Справа № 346/3433/21
Провадження № 33/4808/745/21
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Повзло
25 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Крамар Ірини Іванівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.10.2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права. На переконання апелянта, судом помилково прийнято до уваги його пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він в подальшому алкоголь виживати не буде, які він писав під тиском працівника поліції. Наголошує, що в судовому засіданні він чітко пояснив, що в цей день він не вживав алкоголь, й аналогічні пояснення він надавав працівникам поліції. Звертає увагу на те, що в акті огляду він не підтвердив той факт, що згідний з результатом. Стверджує, що працівники поліції незаконно здійснили обшук його транспортного засобу. Наголошує на тому, що обставини події були підтверджені свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що перебували в його транспортному засобі, й які підтвердили, що огляд проводився у відсутності свідків. Посилається на розбіжності у часі огляду, що згідно роздруківки зафіксований як о 02-29 год., з часом складання пояснень свідками, а саме о 02-25 год., що, на думку апелянта, підтверджує відсутність свідків під час огляду. Вказує на те, що відеозапис не вівся безперервно, як того вимагають приписи Інструкції, й розпочинається зі складання протоколу, в той час як огляд на стан сп'яніння не зафіксований на відеозаписі. Висловив свою незгоду й зі змістом направлення на огляд, долученого до матеріалів провадження, в якому містить запис про його доставку до медичного закладу 15.07.2021 року о 02-35 год., в той час як до жодного медичного закладу його не направлялось. Звертає увагу на те, що документи у справі складені працівниками поліції різних патрулів, тобто його зупинив один патруль поліції, а здійснював огляд інший патруль поліції. Вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено його прізвище як « ОСОБА_4 », в той час як його прізвище є « ОСОБА_4 », про що свідчить його паспорт, й це, на думку апелянта, не можливо вважати опискою. Наголошує й на відсутності доказів його відстороненні від керування, що прямо передбаченого ст. 266 КУпАП.
Постановою суду встановлено, що 15.07.2021 року о 02-20 год. в с.Матеївцї Коломийського району Івано-Франківської області, на автодорозі "Н-10", 169 км., ОСОБА_1 керував автомобілем марки «HYUNDAI ACCENT», номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «DRAGER ALCOTEST 6820», результат тесту - 1,23 проміле.
В судове засідання не з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
В судове засідання з'явилась захисник Крамар І.І., якій роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, й яка повідомила, що її підзахисному ОСОБА_1 відомо про час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проте він не зміг прибути у судове засідання, й просив розгляд справи провести у його відсутність.
Враховуючи наведене вище, вважаю за можливе апеляційний розгляд провести у відсутність ОСОБА_1 , якого належним чином сповіщено про час та місце судового розгляду, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду:
- захисник Крамар І.І. підтримала доводи апеляційної скарги, просила постанову суду скасувати, провадження по справі закрити.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову суду - без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає у забороні керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Перевіривши всі наявні докази у справі, співставивши їх як з фактично дослідженими по справі обставинами, так й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №126181 від 15.07.2021 року, вважаю, що суд першої інстанції мав достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті доведеності обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, складеного у присутності двох свідків, підписаного як свідками, так й ОСОБА_1 , з власноручними поясненнями останнього (а.п. 1); роздруківкою приладу Драгер «Алкотест 6820», згідно якої результат тесту становить 1,23% проміле, що містить підпис ОСОБА_1 (а.п.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - Акт) із вказівкою на виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, вираження тремтіння пальців рук, та приміткою про згоду останнього із результатом огляду з особистим підписом (а.п. 3); направленням в медичний заклад з приміткою поліцейського на аналогічні ознаки алкогольного сп'яніння (а.п. 4); письмовими поясненнями свідків (а.п. 5); 6) відеозаписом з нагрудних камер поліцейських (а.п. 7).
Наведені вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності.
Протокол про адміністративне правопорушення, й інші докази, складені в установленому законом порядку, підписані особами, викладені послідовно та узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, зокрема й зі змістом відеозапису.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей, з яких би вбачалось, що ОСОБА_1 наполягає на проходженні огляду в медичному закладі охорони здоров'я саме у зв'язку із його незгодою з результатами проведеного огляду.
Отже, з досліджених матеріалів провадження, й зі змісту відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на місці зупинки, що свідчить про законність проведення процедури огляду працівниками поліції та відповідність їх дій приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за №1496/27941.
