та додаткові послуги, де зазначено, зокрема, що: ставка НРР (ручна праця) становить 8 долл. США/мт, без урахування ПДВ; зняття навантаженого контейнера з транспортного контейнера з транспортного засобу за 1 контейнер становить 46,90 долл. США/мт, без урахування ПДВ; навантаження порожнього контейнера на транспортний засіб, за 1 контейнер становить 35,20 долл. США/мт, без урахування ПДВ.
Сторонами було укладено та підписано Заявку № 2506/1 від 25.06.2020 на виконання умов Договору №608-СТ, відповідно до якої визначено умови перевезення, у тому числі перелік замовлених послуг, а саме: доставити навантажений 20-ти фут. контейнер OOLU1381700 з території контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін-Київ Порт» на територію ТОВ «Бруклін-Київ» силами останнього; повернути порожній 20-ти фут. контейнер OOLU1381700 на територію контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін-Київ Порт» силами ТОВ «Бруклін -Київ».
Листом за вх.2506/2 від 25.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” просило у Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” виділити бригаду та техніку для виконання розформування вантажу.
Листом за вх..2506/3 від 25.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” просило у Товариства з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” забезпечити перевезення контейнера OOLU1381700 з території ТОВ «Бруклін-Київ Порт» на територію ТОВ «Бруклін-Київ». При цьому,відповідач гарантував сплату відповідно до виставлених рахунків.
Листом за вх..2506/4 від 25.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” гарантувало не пред'являти претензій за збереження вантажу, контейнера, цілісність пакування при розформуванні по прямому варіанті з контейнера а автотранспорт.
ТОВ «Марін-Транс» було складено наряд №32 від 25.06.2020 року на вивезення завантаженого 20-ти фут. контейнер OOLU1381700 з території контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін-Київ Порт» із зазначенням особливих умов:
- Вантаж під митним контролем;
- Розформування на території та силами ТОВ «Бруклін-Київ».
Видатковим ордером №354 від 26.06.2020 прийнято навантажений 20-ти фут. контейнер OOLU1381700 з території контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін-Київ Порт» та доставлено на територію ТОВ «Бруклін-Київ». (т.1 а.с. 31)
Також матеріали справи містять тальманську розписку, яка підтверджує вивантаження вантажу з контейнеру в наданий відповідачем транспортний засіб відбулось 27.06.2020р. (т.1. а.с. 32)
13.07.2020 року позивач здав порожній 20-ти фут. контейнер OOLU1381700 на територію контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін-Київ Порт», про що свідчить приймальний акт №1528307 від 13.07.2020 року. (т.1. а.с. 34)
Позивачем додано до позовної заяви акт виконаних робіт (надання послуг) №917 від 13.07.2020 відповідно до якого виконавцем були проведені наступні роботи (виконанні послуги):
- зняття завантаженого 20-футового контейнеру з транспорту загальною вартістю 1263,98 грн.;
- навантажувально-розвантажувальні роботи загальною вартістю 4186,95 грн.;
- навантаження порожнього контейнеру на транспорт вартістю 948,66 грн.;
- доставка/повернення контейнерів вартістю 967,88 грн.;
- зберігання контейнерів загальною вартістю 32,34 грн.
Однак вищезгаданий акт не підписаний сторонами та не скріплений печатками.
Матеріали справи містять рахунок на оплату №917 від 14.07.2020 із зазначенням всіх реквізитів для сплати коштів та переліком здійснених робіт, послуг на загальну суму 8879,77 грн. Також, позивачем зазначено строк сплати відповідачем рахунку до 15.07.2020, однак відповідний рахунок також не містить жодних підписів.
27.10.2020 ТОВ «Бруклін-Київ» з метою досудового врегулювання спору було надіслано ТОВ «Марін-Транс» претензію № 2127/ВПК від 27.10.2020, де позивач просив сплатити на його користь заборгованість у розмірі 9839,91 грн.
Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
За положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управленою стороною, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України)
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Бруклін-Київ» (Виконавець) та ТОВ «Марін-Транс» (Замовник) було укладено договір № 608-СТ про надання послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг, пов'язаних з розформуванням, стафіруванням, розстрафіруванням контейнерів, навантаженням/розвантаженням вантажів Замовника на/з авто (залізничний) транспорт (у) і зберігання Вантажів/контейнерів Замовника на території терміналу Виконавця, за що Замовник зобов'язується оплачувати Виконавцю вартість фактично наданих послуг на умовах, обумовлених цим Договором, та своєчасно вивозити контейнер/вантаж з території терміналу Виконавця.
Умови укладеного вище договору, сторонами по справі не заперечуються.
Відповідно до частин 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Тобто доведення факту своєчасності здійснення оплати за наданні послуги закон покладає на замовника цих послуг.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене та враховуючи, що на виконання умов вказаного вище договору, складена заявка №2506/1 від 25.06.2020 на отримання послуг, крім того позивачем додано до позовної заяви наряд №32, видатковий ордер №354 від 26.06.2020 та здавальний акт №189 від 07.07.2020, з вищезгаданих доказів можливо встановити, що послуги Товариством з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” отримано, жодних доказів щодо не отримання послуг відповідно до договору № 608-СТ про надання послуг відповідачем не надано, доказів сплати за отримані послуги теж не надано.
Щодо твердження скаржника, що рахунок на оплату та акт виконаних робіт не направлявся на адресу відповідача та не містить його підпису, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що доданий до позовної заяви рахунок на оплату послуг №917 від 14.07.2020 та акт виконаних робіт (надання послуг) №917 від 13.07.2020 не містить підписів сторін, крім того жодних доказів направлення вищезгаданих доказів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” позивачем не надано.
Однак, колегія суддів вважає, що неподання позивачем рахунків не звільняє відповідача від виконання зобов'язань, оскільки це не є за своєю правовою природою відкладальною умовою статті 212 Цивільного кодексу України.
За своєю природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.
На це звернув увагу Верховний Суд у постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.
Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо замовник в порушення вимог статей Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття послуг, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525,526 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що не підписання відповідачем надісланих та не отриманих останнім актів наданих послуг не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання з оплати послуг, виконання/надання яких, їх обсяг та якість ним не заперечувались. Доказів звернення відповідача до позивача з претензією щодо якості та взагалі не наданих послуг матеріали справи не містять.
Твердження же апелянта відносно того, що позивачем не належно надано послуги не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п.6.1. Договору, претензії, що виникають за цим договором, повинні бути пред'явлені протягом одного місяця після виникнення підстав для їх пред'явлення. Претензія направляється міжнародно-визнаної кур'єрською поштою, або передається нарочним. Жодних письмових претензій щодо якості отриманих послуг відповідачем не надано.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідно до заявки №2506/1 від 25.06.2020 на отримання послуг, наряду №32 від 25.06.2020, видаткового ордеру №354 від 26.06.2020 та здавального акту №189 від 07.07.2020 послуги за Договором №608-СТ від 17.01.2018 були наданні у повному обсязі, тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 694,92 грн., судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
У відповідності до приписів ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням , завдатком.
Згідно з п. п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3. зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 5.2. Договору №608-СТ сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати платежів, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від належних виконавцеві платежів за кожну добу прострочення, а також компенсує збиток з розрахунку 25% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Тобто, враховуючи норми чинного законодавства та умови Договору №608-СТ, Товариством з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” правомірно нараховано пеню у сумі 694,92 грн.
Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунки пені, судова колегія погоджується з його правильністю, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача за Договорами №608-СТ 25% річних та інфляційних, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до пункту 5.2. Договору №608-СТ сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати платежів, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від належних виконавцеві платежів за кожну добу прострочення, а також компенсує збиток з розрахунку 25% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Враховуючи вищезгадані норми чинного законодавства та умови договору, колегія суддів дійшла висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Бруклін-Київ” правомірно нараховано 25% відсотків річних та інфляційні втрати.
Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунки 25% річних та інфляційних, судова колегія погоджується з його правильністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, в даному випадку відповідачем не доведено належними та допустимими доказами невиконання позивачем зобов'язань за Договором №608-СТ про надання послуг від 17.01.2018, а відтак відсутності свого обов'язку щодо здійснення оплати за цим Договором.
Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено всі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та відхиляються судовою колегією.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 у справі №916/690/21 залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Марін-Транс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 у справі №916/690/21 - без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Головей В.М.
Суддя Разюк Г.П.
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, копії даної постанови поштою не надсилаються.
Надіслати копію цієї постанови від 25.11.2021 у справі №916/690/21 на електронні адреси, зазначені учасниками справи