Справа № 352/1488/21
Провадження № 22-ц/4808/1549/21
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Максюта
18 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповноліттю дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Хоминець М.М. 15 вересня 2021 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 21 вересня 2021 року,
У липні 2021 р. ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позов мотивовано тим, у шлюбі з відповідачем народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу у травні 2008 р. відповідач проживає окремо, не надає належного матеріального утримання дитині.
Оскільки відповідач має достатній дохід, працевлаштований, непрацездатних утриманців не має, просила стягнути з відповідача аліменти на дитину у розмірі 8000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн (а.с.1-3).
Рішенням Тисменицького районного суду від 15.09.2021 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 липня 2021 року і до досягнення повноліття дитиною. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1875 грн судових витрат та судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 908 грн. Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання (а.с. 43-47).
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що розмір аліментів, визначений судом, не відповідає матеріальному стану відповідача, оскільки він має у власності дороговартісну нерухомість і такий розмір аліментів не є достатнім для забезпечення повноцінного розвитку та утримання дитини.
Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягувати з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дочки аліменти у розмірі 5000 грн та стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн (а.с.53-54).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 вказує,що відповідач працює в ТОВ «Щедро» на посаді торгівельного агента та отримує середню заробітну плату 5354,59 грн, тому розмір аліментів, визначений позивачкою, в сумі 5000 грн щомісячно значно перевищує розмір доходу відповідача. Жодних доказів про витрати на утримання дитини у такому розмірі нею не надано.
Відповідач погоджується з рішенням суду, хоча визначений судом розмір аліментів перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину відповідного віку (1255 грн). У власності відповідача дійсно є домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , але це домоволодіння подароване йому бабусею ще в 2007 році. Вартість домоволодіння складає 17 968 грн. Іншого майна та грошових коштів у його власності немає.
Крім того, витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.71-73)
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 27 травня 2008 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.9)
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20.11.2020 року (а.с.8).
ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає в АДРЕСА_2 . До складу її сім'ї входять дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).
Згідно довідки Івано-Франківської філії ТОВ «Щедро» сукупний дохід відповідача за березень - серпень 2021 складає 39 656,26 коп (а.с.35).
Будь-яких доказів наявності у відповідача інших доходів матеріали справи не містять.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 07.12.2006 року (а.с.61-62).
Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства'кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст.181, 182 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, статтею 7Закону України «Про Державнийбюджет Українина 2021рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6до 18 років встановлено в розмірі: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Дочці сторін на час перегляду справи в апеляційному порядку виповнилося 15 років, тому прожитковий мінімум для неї становить 2510,00 гривень.
Відповідач є особою працездатного віку, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних членів сім'ї не має.
Однак, розмір аліментів, заявлений позивачем, є необґрунтованим, оскільки не доведена як можливість відповідача сплачувати таку суму, так і необхідність заявленого розміру аліментів для утримання дитини.
Таким чином, надані позивачем докази свідчать, що відповідач за своїм матеріальним станом спроможний сплачувати аліменти на дитину щомісячно у розмірі, визначеному судом, 2000 грн, тобто на рівні, наближеному до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному, фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Також, аліменти у зазначеному розмірі є помірною сумою, не завищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини тощо та не буде надто обтяжливим для відповідача.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що обов'язок з утримання неповнолітньої дитини в рівній мірі покладений на обох батьків, а тому у разі надання в такій же мірі утримання дитини її матір'ю, розмір утримання значно перевищуватиме визначений законом прожитковий мінімум для дитини.
Колегія суддів звертає увагу те, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15 вересня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
В.Д.Фединяк
Повний текст постанови складено 24 листопада 2021 року.