Доводи апелянта про те, що судом помилково прийнято до уваги його пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення, яке він писав під тиском працівника поліції, є неспроможними, оскільки апелянтом не надано заяв або клопотань, або інших пояснень до відповідних правоохоронних органів з приводу незаконних дій працівників поліції. Незгода апелянта з діями працівників поліції була викладена лише в апеляційній скарзі.
Твердження апелянта про те, що в судовому засіданні суду першої інстанції він чітко пояснив, що в цей день він не вживав алкоголь, й аналогічні пояснення він надавав працівникам поліції, розцінюю як спосіб захисту останнього, оскільки наведене спростовується сукупністю інших доказів по справі, зокрема й особистими поясненнями у протоколі та змістом відеозапису, де останній пройшов огляд без будь-яких зауважень, клопотань, скарг.
Посилання апелянта на те, що він не був згідний із результатом в акті огляді, спростовується безпосередньо змістом самого акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де у графі з результатами згоден міститься власноручний підпис ОСОБА_1 з приписом «згодний» (а.п. 3).
Питання в частині незгоди апелянта з проведенням працівниками поліції обшуку в транспортному засобі, не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції, оскільки судовий перегляд відбувається в межах пред'явленого обвинувачення, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме виключно в частині наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що обставини події були підтверджені свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що перебували в його транспортному засобі, й які підтвердили, що огляд проводився у відсутності свідків, доходжу наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
В даному конкретному випадку матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, на них зафіксована процедура оформлення протоколу. Письмовими поясненнями свідків та іншими доказами доводиться факт проходження огляду та результати такого огляду. Ці дані у сукупності доводять факт огляду водія, результати огляду, та відповідність процедури вимогам ст. 266 КУпАП.
З аналогічних підстав не заслуговує на увагу й посилання апелянта на наявність розбіжностей у часі огляду, що згідно роздруківки зафіксований як о 02-29 год., з часом складання пояснень свідками, а саме о 02-25 год., як на підставу відсутності свідків. Такі розбіжності в часі є незначними та не доводять порушення процедури огляду.
Вказує на те, що відеозапис не вівся безперервно, як того вимагають приписи Інструкції, й розпочинається зі складання протоколу, в той час як огляд на стан сп'яніння не зафіксований на відеозаписі.
Вважаю за необхідне наголосити, що подія, яка зафіксована відеозаписом, відповідає суті правопорушення, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №126181 від 15.07.2021 року, й узгоджується з іншими доказами по справі, а тому вважаю, що відеозапис є неналежним доказом.
Крім того, відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази у сукупності та взаємозв'язку, й жодний доказ немає наперед встановленої сили.
Незгода апелянта з оцінкою доказів не є підставою для скасування прийнятого судом рішення.
Щодо посилань апелянта на те, що наявне в справі направлення на огляд, в якому міститься запис про його доставку до медичного закладу 15.07.2021 року о 02-35 год., в той час як до жодного медичного закладу його не направлялось, то зазначаю, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пропонувалась можливість пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Драгер», на що той погодився, й погодився з результатом огляду, відповідно до акту, а тому у працівників поліції не було підстав для направлення останнього в медичний заклад, саме в наслідок погодження з результатами огляду.
Сам по собі факт наявності в матеріалах провадження направлення на огляд не є підставою для скасування судового рішення, оскільки проходження водієм огляду саме на місці зупинки, а не в медичному закладі, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст. 251, 252 КУпАП.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що документи у справі складені працівниками поліції різних патрулів, тобто його зупинив один патруль поліції, а здійснював огляд інший патруль поліції, оскільки це не перешкодило суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст. 252 КУпАП дати їм належну правову оцінку.
Посилання апелянта на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено його прізвище як « ОСОБА_4 », в той час як його прізвище є « ОСОБА_4 », про що свідчить його паспорт, не є підставою для недійсності огляду, оскільки зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, й будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Доводи апелянта в частині того, що матеріали справи не містять доказів відсторонення його від керування транспортним засобом не спростовують події правопорушення та не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Сторона захисту обґрунтовує свої вимоги з посиланням на практику в адміністративному судочинстві. Проте, положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. КАС України не регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах.
Дослідивши всі обставини справи, вважаю доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.10.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло